Постанова № 146466, 21.09.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21.09.06 Справа № 10/470н-ад.

Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. по справі № 10/470н-ад за позовом

Дочірнього підприємства "Ринок м. Свердловська", м. Свердловськ

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську

про визнання неправомірним податкового повідомлення - рішення

Представники сторін:

від позивача –Чеботаева Р.І (дов. № 7 від 04.01.06.);

від відповідача –Домніна М.В. (дов. № 30 від 18.08.06.), Бондаренко Н.Я. (дов. № 5 від 31.07.2006.).

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання неправомірним податкового повідомлення –рішення від 01.06.2006р. № 0000362342/1.

Відповідач відзивом на позовну заяву 07.08.2006р. № 12829/10 заперечує проти позову та просить відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

28.04.2006. працівниками ДПІ в м. Свердловську (відповідач у справі) проведено перевірку ДП «Ринок», про що складено акт № 97 «Про результати контрольної перевірки повноти та своєчасності справляння ринкового збору на ДП «Ринок», м. Свердловськ».

Вибірковою перевіркою охоплено 17 торгівельних місць. В результаті вибіркової перевірки у торгівців касових чеків, що свідчать про сплату ринкового збору, встановлено відсутність касового чеку, що засвідчує факт сплати ринкового збору, у 9 випадках, чим порушено вимоги ст. 3 Указу Президента України від 28.06.1999. № 761/99 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» та Положення про порядок справляння ринкового збору, затвердженого рішенням Свердловської міської ради від 22.12.2004. № 286.

Також встановлено, що касові чеки оформлені неналежним чином з вини адміністрації ринку, виявлені у 12 випадках, чим порушено вимоги ст. 3 Указу Президента України від 28.06.1999. № 761/99 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору»та Положення про порядок справляння ринкового збору, затвердженого рішенням Свердловської міської ради від 22.12.2004. № 286, зокрема: в касовому чеку не вказано вид платежу, у чеках, виданих на ринку, який знаходиться за адресою: кв. 50 років Жовтня і відноситься до ДП «Ринок», вказана адреса: вул. Косіора, 4.

Позивачем в ході перевірки також складено 17 актів відносно кожного окремого торговця на ринку.

01.06.2006. на підставі акту перевірки № 97 від 28.04.2006. ДПІ в м. Свердловьку згідно з п. 3, 5 Указу Президента України від 28.06.1999. № 761/99 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору»(надалі –Указ 761) прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000362342/1, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем - ринковий збір у вигляді штрафних санкцій в розмірі 4250 грн.

В даному податковому повідомленні –рішенні вказано, що у разі несплати в установлений термін податкового зобов’язання, визначеного в цьому податковому повідомленні –рішенні, виникає право податкової застави.

Розрахунок штрафних санкцій зроблено таким чином:

170 грн. (10 нмдг) за відсутність касових чеків, 4080 грн. (12 х 20 х 17 грн.) за виявлення неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків адміністрація ринку. Всього 4250 грн.

Позивач не згодний з даним рішенням в зв'язку з чим звернувся до суду. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що даний штраф за своєю правовою природою не є штрафною санкцією в розумінні пункту 1.5. статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі – Закон 2181), а відтак не може бути встановлений Указом Президента України.

Також позивач вказує, що згідно п. 6.1. ст. 6 Закону 2181 податкове повідомлення –рішення направляється у разі визначення суми податкового зобов’язання відповідно до ст. 4 цього закону за порушення саме податкового закону.

Також позивач заперечує факти порушень Указу 761, зокрема:

- відсутність найменувань послуги в чеках не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000. в виданих чеках є поєднання слів, які відображають ознаку послуги і це закріплено в документообороті позивача.

- ринок за адресою: кв. 50 років Жовтня не є самостійною господарською одиницею, у реєстраційному посвідченні касового апарату, виданому позивачем, вказана адреса: вул. Косіора, 4.

Також позивач заперечує порушення стосовно відсутності чеків, оскільки ринок не має повноважень на вжиття будь-яких заходів до торговця, який добровільно не сплачує ринковий збір.

