Постанова № 14643853, 25.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 березня 2011 р. № 2-а- 12139/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Братух М.М.,

представника відповідача Лиманський А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у місті Харкові

проскасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (далі КП "ВТП "Вода") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі СДПІ ВПП у м. Харкові), з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкових повідомлень - рішень №0000120847/0 від 06.05.2010 року, №0000120847/1 від 24.06.2010 року, №0000120847/2 від 13.07.2010 року, №0000120847/3 від 30.09.2010 року про сплату штрафних санкцій в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 20 квітня 2010 року СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена невиїзна документальна перевірка КП "ВТП "Вода" з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість. 07 травня 2010 року позивачем було отримано податкове повідомлення рішення №0000120847/0 від 06.05.2010 року, в якому повідомлялося про необхідність сплати суми штрафних санкцій в розмірі 783618,62 за порушення підпункту 5.3.1 п.5.3 ст.5 та п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ), тобто, на думку відповідача, була несвоєчасно сплачена сума узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за грудень 2008 року, травень, липень, серпень, вересень, листопад 2009 року, у звязку з чим були застосовані штрафні санкції. Позивач вважає протиправними та необґрунтованими податкові повідомлення рішення відповідача за якими до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, оскільки податковим органом було самостійно змінено призначення платежу та направлено кошти в рахунок погашення податкового боргу.

В судове засідання представник позивача прибув, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання прибув, в своїх поясненнях та в письмових запереченнях поданих до суду, проти позову заперечував та зазначив, що за висновками акту невиїзної документальної перевірки від 21.04.2010 року №1476/470/33206804 підприємством в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ була несвоєчасно сплачена сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року, травень, липень, серпень, вересень, листопад 2009 року у сумі 4391933,24 грн. Відповідач вважає, що відповідно до п.п.7.7 ст.7 Закону України №2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами обов'язковими платежами - у рівних пропорціях. На думку відповідача, прийняті податкові повідомлення рішення №0000120847/0 від 06.05.2010 року, №0000120847/1 від 24.06.2010 року, №0000120847/2 від 13.07.2010 року, №0000120847/3 від 30.09.2010 року відповідають нормам діючого законодавства, а отже підстав для їх скасування не має.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, КП "ВТП "Вода" 09.11.2004 року зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради №14801020000003417, код форми власності 32 комунальна (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи) та взято на податковий облік 17.11.2004 року СДПІ ВПП у м. Харкові за №341 (а.с. 10).

СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість задекларованих у деклараціях від 20.01.2009 року №26394 за грудень 2008 року, від 22.06.2009 року вх. №13901 за травень 2009 року, від 20.08.2009 року вх. №19071 за липень 2009 року, від 21.09.2009 року вх. №20258 за серпень 2009 року, від 20.10.2009 року вх. №21924 за вересень 2009 року, від 21.12.2009 року вх. №26467 за листопад 2009 року КП "ВТП "Вода".

За результатами перевірки було складено акт від 21.04.2010 року №1476/470/33206804 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, а саме підприємством була несвоєчасно сплачена сума узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість у загальному розмірі 3918093,11 грн., а саме були сплачені із затримкою від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання за грудень 2008 року, травень, липень, серпень, вересень, листопад 2009 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення №0000120847/0 від 06.05.2010 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% у сумі 783618,62 за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, відповідно до п.п.17.1.7 пп.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ (а.с.28).

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення №0000120847/0 від 06.05.2010 року, скарги КП "ВТП "Вода" були залишені податковим органом - без задоволення та прийняті податкові повідомлення рішення: №0000120847/1 від 24.06.2010 року, №0000120847/2 від 13.07.2010 року, №0000120847/3 від 30.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% у сумі 783618,62 грн за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що КП "ВТП "Вода" зверталося до СДПІ ВПП у м. Харкові про надання розстрочки податкових зобов'язань задекларованих у деклараціях від 20.01.2009 року вх. №26394 за грудень 2008 року, від 22.06.2009 року вх. №13901 за травень 2009 року, від 20.08.2009 року вх. №19071 за липень 2009 року, від 21.09.2009 року вх. №20258 за серпень 2009 року, від 20.10.2009 року вх. №21924 за вересень 2009 року, згідно ст.14 Закону України №2181-ІІІ.

Державною податковою адміністрацією у Харківської області були прийняті рішення про розстрочення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по вказаним деклараціям, на підставі яких СДПІ ВПП у м. Харкові укладено договори на розстрочення податкових зобов'язань з КП "ВТП "Вода" з узгодженими графіками погашення розстрочених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що КП "ВТП "Вода" не забезпечило своєчасної сплати розстрочених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за договорами розстрочки чим порушило абз."б" п.п.14.5.1 п.14.5 ст.14 Закону України №2181-ІІІ та умови договорів про розстрочення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. В зв'язку з чим, ДПА в Харківській області прийняті Рішення від 15.12.2009 року та від 21.12.2009 року про скасування розстрочення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з 15.12.2009 року та 21.12.2009 року.

Відповідно до п.п.4.7 п.4 Наказу ДПА України від 18.09.2001 року №378 "Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2001 року за №912/6103), від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховується пеня та штрафні санкції у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Як вбачається з Акту про результати документальної невиїзної перевірки від 21.04.2010 року, погашення несвоєчасно сплачених податкових зобовязань здійснювалось наступним чином: шляхом зарахування поданого уточнюючого розрахунку №1617 від 24.02.2010 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, за яким КП "ВТП "Вода" було зменшено податкові зобовязання з ПДВ за жовтень 2009 року, за рахунок платіжних доручень №3461 від 30.03.2010 року, №4505 від 16.03.2010 року, №4500 від 15.03.2010 року, №4365 від 02.03.2010 року, №4367 від 02.03.2010 року, №4317 від 26.02.2010 року, №3092 від 22.02.2010 року та платіжними вимогами ПН №13273 від 18.03.2010 року, ПН №14313 від 25.03.2010 року.

Стосовно застосування штрафних санкцій на підставі поданого КП "ВТП "Вода" уточнюючого розрахунку №1617 від 24.02.2010 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року суд зазначає наступне.

В силу пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно враховуючи припис п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону України - платник податків зобовязаний самостійно сплатити суми податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків, згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України №2181-ІІІ визнаються будь-які власні кошти, операції з якими платник здійснює самостійно без їх узгодження з податковим органом відповідно до п.п.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону.

Абзацем 2 п.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ передбачено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

В даному випадку, нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 76586,58 грн. відбулось по факту подання КП "ВТП Вода", згідно абз.2 п.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, уточнюючого розрахунку №1617 від 24.02.2010 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, яким позивач зменшив суму узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів за грудень2009року у сумі 226400,60 грн., за травень 2009 року у сумі 131815,16 грн., за серпень 2009 року у сумі 24717,24 грн., що в свою чергу не посвідчує факт сплати узгодженої суми податкових зобов'язань і не є погашеною сумою в розумінні приписів п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону.

Суд зазначає, що сплата податкових платежів і зменшення або погашення податкового боргу не є тотожними поняттями при подачі уточнюючої декларації, внаслідок чого нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму, яка фактично не сплачена до бюджету на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Таким чином нараховані штрафні санкції у розмірі 76586,58 грн. підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності зміни призначення платежу у платіжних дорученнях суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно наданих до суду платіжних доручень №4365 від 02.03.2010 року на суму 280657,20 грн., №4367 від 02.03.2010 року на суму 60,00 грн., №3461 від 30.03.2010 року на суму 1,00 грн., погашення податкових зобовязань за вказані в акті періоди СДПІ ВПП у м. Харкові здійснювалось всупереч призначенню платежу, які були вказані в зазначених платіжних дорученнях.

Як зазначено в ст.4 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-III від 05.04.2001 року, для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно п.п.7.1.1 п.7.7 п.7 Закону України №2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 статті 7 Закону України „Про Національний банк України" №679-XIV від 20.05.1999 року, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Виконуючи власні повноваження, Національний Банк України постановою Правління від 21 січня 2004 року №22 затвердив „Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76. Згідно п.3.8 цієї Інструкції, реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України №2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 7 цього ж Закону передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що законодавством України врегульовано питання оподаткування і встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутні зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Тому, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тому, при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період. Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону, фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що сплачені грошові кошти відповідач неправомірно зараховував на погашення заборгованості за інші, ніж зазначено періоди, самостійно змінивши призначення платежу платника податків.

Таким чином, відповідачем в порушення зазначених норм законодавства України було здійснено зарахування всупереч призначення платежу, яке було вказане КП "ВТП "Вода" в платіжних дорученнях №4365 від 02.03.2010 року на суму 280657,20 грн., №4367 від 02.03.2010 року на суму 60,00 грн., №3461 від 30.03.2010 року на суму 1,00 грн. та неправомірно нараховані штрафні санкції в розмірі 55477,70 грн., які підлягають скасуванню.

Також суд зазначає, що СДПІ ВПП у м. Харкові було зараховано грошові кошти за належністю та відповідно реквізиту „Призначення платежу" в платіжних дорученнях №4500 від 15.03.2010 року, №4317 від 26.02.2010 року, №3092 від 22.02.2010 року та платіжних вимогах ПН №13273 від 18.03.2010 року, ПН №14313 від 25.03.2010 року, що не заперечувалося представниками позивача та відповідача у судовому засіданні.

Відносно твердження позивача щодо неправомірності зміни призначення платежу за платіжним дорученням №4505 від 16.03.2010 року на суму 508379,53 грн. суд зазначає, що в графі «Призначення платежу»у вказаному платіжному дорученні вказано: «Податковий борг по договору розстрочки 104 за вересень 2009 року». Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що Договір про розстрочення №104 від 30.10.2009 року було скасовано рішенням ДПА в Харківській області від 21.12.2009 року.

Судом встановлено, що КП "ВТП "Вода" було недотримано вимоги п.3.8 Інструкції, а саме реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Однак КП "ВТП "Вода" було зазначено в призначенні платежу скасований договір, що позбавило можливості СДПІ ВПП у м. Харкові зарахувати вказані кошти за їх призначенням.

Таким чином СДПІ ВПП у м. Харкові при розподілі коштів, які надійшли за платіжним дорученням №4505 від 16.03.2010 року на суму 508379,53 грн., дотримало вимог діючого законодавства.

Стосовно нарахування штрафних санкцій за актом перевірки №1476/470/33206804 від 21.04.2010 року, суд приходить до висновку, що скасуванню підлягають лише штрафні санкції у загальному розмірі 132064,28 грн., в іншій частині штрафні санкції застосовані правомірно та не підлягають скасуванню, через затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання КП "ВТП "Вода".

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000120847/0 від 06.05.2010 року, №0000120847/1 від 24.06.2010 року, №0000120847/2 від 13.07.2010 року, №0000120847/3 від 30.09.2010 року в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі - 132064,28 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (вул.Червоножовтнева, буд.90, м.Харків, 61052, код 33206804) витрати зі сплати судового збору у розмірі 0,57 грн. (нуль гривень 57 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 28.03.2011 року.

Суддя Біленський О.О.