Ухвала суду № 14644784, 30.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6051/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Твердохліб В.А.

при секретарі: Пшегарницькій І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння-Агрохім»до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Насіння-Агрохім»звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000142300/1 від 22.10.2010 року в сумі 130591,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Варвинська МДПІ подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Чернігівський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2010 року працівниками Варвинської МДПІ було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами виїзної планової перевірки було складено акт №428/2300/32517909 від 31.08.2010 року.

В акті встановлені наступні порушення: п.5.9 ст. 5, пп. 7.4.2, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2010 року у розмірі 598729 грн.; п.5.9 ст. 5, пп. 7.4.2, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 619226 грн., в тому числі за 2009 р. - 602596 грн. та І квартал 2010 р. в сумі 16630 грн.; п. 7.4, пп. 7.4.1, 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платником завищено суму податкового кредиту у жовтні 2009 року на суму 65664 грн. та відповідно завищено від'ємне значення на суму 65664 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленого платником у декларації за січень 2010 року де декларувалось відшкодування від'ємного значення жовтня 2009 р. на суму 63664 грн.; п. 7.4, пп. 7.4.1, 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платником завищено суму податкового кредиту у листопаді 2009 року на суму 109413 грн. та відповідно завищено відємне значення на суму 109413 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого платником у декларації за січень 2009 р. де декларувалось відшкодування від'ємного значення листопада 2009 р. на суму109348 грн.; пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого платником перерахування податку з доходів фізичних осіб утриманого з заробітної плати працівників підприємства за січень 2009 року в сумі 267,83 грн. проведено 05 березня 2009 року, за жовтень 2009 року в сумі 249,77 грн. проведено 08 грудня 2009 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142300/1 від 22.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 130591,00 грн.

Вважаючи зазначення рішення незаконним, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до п. 1.20.1 п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. N 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.20.8 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований пп. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Відповідно до абз. другого пп. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Згідно п. 13 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р. N 817/98 індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи з приписів наведеної норми законодавства, звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях мають бути установлені на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, проведеної уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

01.09.2009 року між СТОВ «Батьківщина»та ТОВ «Насіння-Агрохім»було укладено договір купівлі-продажу №01/09-09К.

Згідно п. 3 договору продавець (СТОВ «Батьківщина») зобов'язується передати товар (кукурудза для кормових потреб, українського походження, врожаю 2009 року), а покупець (TOB «Насіння-Агрохім») зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, що вказується у специфікаціях або видаткових накладних. Які є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 6 договору була встановлена якість товару: вологість макс. 14,0%, смітна домішка - макс. 2,0%, зернова домішка макс. 10,05, биті зерна - макс. 5,0%, пошкоджені зерна - макс. 5,0%. Інші показники згідно ДСТУ 4525:2006. Товар за даним договором повинен бути не генетично модифікованим, бути нормальної товарної якості, у здоровому стані, без самозігрівання й теплового ушкодження при сушінні, мати нормальний запах, властивий здоровому зерну та мати нормальний колір.

Відповідно до п. 7 договору, ціна товару та загальна вартість визначається за всіма підписаними сторонами специфікаціями або/і видатковими накладними.

На виконання договору купівлі-продажу №01/09-09К від 01.09.2009 р. між СТОВ «Батьківщина»та ТОВ «Насіння-Агрохім»було укладено специфікації № 1, 2, 3 до договору купівлі-продажу.

Договір виконано обома сторонами, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними № 219/1 від 12.10.2009 р., № 218/1 від 06.10.2009 р., № 245/1 від 27.11.2009 р.

18.11.2009 р. та 30.11.2009 р. між ТОВ «Насіння-Агрохім»та ОСОБА_1 було укладено договір № 75ТВ042 щодо продажу кукурудзи для кормових потреб, українського походження, врожаю 2009 року.

Згідно п. 4 договору товар повинен відповідати вимогам ДСТУ 4525:2006 та мати наступні показники: вологість макс. 14,0%, смітна домішка - макс. 2,0%, биті зерна -макс. 5,0%, пошкоджені зерна - макс. 5,0%. Інші показники згідно ДСТУ 4525:2006. Товар за даним договором повинен бути не генетично модифікованим, бути нормальної товарної якості, у здоровому стані, без самозігрівання й теплового ушкодження при сушінні, мати нормальний запах, властивий здоровому зерну та мати нормальний колір.

При визначенні звичайних цін не було враховано фактору цілісності зерна (биті, пошкоджені), який в свою чергу суттєво впливає на ціну зерна кукурудзи.

Податковий орган при визначенні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів пп. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2009 року по справі № К-28822/06.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області відмовити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 01.04.2011 року.