Постанова № 14643960, 15.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 березня 2011 р. № 2-а- 15543/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Бутенко С.В.

за участю:

представника відповідача - Бабенко А.О.

представника позивача - Рощупкіної В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Підприємство Качанівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№54)

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

провизнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Підприємство Качанівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань» (№ 54) (надалі позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова (надалі відповідач), в якому, уточнивши позовні вимоги, просило суд:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова щодо невизнання своєчасності та у повному обсязі сплати позивачем податку на додану вартість за жовтень 2010року в сумі 159.853, 00 грн. згідно платіжного доручення № 993 від 25 листопада 2010року та сплати штрафу нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки в сумі 447, 00 грн. згідно платіжного доручення № 994 від 25 листопада 2010року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі міста Харкова у картці особового рахунку позивача відобразити сплачені у повному обсязі узгоджені податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 159.853, 00 грн. згідно платіжного доручення № 993 від 25 листопада 2010року та сплати штрафу нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки в сумі 447, 00 грн. згідно платіжного доручення № 994 від 25 листопада 2010року;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що сплачує поточні платежі з податку на додану вартість у повному обсязі, вказуючи при цьому призначення платежу. Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, 22.11.2010 року позивач повинен був сплатити ПДВ у сумі 159.853, 00 грн., а також штраф, нарахований ним самостійно у зв'язку з виправленням помилки у сумі 447, 00 грн., що і було останнім зроблено. Так, згідно платіжних доручень від 25 листопада 2010 року № 993 та № 994 було сплачено податок на додану вартість та штраф. Однак, відповідач суму сплаченого податку самостійно розподілив та направив на погашення боргу підприємства у сумі 134.251, 21 грн. та пені 25.601, 79 грн., що підтверджується повідомленням № 120320020586089 від 26.11.2010 року. Сума штрафу у розмірі 447, 00 грн. розподілена та направлена відповідачем на погашення боргу підприємства у сумі 375, 42 грн. та пені у сумі 71, 58 грн., що підтверджується повідомленням № 120320020586052 від 26.11.2010 року. Позивач стверджує, що законодавство України, у тому числі Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 та Закон України «Про державну податкову службу в Україні», не надає право податковим органам змінювати призначення платежу платника податків. Навіть, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не вправі змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, позов не визнав. У письмових запереченнях на позов зазначено, що згідно приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до п.п. 7.7. ст. 7 Закону, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковим платежами) у рівних пропорціях. Відповідно до п. 1.4, 1.6 розділу 1 Інструкції про порядок ведення органами ДПС оперативного обліку платежів до бюджету, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, які надходять до бюджету, здійснюються органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів. Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку. Таким чином, ДПІ у Комінтернівського районі м. Харкова діяло на законних підставах при перераховані грошових коштів, які були зараховані в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків:

Судом встановлено, що позивач - Державне підприємство «Підприємство Качанівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань», заснований Державним департаментом України з питань виконання покарань, пройшов передбачену законом процедуру державний реєстрації, набув статусу юридичної особи, отримав свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1

З 15.09.1995 року як платник податків та зборів (обов'язкових платежів) позивач взятий на облік в органах державної податкової служби, на даний час останній перебуває на обліку в ДПІ Комінтернівського району м. Харкова (за № 64).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

ДП «Підприємство Качанівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань» (№ 54) за жовтень 2010 року була подана до податкової інспекції податкова декларація з податку на додану вартість, яка отримана ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 22.11.2010 року. (а.с. 7-8).

Як вбачається з платіжного документа від 25.11.2010року № 993, підприємством сплачено 159.853, 00 грн. за призначенням платежу: податок на додану вартість за жовтень 2010 року. (а.с. 9).

Згідно платіжного доручення № 994 від 25.11.2010року, підприємством сплачений самостійно нарахований штраф у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 447, 00 грн. (а.с. 11).

Повідомленням від 26.11.2010року № 120320020586089 ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова повідомило Качанівську виправну колонію (№54) про здійснення розподілу сплаченої підприємством суми у розмірі 159.853, 00 грн. та направлення її на погашення боргу підприємства у розмірі 134.251, 21 грн. та пені у розмірі 25.601, 79 грн. (а.с. 10).

Повідомленням від 26.11.2010року № 120320020586052 ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова повідомило Качанівську виправну колонію (№54) про здійснення розподілу сплаченого підприємством штрафу у розмірі 447, 00 грн. та направлення його на погашення податкового боргу підприємства у сумі 375, 42 грн. та пені у сум і 71, 58 грн. (а.с.12)

Таким чином, кошти перераховані позивачем за вищезазначеними платіжними дорученнями з призначенням конкретного платежу, були спрямовані відповідачем на погашення податкового боргу та нарахованої на нього пені, який виник, за даними облікової картки платника Качанівської виправної колонії (№ 54) з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в минулих періодах.

Відповідач обґрунтовує правомірність таких своїх дій щодо перерахування сплачених сум на сплату боргу, що виник в минулих роках посилається на п.п.7.7 ст.7 Закону України № 2181, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Суд не погоджуються з доводами відповідача та зазначає наступне:

П.п. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу. Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.99 № 679-XIV «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п. п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є не правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивачем було виконано всі необхідні дії, спрямовані на своєчасну та в повному обсязі сплату податку на додану вартість за жовтень 2010 року та самостійно нарахованого штрафу у зв'язку з виправленням помилки, дії відповідача щодо перерозподілу та направлення на погашення попереднього боргу підприємства, є неправомірними, такими, що суперечать діючому законодавству.

Враховуючи, що у зв'язку з неправомірним перерозподілом ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова сум, сплачених ДП Підприємство Качанівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань» (№ 54) згідно платіжних документів № 993 та № 994 від 25 листопада 2010року, в обліковій картці останнього відбулися певні операції щодо зарахування коштів, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача відкорегувати дані в обліковій картці цього платника податків та відобразити сплачені у повному обсязі узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 159.853, 00 грн. згідно платіжного доручення № 993 від 25 листопада 2010року та сплати штрафу, нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки в сумі 447, 00 грн. згідно платіжного доручення № 994 від 25 листопада 2010року.

Розподіл судових витрат по справі належить здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство Качанівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань» (№ 54) до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова щодо невизнання своєчасної та у повному обсязі сплати позивачем податку на додану вартість за жовтень 2010року в сумі 159.853, 00 грн. згідно платіжного доручення № 993 від 25 листопада 2010року та сплати штрафу нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки в сумі 447, 00 грн. згідно платіжного доручення № 994 від 25 листопада 2010року.

Зобов»язати Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі міста Харкова у картці особового рахунку Державного підприємства «Підприємство Качанівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань» (№ 54) відобразити сплачені у повному обсязі узгоджені податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 159.853, 00 грн. згідно платіжного доручення № 993 від 25 листопада 2010року та сплати штрафу нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки в сумі 447, 00 грн. згідно платіжного доручення № 994 від 25 листопада 2010року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Підприємство Качанівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань» (61124, м. Харків, пров. Вишневий, 16, код ОКПО 08680891, р/р 26005060013169 у відділенні 72 Харківського ГРУ «Приват Банк». МФО 351458) судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2011 року.

Суддя О.В. Панченко