Рішення № 146464, 12.09.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.06 Справа № 18/268.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Рубіжанськхімбуд», м. Рубіжне Луганської області

до закритого акціонерного товариства «Рубіжанськбуд», м. Рубіжне Луганської області

про спонукання виконати договір та стягнення 6399,24 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кощєєв М.Д. –директор, паспорт, протокол від 17.04.2001;

Соколовська Ю.С. за дов. від 14.04.2006;

Кравченко Д.В. за дов. від 12.09.2006;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- про спонукання відповідача виконати зобов’язання за договором від 31.03.2003;

- про відшкодування з відповідача збитків в сумі 6399,24 грн., заподіяних відповідачем невиконанням договору від 31.03.2003.

Заявою від 15.08.2006 позивач частково змінив предмет позову та збільшив розмір позовних вимог вказавши що він просить суд:

- спонукати відповідача звільнити три склади, які визначені в техпаспорті БТІ під літерами «Р», «П»та «О», які відповідно мають площу: 119,9 м2, 758,5 м2 та 109,3 м2 та розташовані за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Трудова, 5;

- відшкодувати з відповідач збитки в сумі 488033,85 грн., заподіяні відповідачем незаконним не звільненням вказаних складів, тобто невиконанням умов договору від 31.03.2003.

Відповідач листом від 14.07.2006 № 01-111 проти позову заперечує посилаючись на те, що договір від 31.03.2003 у нього відсутній; слід застосовувати положення договору від 25.03.2003, який також укладений між сторонами за позовом відносно купівлі-продажу об’єктів нерухомості розташованих за адресою: м. Рубіжне, вул. Трудова, 5.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору купівлі-продажу від 31.03.2003, укладеному між сторонами за позовом, відповідач продав, а позивач купив нежитлові будівлі вартістю 79558 грн., в тому числі три склади позначені в техпаспорті БТІ літерами «О», «П», «Р», розташовані за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Трудова, 5.

Вартість будівель в сумі 79558 грн. була сплачена позивачем відповідачу до підписання договору про що вказано в самому договорі купівлі-продажу від 31.03.2003 (абз. 5 договору).

До укладення договору купівлі-продажу спірні склади вже були передані відповідачем позивачу за накладною від 29.12.2002 № 263.

Оформивши приймання-передачу об’єктів нерухомості накладною, сплативши відповідачу вартість вказаних об’єктів позивач набув на них права власності та зареєстрував його у державному комунальному підприємстві «Рубіжанське бюро технічної інвентаризації»(витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.05.2003 № 540991).

Разом з цим, відповідач не звільнив вказані три склади, тобто фактично не передав їх позивачу, що перешкоджає останньому користуватися ними на свій розсуд.

Претензіями від 09.04.2004 № 237, від 27.08.2004 № 500, від 15.09.2004 № 535 та від 11.04.2006 № 112 позивач вимагав від відповідача звільнення складів, однак, відповідач склади не звільняти відмовився (лист-відповідь відповідача від 07.09.2004 № 01-113 на претензію позивача від 27.08.2004 № 500).

З урахуванням заяви від 15.08.2006 позивач заявив вимоги:

- про спонукання відповідача звільнити три склади, які визначені в техпаспорті БТІ під літерами «Р», «П»та «О», які відповідно мають площу: 119,9 м2, 758,5 м2 та 109,3 м2 та розташовані за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Трудова, 5;

- відшкодувати з відповідач збитки в сумі 488033,85 грн., заподіяні відповідачем незаконним не звільненням вказаних складів, тобто невиконанням умов договору від 31.03.2003 щодо фактичної передачі купленої речі.

