Ухвала суду № 14644852, 31.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1350/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс»до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс-Сервіс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Житомирі, про скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Житомирі №0015922302 від 03.12.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В засідання учасники процесу не зявилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, а оскаржуване рішення правомірним.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 04.09.2009 року №2215 та №2214 головними державними податковими інспекторами ДПА в Житомирській області 20.11.2009 року проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу складу, що розташований за адресою: вул. Кооперативна, 18 в м. Житомир та належить суб'єкту підприємницької діяльності ТзОВ "Плюс-Сервіс", про що складений акт від 20.11.2009 року за № 0970/06/30/23/32076086, в якому встановлено факти порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:

- реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, розрахунковий документ не видавався, чим порушено п.п.1,2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в розмірі 8904,20 грн., чим порушено п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- не було забезпечено використання режиму попереднього програмування товарів по найменуванням, цінам товарів (послуг) та обліку їх кількості: в фіскальних чеках замість найменування проданого товару зазначено "дебіторська заборгованість", чим порушено п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Акт перевірки підписаний бухгалтером касиром без зауважень та заперечень.

На підставі вказаного акта Державною податковою інспекцією в м. Житомирі 03.12.2009 року було винесене рішення №0015922302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 44606,00 грн.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі по тексту Закон №265/95-ВР) субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2);

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (пункт 11);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13).

Відповідно до 1, 6 ч. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

Згідно з ст. 22 Закону №265/95-ВР передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Матеріалами справи підтверджено та позивачем не спростовано зафіксовані в акті перевірки факти порушення ним правил здійснення розрахункових операцій.

За таких обставин застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс»штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»колегія суддів вважає обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав обовязок щодо доказування правомірності своїх дій.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та судом апеляційної інстанції відхиляються.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс»залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. Парінов

СуддіІ.О. Грибан

О.О. Беспалов