Ухвала суду № 14645172, 22.03.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-9270/10/2270 Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г. , суддів: Голота Л.О., Курко О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Містраль" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Містраль" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Містраль" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0008901502/0/8008 від 12.11.2010 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, прийнявши нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ "Містраль".

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана постанова прийнята Хмельницьким окружним адміністративним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, позивач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин на підставі яких в облікових даних ТОВ "Містраль" та ДПІ виникли розбіжності, в результаті яких останній обліковує на рахунку позивача заборгованість. Також, на думку скаржника відповідачем не надано належних доказів формування на рахунку позивача податкового боргу, а доводи щодо наявності у ТОВ "Містраль" переплати в частині погашення податку на додану вартість в сумі 859 грн. станом на травень, судом першої інстанції до уваги взагалі не були взяті.

В свою чергу, відповідач, в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, надісланих на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду 16.03.2011 р., з огляду на викладені в ній обставини, просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Містраль" без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Містраль" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 29.08.1998 року.

У відповідності до свідоцтва № 31806888, виданого 29.02.2000 року ДПІ у м. Хмельницькому, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

05.11.2010 року ДПІ у м. Хмельницькому була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Містраль" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за травень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт № 10765/15-2/14145156 від 05.11.2010 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-3, зокрема, сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість зазначена у декларації за травень 2010 року сплачена з перевищенням терміну сплати на 83 календарних дні, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі наведених висновків ДПІ у м. Хмельницькому було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0008901502/0/8008 від 12.112010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 86 грн., штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "Містраль" виходив з наступного.

Преамбулою Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року встановлено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.5 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що звітним (податковим) періодом є період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до п. п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 вищевказаного Закону податковим періодом є один календарний місяць.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-3 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктами 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" п. п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 ст. 4, та зобов'язаний подати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як було встановлено судом першої інстанції, з огляду на той факт, що податковий період у позивача становить один календарний місяць, він зобов'язаний був подавати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В свою чергу, 17.06.2010 року позивач подав до податкового органу як платник податку на додану вартість декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, самостійно визначивши у ній суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 5785 грн.

Суд першої інстанції, враховуючи положення п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", де визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого у п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації, дійшов висновку, що позивач не пізніше 30.06.2010 року зобов'язаний був сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів виконання вказаного. Актом перевірки № 10765/15-2/14145156 від 05.11.2010 року була зафіксована наявність у позивача, станом на 05.11.2010 року, податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 4353,96 грн.

В свою чергу, сума узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 430 грн. була сплачена позивачем 21.09.2010 року, що на обґрунтовану думку суду першої інстанції, здійснено позивачем із перевищенням строку сплати терміном на 83 дні.

Окрім викладеного, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні вимог щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0008901502/0/8008 від 12.11.2010 року про застосування штрафної (фінансової) санкції до ТОВ "Містраль", керувався положеннями п. п. 1.4 та 1.5 ст. 1, п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якими зокрема встановлено, що штрафна санкція це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Що ж стосується факту залишення поза увагою судом першої інстанції пояснення представника позивача щодо того, що відповідачем при визначені боргу позивача з податку на додану вартість не були враховані податкові декларації по податку на додану вартість за березень, травень, червень 2009 року, незважаючи на наявність відповідних судових рішень, якими скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача, згідно яких у позивача немає переплати по податку на додану вартість, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

До того ж, обґрунтовано суд першої інстанції послався при цьому, на положення Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, де визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному ж значенні суми, розрахованої згідно із п. п. 7.7.1 цього пункту п. 7.7 сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із п.п. 7.7.1 вказаного пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судом першої інстанції у попередніх звітних періодах позивачу згідно податкових повідомлень - рішень, прийнятих відповідачем, були визначені податкові зобов'язання по податку на додану вартість, які були оскаржені ТОВ "Містраль" до Хмельницького окружного адміністративного суду, який постановами від 02.06.2010 року та 18.08.2010 року спірні податкові повідомлення - рішення були скасував.

В свою чергу, вказані постанови окружного суду оскаржені податковим органом до апеляційного суду і як вбачається із пояснень сторін - рішень суду апеляційної інстанції за наведеними апеляційними скаргами на разі немає.

За таких обставин судова колегія апеляційної інстанції вважає помилковими дії позивача щодо неврахування вказаних сум при визначені свого податкового зобов'язання та суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що чинним законодавством не передбачена можливість платника податків зменшувати свої податкові зобов'язання на підставі рішень суду про скасування податкових повідомлень - рішень, які не набрали законної сили, враховуючи до того ж, і положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" яким встановлено обов'язок платника податків, у визначені строки, сплатити суму податкового боргу, вказану у поданій декларації, передбачивши при цьому фінансову відповідальність за ігнорування такого обов'язку.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Містраль", залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 та 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 березня 2011 року .

ГоловуючийЗалімський І. Г.

СуддіГолота Л.О.

Курко О.П.

Згідно з оригіналом.

Секретар