Відповідач обґрунтовує свої вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 488033,85 грн. тим, що:

- в зв’язку з не переданням (не звільненням) відповідачем приміщень позивач для розміщення свого розчинно-бетонного вузлу орендував у м. Сєвєродонецьку приміщення замість того що б розмістити цей вузол у приміщеннях, які відповідач незаконно займає;

- витрати на оренду приміщення, на демонтаж та монтаж розчинно-бетонного вузлу в м. Сєвєродонецьку, витрати на перевезення сировини (щебеню) на виготовлення бетону в м. Сєвєродонецьк, витрати на оплату проїзду працівників позивача в м. Сєвєродонецьк, все це є збитками позивача;

- витрати на закупівлю бетону та будівельних розчинів, які необхідні позивачу для здійснення своєї господарської діяльності, у сторонніх організацій замість того, щоб виготовлювати його в приміщеннях, які відповідач незаконно займає; витрати на перевезення купленого бетону та будівельних розчинів, все це є збитками позивача;

- витрати на орендну плату за землю, яка знаходиться під приміщеннями, які відповідач незаконно займає.

Відповідач листом від 14.07.2006 № 01-111 проти позову заперечує посилаючись на те, що договір від 31.03.2003 у нього відсутній; слід застосовувати положення договору від 25.03.2003, який також укладений між сторонами за позовом відносно купівлі-продажу об’єктів нерухомості розташованих за адресою: м. Рубіжне, вул. Трудова, 5.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та таких підстав:

Вищевказаними матеріалами справи підтверджується, що позивач за договором купівлі-продажу від 31.03.2003, укладеному між сторонами за позовом, купив у відповідача нежитлові будівлі вартістю 79558 грн., в тому числі три склади позначені в техпаспорті БТІ літерами «О», «П», «Р», розташовані за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Трудова, 5.

Вартість будівель в сумі 79558 грн. була сплачена позивачем відповідачу до підписання договору про що вказано в самому договорі купівлі-продажу від 31.03.2003 (абз. 5 договору).

До укладення договору купівлі-продажу передача спірних складів позивачу вже була оформлена накладною від 29.12.2002 № 263.

Оформивши приймання-передачу об’єктів нерухомості накладною, сплативши відповідачу вартість вказаних об’єктів позивач набув на них права власності та зареєстрував його у державному комунальному підприємстві «Рубіжанське бюро технічної інвентаризації»(витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.05.2003 № 540991).

Разом з цим, відповідач не звільнив вказані три склади, тобто фактично не передав їх позивачу, що перешкоджає останньому користуватися ними на свій розсуд (лист-відповідь відповідача від 07.09.2004 № 01-113 на претензію позивача від 27.08.2004 № 500).

Згідно ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно ч. 2 ст. 48 Закону України «Про власність»власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння (ч. 1 ст. 50 Закону України «Про власність»).

Враховуючи, що позивач купи ці приміщення у відповідача та є законним власником цих приміщень, а відповідач незаконно володіє цими приміщеннями, позивач має законне право вимагати від відповідача звільнення вказаних приміщень.

Доводи відповідача про те, що є ще один договір купівлі-продажу цих приміщень від 25.03.2003, не приймаються судом до уваги, так як саме договір на який посилається позивач від 31.03.2003, зареєстрований в БТІ, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.05.2003 № 540991.

За таких обставин, вимоги про спонукання відповідача звільнити склади, підлягає задоволенню.

Вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 488033,85 грн. не підлягають задоволенню в зв’язку з їх недоведеністю доводів, якими вони обґрунтовані, та необґрунтованістю їх розрахунку.

Позивач зазначив, що:

- в зв’язку з не переданням (не звільненням) відповідачем приміщень позивач для розміщення свого розчинно-бетонного вузлу орендував у м. Сєвєродонецьку приміщення замість того що б розмістити цей вузол у приміщеннях, які відповідач незаконно займає;

- витрати на оренду приміщення, на демонтаж та монтаж розчинно-бетонного вузлу в м. Сєвєродонецьку, витрати на перевезення сировини (щебеню) для виготовлення бетону в м. Сєвєродонецьк, витрати на оплату проїзду працівників позивача в м. Сєвєродонецьк, витрати на заробітну оплату сторожам, які охороняли розчинно-бетонний вузол в м. Сєвєродонецьку, все це є збитками позивача;

- витрати на закупівлю бетону та будівельних розчинів, які необхідні позивачу для здійснення своєї господарської діяльності, у сторонніх організацій замість того, щоб виготовлювати його в приміщеннях, які відповідач незаконно займає; витрати на перевезення купленого бетону та будівельних розчинів, все це є збитками позивача;

- витрати на орендну плату за землю, яка знаходиться під приміщеннями, які відповідач незаконно займає.