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:

Згідно зі ст. 17 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим

Законом та іншими законами України. Статтею 15 цього Закону визначено місцевий збір - ринковий. Пунктом 3 зазначеної статті встановлено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються

сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України. При цьому ринковий збір є обов'язковим для встановлення органами місцевого самоврядування за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього збору.

Порядок справляння місцевих податків і зборів визначено Декретом КМУ від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (далі –Декрет 56-93). Відповідно до ст. 18 Декрету 56-83 органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів.

Відповідно до норм Декрету 56-93 та Закону України від 21.05.1997 р. N 280/97 "Про місцеве самоврядування в України" (далі - Закон 280), органам місцевого самоврядування надано право у межах своєї компетенції встановлювати місцеві податки і збори та розміри їх ставок у визначених законом межах, запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати категорії працівників, надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.

Механізм справляння і порядок сплати ринкового збору, як і інших місцевих податків та зборів, визначається сільськими, селищними, міськими радами у рамках граничних розмірів ставок, визначених законодавством України.

Відповідно до статті 4 Декрету 56-93 , ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків. Він справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Водночас пунктом 18 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 26.02.2002 р. N 57/188/84/105 (далі - правила торгівлі), встановлено, що за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку,

визначеному законодавством.

Разом з декретом 56-93 діє Указ Президента України від 28.06.1999 р. N 761/99 Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" (далі –Указ 761).

Статтею 5 Указу 761 визначено, що у разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками органів ДПС торговців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торговців стягується штраф у сумі, еквівалентній п'яти розмірам ринкового збору, а з адміністрації ринку - у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі виявлення у торгівців неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків адміністрація ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентній 20 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.

Тобто, ринковий збір за своєю природою є податком (збором), але штрафна санкція згідно пункту 1.5. статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Даний штраф за своєю правовою природою не є штрафною санкцією в розумінні пункту 1.5. статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки визначений не законом, а іншим правовим актом.

Таким чином, позивач неправомірно визначив штраф за порушення Указу 761, як податкове зобов’язання.

Стосовно доведення факту порушення Указу 761.

Судом досліджено копії всіх фіскальних чеків, в яких на думку відповідача відсутні найменувань послуги. В усіх цих чеках вказано поєднання слів, наприклад: «прод. тов.», «с/х», «вещевой» і літера «Б». Згідно п. 1 Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000. найменування товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СПД. Наказом № 71 від 30.12.2004. введено вдію коди ринкового збору для позначення найменування виду товару або продукції, за яку справляється ринковий збір та літери «Б». Таким чином, поєднання слів, зазначені в чеках, дозволяють ідентифікувати ознаки ринкового збору в документообороті Позивача. В зв’язку з цим неправомірні висновки відповідача про відсутність в касових чеках виду платежу.

Згідно з п. 23 Правил торгівлі на ринках продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. При справлянні ринкового збору початком торгівлі вважається час, що настає через дві години з початку роботи ринку. Після закінчення двох годин від початку роботи ринку ринковий збір сплачується продавцем до зайняття торговельного місця. З огляду на зазначене, не вбачається з актів перевірки не вбачається можливим встановити час, в який було перевірено наявність чеків. Якщо перевірка проводилась в перші дві години роботи ринку, то касові чеки могли бути придбані торгівцями після зайняття торгівельного місця. При перевірці ці питання не встановлені і не зазначені в актах перевірки. Також, суд не вбачає вини позивача у неналежному зазначенні адреси господарської одиниці в касових чеках, зокрема: вул. Косіора, 4, оскільки це адреса юридичної особи.

Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 21.09.2006. і постановив задовольнити позов.

Відповідно до ст. 94 п.1 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем сплачено державне мито в сумі 102 грн., з яких належало сплатити 3 грн. 40 коп., решта є зайво сплаченим митом.

Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21.09.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення –рішення ДПІ в м. Свердловську № 0000362342/1 від 01.06.2006.

3. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк –Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 3 грн. 40 коп., на користь ДП «Ринок м. Свердловська, м. Свердловськ, вул. Косіора, 4, ідентифікаційний код 01547901.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 26.09.2006.

Суддя Т.М.Мінська