Постанова № 14643676, 15.02.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2011 року Справа № 2а-2/11/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А. при секретарі Коробченко Є.К.

за участю:

позивача представники Васильєва О.М., Чуловська В.В.,

відповідача-1 представник Івашкін О.В.,

відповідача-2 - представник Щербак Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення та стягнення суми податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга»(далі позивач МААК «Урга») звернулося до суду з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області (далі-відповідач-2) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0001022350/0 від 27.12.2010 р., стягнення з державного бюджету суми податку на додану вартість 60703,00 грн. та стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-1 в особі заступника начальника органу державної податкової служби 27.12.2010 р. видане податкове повідомлення рішення № 0001022350/0 згідно з яким відповідач-1 дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 60703,00 грн., в тому числі: за березень 2007 року на суму 14829,00 грн., за серпень 2007 року на суму 20022,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 25852,00 грн. Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт № 635/23-50/24372024 від 21.12.2010 р. невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платник а податку у банку за березень 2007 р., серпень 2007 р., жовтень 2008 р. з урахуванням відповідей отриманих від інших ДПІ щодо зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг). Згідно висновку відповідача-1 викладеного в акті перевірки позивач завищив суму заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму 60701,85 грн. в т. ч.: за березень 2007 р. на суму 14828,33 грн., за серпень 2007 р. на суму 20022,00 грн., за жовтень 25851,52 грн. Позивач стверджує, що зазначений висновок зроблений відповідачем у звязку з тим, що юридичні особи: ТОВ «МК-Євростиль», ТОВ «Бізнес-Трансгруп», ТОВ «Мікадо»на період складання акту перевірки не перебувають за своєю юридичною адресою та/або припинили свою діяльність. Зазначені підприємства позивачу не відомі і будь-яких правовідносин позивач з ними не мав. Висновок щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування вмотивований відповідачем в акті перевірки п. 1.8 ст. 1 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість»яким передбачено, що підставою виникнення у платника податків права на податковий кредит з ПДВ є обовязкова наявність сплати платником податків в звітному періоді відповідних сум податку до державного бюджету України і відповідними міркуваннями відповідача з приводу зазначеної норми закону.

В свою чергу позивач зазначив, що згідно висновку акту перевірки відповідачем-1 не заперечується той факт, що всі юридичні особи, які є прямими постачальниками МААК «УРГА», а саме ПВКП «РЕМ АВІА»та ТОВ «АвіаСнабСервіс»суми ПДВ по податкових накладних, які визначені позивачем для бюджетного відшкодування у належному обсязі, включили до податкових зобовязань відповідних податкових періодів, відобразили в реєстрах виданих податкових накладних і суми ПДВ відповідають даним податкових декларацій з ПДВ, тобто дії постачальників МААК «Урга»повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

У звязку з тим, що позивачем та його контрагентами дотримано порядок формування податкового кредиту шляхом підтвердження господарських операцій належними первинними документами та декларування суми ПДВ у відповідному порядку, а також, враховуючи те, що відповідність операцій чинному законодавству та їх належне документальне оформлення підтверджується результатами зустрічних перевірок, проведених органами податкової служби у постачальників МААК «УРГА»ПВКП «РЕМ АВІА»та ТОВ «АвіаСнабСервіс»з огляду на відсутність у Законі України «Про податок на додану вартість»таких правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування платнику податків як припинення діяльності, відсутність за юридичною адресою, банкрутство, позивач вважає висновок акту перевірки таким, що суперечить чинному законодавству і оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте на підставі акту неправомірним та таким, що підлягає визнанню нечинним з моменту його прийняття.

Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов не визнається у повному обсязі, в звязку з тим, що відсутнє документальне підтвердження факту надмірної сплати ПДВ до бюджету підприємствами постачальниками по всій ланці ланцюга постачання товарів (робіт, послуг) та відсутність документального підтвердження походження придбаних товарно-матеріальних цінностей (деталей, комплектуючих) в результаті чого позивач втрачає право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 60703,00 грн., в тому числі: за березень 2007 року на суму 14829,00 грн., за серпень 2007 року на суму 20022,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 25852,00 грн. Відповідач-1 зазначив, що спірна сума податку на додану вартість належить до віднесення у залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, податкової декларації з податку на додану вартість. Відповідач-1 вважає, що позивач упереджено заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ по отриманим відповідачем негативним відповідям за результатами зустрічних перевірок по ланцюгу постачання до виробника (імпортера) проведених у відповідності з вимогами п.4.5 Наказу ДПА України № 350 від 19.08.2005 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) та п.п. 8.3 п. 8 Наказу ДПА України № 386/ДСК від 06.09.2005 р. «Щодо контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість». У звязку з зазначеним відповідач-1 вважає висновки акту перевірки № 635/23-50/24372024 від 21.12.2010 р. правомірними оскільки дії відповідача-1 вчиненні з дотриманням положень зазначених нормативних актів, вимог пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та з урахуванням п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»і позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представником Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області подано заперечення відповідно до якого підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення бюджетного відшкодування відсутні оскільки відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкового органу у відповідності до п. 4.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість або за рішенням суду. У звязку з тим, що до відповідача-2 висновок податкового органу про відшкодування спірної суми ПДВ не надходив, сума бюджетного відшкодування є предметом розгляду даної судової справи, на теперішній час правові підстави для вирішення питання про спірні правовідносини між позивачем та відповідачем-2 відсутні

В судовому засідання представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Представники відповідача-1 та відповідача-2 позов не визнали з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.02.2011 р., про що повідомлено учасникам процесу після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням ст.167 КАС України.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

9 липня 1997 року Приватне акціонерне товариство «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга»зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с. 24)

27 грудня 2010 року відповідачем -1 згідно з пп.. «б»пп.. 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з п. 1 п. 3 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, зі змінами та доповненнями, пп.. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.97 р. «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями на підставі акту перевірки № 635/23-50/24372024 від 21.12.2010 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001022350/0 (а.с 7) яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість невідшкодованого на момент перевірки у розмірі: за декларацією № 25126 від 20.04.07 р. за березень 2007 р. 14829,00 грн. (а.с. 88-91), за декларацією № 79394 від 20.09.2007 р. за серпень 2007 р. 20022,00 грн. (а.с. 94-97), за декларацією № 138734 від 20.11.2008 р. за жовтень 2008 р. 25852,00 грн. (а.с. 100-104), загальна сума ПДВ складає 60703,00 грн.

З розділу 3 акту перевірки (а.с. 14, 15) судом встановлено, що за результатами попередніх позапланових перевірок позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року (акт № 46/23-50/28/14372024 від 01.06. 2007 р.), за серпень 2007 року (акт № 83/23-50/28/14372024 від 03.07.2009 р.) за жовтень 2008 року (акт № 7/23-50/28/14372024 від 32.012009 р.) відповідачем-1 у розділі 4 «Висновок» зазначено, що в разі отримання матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства, яке перевіряється, керівником податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки.

Згідно розділу 4 «Висновок»акту (а.с. 22) № 635/23-50/24372024 від 21.12.2010 р. невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника податку у банку за березень 2007 р., серпень 2007 р., жовтень 2008 р. з урахуванням відповідей отриманих від інших ДПІ щодо зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) на порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 з урахуванням п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВВ «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, позивачем завищено суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на суму 60703,00 грн. за відповідні періоди. За результатами перевірки відповідачем-1 зменшена позивачу сума заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за відповідні періоди.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідності до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Оскільки відповідачем-1 оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами перевірки достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платник а податку у банку за березень 2007 р., серпень 2007 р., жовтень 2008 р. суд прийшов до висновку про застосування до даних правовідносин норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР в редакції чинній на момент виникнення відповідних правовідносин бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При відємному значенні суми, розрахованої на підставі цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоду, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачено що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Судом, на підставі первинних бухгалтерських документів (а.с. 25-60) встановлено, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Факт правомірності дій позивача в процесі формування податкового кредиту не заперечувався відповідачем-1 та знаходить своє підтвердження в довідках про результати перевірок від 01.04.2009 № 852/23-12/31867541 (а.с. 108, 109), від 05.08.2009 № 2042/23-12/30674753 (а.с. 116,117) контрагентів позивача ПВКП «РЕМ АВІА»та ТОВ «АвіаСнабСервіс»проведених територіальними органами податкової служби за юридичною адресою постачальників позивача на запити відповідача-1 (а.с. 107, 115).

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Посилання відповідача-2 відносно того, що право на відшкодування виникає у позивача лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару суд не бере до уваги та вважає необґрунтованим з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено повний розрахунок позивача з контрагентами за отриманий товар, що унеможливлює, таким чином, існування зобовязання щодо оплати його вартості, в т.ч. і ПДВ.

Окрім того, суд враховує, що Закон України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від сплати податку контрагентами, оскільки невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо ним виконано усі законодавчі вимоги для отримання такого відшкодування та він має всі документальні підтвердження свого податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В судовому засіданні встановлено відсутність спору між позивачем та відповідачем-1 в частині порядку оформлення первинних документів, правильності оформлення податкових накладних, факту сплати вартості та товарності операцій, про що свідчить зміст самого акту перевірки (а.с. 8-22). Також судом встановлено, що контрагентами позивача ПВКП «РЕМ АВІА»та ТОВ «АвіаСнабСервіс» суми ПДВ за податковим накладними виданими МААК «Урга»включені до податкових зобовязань відповідних періодів та відображені у реєстрі виданих податкових накладних.

Згідно пп. 7.7.7. п. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. У відповідності до пп. 7.7.8. п. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Статтею 29 Закону України, від 27.04.2010, № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" установлено, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України. Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України. Органи Державного казначейства України виконують рішення, які прийняті органами державної влади, про списання коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів з відображенням в обліку органів Державного казначейства України відповідних бюджетних зобов'язань.

Статтею 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI, який набрав чинності 01.01.2010 р. зі змінами та доповненнями (далі ПКУ) встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до норм пункту 200.15. статті 200 ПКУ у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України.

Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, № 1232 "Питання Державного казначейства України" затверджено Положення про Державне казначейство України згідно п. 4 ч. 4 якого казначейство відповідно до покладених на нього завдань провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

З аналізу норм п. 200.15. статті 200 Податкового кодексу України, статті 29 Закону України, від 27.04.2010, № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік", п. 4 ч. 4 Положення про Державне казначейство України випливає, що наявність рішення органу державної податкової служби у формі висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету є обовязковою умовою відшкодування Державним казначейством України суми податку на додану вартість на користь платника податків.

У відповідності до норм ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження у разі не подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Оскільки за наслідками перевірки 21.12.2010 р. в результаті якої складений акт № 635/23-50/24372024 відповідачем -1 видане податкове повідомлення - рішення № 0001022350/0 згідно з яким відповідач-1 дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 60703,00 грн., в тому числі: за березень 2007 року на суму 14829,00 грн., за серпень 2007 року на суму 20022,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 25852,00 грн. і позивачем розпочато процедуру судового оскарження зазначеного повідомлення-рішення суд прийшов до висновку, що на даному етапі правовідносин між позивачем та відповідачем-1 до набрання законної сили рішення суду по даній справі з боку відповідача-2 відсутні будь-які порушення прав, свобод та інтересів позивача і позовні вимоги щодо стягнення з державного бюджету суми податку на додану вартість 60703,00 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно викладеного суд прийшов до висновку, що після набрання законної сили рішенням суду по даній адміністративній справі позивач має право у разі розгляду справи на його користь та не вчинення відповідних дій відповідачем -1 протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення щодо надання органу ДКУ висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету звернутися до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість 60703,00 грн.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено. При цьому для розрахунку суми витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу внаслідок сплати ним судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом, відповідно до підпункту 2 пункту 3 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України береться судовий збір у розмірі 3,40 грн. У разі, коли адміністративний позов фізичної або юридичної особи містить декілька вимог не грошового характеру, розмір компенсації судових витрат визначається, виходячи з кількості задоволених позовних вимог.

Судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила, як це передбачено частиною 2 статті 89 КАС України.

Платіжним дорученням від 05.01.2011 (а.с. 2) підтверджується сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 610,43 грн.

Наведене дає підстави суду присудити позивачу судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним, неправомірним індивідуального акта.

Враховуючи що позовна вимога про визнання нечинним оспорюваного податкового повідомлення-рішення не відповідає вимогам Закону суд, для повного захисту прав, свобод, інтересів позивача приходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001022350/0 від 27.12.2010 р. неправомірним та скасувати рішення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обовязок щодо доказування правомірності своїх дій в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень покладений на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову. Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі судом зобовязано відповідача-1 як субєкта владних повноважень надати суду у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті відповідачем-1 до уваги при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення.

Відповідно до наведеного, враховуючи, що відповідач-1 як субєкт владних повноважень не довів суду правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення суд прийшов до висновку про порушення відповідачем-1 прав, свобод та інтересів позивача оспорюваним повідомленням-рішенням та задоволення позовних вимог до відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 71, 86, 94, 158 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001022350/0 від 27.12.2010 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду П.А. Комар