Разом з цим, позивач не довів того, що він збирався розмістити свій розчинно-бетонний вузол саме в приміщеннях, які не звільнені відповідачем.

Позивач не обґрунтував, чому він орендував приміщення для розміщення свого розчинно-бетонного вузлу саме в м. Сєвєродонецьку, а не в Рубіжному або в іншому місті наприклад в Стаханові.

Позивач не врахував, що якби він розмістив свій розчинно-бетонний вузол в приміщеннях, які не звільнені відповідачем, то при виробництві бетону та розчинів він також ніс би витрати на доставку сировини (щебеню) для виготовлення бетону.

Позивач не подав доказів: що він сплачував орендну плату за землю, яка знаходиться під спірними складами; що він сплачував орендну плату за орендоване приміщення в м. Сєвєродонецьку; що він сплачував заробітну плату сторожам; що він сплачував вартість куплених бетону та будівельних розчинів; сплачував заробітну плату сторожам.

Позивач не обґрунтував навіщо він демонтував обладнання в м. Сєвєродонецьку та перевозив його в м. Рубіжне і як це стосується неправомірних дій відповідача по незвільненню складів.

Таким чином, позивач не довів суду наявність причинного зв’язку між протиправними діями відповідача та своїми витратами, а також не довів сам факт цих витрат.

За таких обставин, вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 488033,85 грн., не підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, викладене у телеграмі від 12.09.2006, не підлягає задоволенню в зв’язку з його необґрунтованістю та недоведеністю викладених в ньому доводів.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на державне мито в сумі 85 грн. (пропорційно кількості задоволених позовних вимог, так як було заявлено дві вимоги: майнова та немайнова, і задоволена лише немайнова вимога) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. (пропорційно кількості задоволених позовних вимог), покладаються на відповідача.

Позивачем при пред’явленні позову зайве сплачено державне мито. Зокрема, сплачено державне мито за немайновою вимогою в сумі 85 грн. (платіжне доручення від 11.09.2006 № 1267) і за майновою вимогою –5023 грн. (платіжне доручення від 15.06.2006 № 784 на 102 грн. та від 14.08.2006 № 1140 на 4921 грн.) тоді як треба було сплатити держмито за майновою вимогою в сумі 4880,34 грн. (1 % від ціни позову –488033,85 грн.). Таким чином зайве сплачено 142,66 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закритому акціонерному товариству «Рубіжанськбуд»(м. Рубіжне Луганської області, вул. Леніна, 4, ідентифікаційний код 01240918, п/р 26004304100104 в філії відділення АК ПІБ м. Рубіжне, МФО 304643) негайно, після набрання цим рішенням законної сили, звільнити три склади, які визначені в техпаспорті БТІ під літерами «Р», «П»та «О», які відповідно мають площу: 119,9 м2, 758,5 м2 та 109,3 м2 та розташовані за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Трудова, 5; наказ видати.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Рубіжанськбуд», м. Рубіжне Луганської області, вул. Леніна, 4, ідентифікаційний код 01240918, п/р 26004304100104 в філії відділення АК ПІБ м. Рубіжне, МФО 304643, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Рубіжанськхімбуд», м. Рубіжне Луганської області, вул. Трудова, 5, ідентифікаційний код 31401483, п/р 260026028 в ЛОД АППБ «Аваль»м. Луганська, МФО 304007, витрати на державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.; наказ видати.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути Закритому акціонерному товариству «Рубіжанськбуд»(м. Рубіжне Луганської області, вул. Леніна, 4, ідентифікаційний код 01240918, п/р 26004304100104 в філії відділення АК ПІБ м. Рубіжне, МФО 304643) з Державного бюджету України зайве сплачене за платіжним дорученням від 14.08.2006 № 1140 державне мито в сумі 142,66 грн.

Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дане рішення суду скріплене печаткою суду.

12 вересня 2006 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 18 вересня 2006 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко