Постанова № 14643603, 07.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 р. Справа № 2а-6960/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. при секретаріТуранській С.О. за участю представників: позивача відповідача Курило О.М. Долідзе А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми «Агропромсервіс» до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство фірма «Агропромсервіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції з позовними вимогами, з урахуванням уточнень позовної заяви, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції від 16.08.2004 року №0001092342/3/27660 на суму 11641,28 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 01.03.2004 року по 31.03.2004 року на Приватному підприємству фірми «Агропромсервіс» проводилась планова перевірка Нікопольською ОДПІ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2001р. по 31.12.2003р. За результатами проведеної перевірки Нікопольською ОДПІ складено акт перевірки № 48/231.20206459 від 31.03.2004 року. За висновками перевірки Нікопольська ОДПІ встановила, що виникли порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 9 701,07 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до підсудної компетенції, яка існувала на момент подання позовної заяви, вперше дана справа розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області (рішення по справі № 17/20 від 02.03.2006 року). На виконання вимог Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 17/20, Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судово-бухгалтерську експертизу і відповідно до висновку № 314 за результатами дослідження валових витрат і співставлення з валовими доходами ПП фірми «Агропромсервіс» встановлено, що оподатковуваний прибуток у кожному звітному періоді у 2003 році має від'ємне значення, тобто валові витрати перевищують валові доходи за рік на 43,8 тис. грн., відповідно збитки складають 13,1 тис. грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції від 16.08.2004 року №0001092342/3/27660 на суму 11641,28 грн. є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у звязку з тим, що відповідачем під час здійснення перевірки не враховано суми валових витрат позивача та не дотримано норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що під час перевірки діяв в межах повноважень, наданих чинним законодавством, і винесене податкове повідомлення-рішення є законними, тому відсутні підстави для їх скасування.

Також, відповідач зазначає, що Фахівцем Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз при визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2003 рік по ПП фірми «Агропромсервіс» не були враховані вимоги п. 11.1 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та вимоги п. 1.5 Наказу ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», оскільки розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2003 рік здійснювався експертом не з наростаючим підсумком.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2004 року по 31.03.2004 року на Приватному підприємству фірми «Агропромсервіс» проводилась планова перевірка Нікопольською ОДПІ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2001р. по 31.12.2003р. За результатами проведеної перевірки Нікопольською ОДПІ складено акт перевірки № 48/231.20206459 від 31.03.2004 року.

За висновками перевірки Нікопольська ОДПІ встановила, що виникли порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 9 701,07 грн.

Порушення, вказані в Акті № 48/231.20206459, виникли в результаті неврахованих у відповідних податкових періодах сум придбаних ТМЦ, підтверджених первинною документацією, які призвели до зміни приросту і не було прийнято до уваги. При чому, на оподатковуваний оборот ця операція не відобразилась, тому що ні до складу валових витрат, ні до приросту (убутку) матеріалів їх теж не було включено. Крім того, не було включено суми витрат на відрядження, витрат на використання електроенергії, послуг зв'язку та ін., які використовуються в господарській діяльності підприємства.

Згідно з аналізом підприємства в акті перевірки вказана сума переплати 7 1185,62 грн., а саме: не відображено її в сумі валових витрат, хоча п.п.5.2.1 п. 5.2. ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, в якому зазначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Також слід зазначити, що висновки самого перевіряючого з наявними даними бухгалтерського та податкового обліку не співпадають. Показуючи відхилення по приросту балансової вартості запасів за 2003 рік, перевіряючий в додатках № 2, 2/1 до Акту перевірки свої зауваження не відображає.

Зміст п. 2.2 "Валові витрати" в акті перевірки не відповідає даним, які відобразив перевіряючий в додатку 2, 2/1 "Розрахунок правильності визначення податкового зобов'язання ПП фірми «Агропромсервіс» за період з 01.01.2003р. по 31.12.2003р., а саме: це "спрощення" доводить, що підприємство уже в II-му кварталі 2003 року мало критерій "збитковості" і по підсумкам 2003 року об'єкт оподаткування - від'ємний.

В п. 2.6 Акту перевірки "Правильність обчислення податку з власників транспортних засобів та самохідних машин" вказано, що порушень по податку з власників транспортних засобів не встановлено. Хоча перевіряючим було зафіксовано продаж автомобіля ГАЗ - 3307 в 2 кварталі 2003 року. Однак, в Акті перевірки не знайшов відображення той факт, що підприємство перерахунок податку з власників транспортних засобів не зробило, тим самим сума переплати по даному податку не зафіксована.

В додатку № 2/1 до Акту перевірки сума "інших витрат" в розмірі 300,00 грн. була відображена перевіряючим як амортизаційні відрахування, хоча в декларації вона зазначена в стор. "інші витрати", а в тексті Акту перевірки зазначено, що підприємством в податковому обліку даного періоду амортизаційні відрахування не були враховані, що вказує про проведення перевіряючими у висновках перевірки самостійної "імпровізації".

Суми витрат по попередній оплаті за електроенергію, послуги зв'язку та інші витрати не було включено до складу валових витрат, хоча в Акті перевірки підтверджено правомірність включення сум податку на додану вартість по даним витратам до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Позивач зазначає, що перевіряючі Нікопольської ОДПІ провели перевірку не дотримуючись вимог податкового законодавства і витрати підсумували під дані, які було вказано в деклараціях про прибуток за відповідні податкові періоди, а не фактичну наявність витрат. Це й стало причиною "знайденого" податковим інспектором порушення. Також не зрозуміло, керуючись якими законодавчими актами перевіряючим було виведено суму оподатковуваного прибутку за 2003 рік не по наростаючим підсумкам, а по згорнутому сальдо, чим порушено п. 2 Наказу Державної податкової адміністрації України № 429 від 16.09.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 року № 1023/7311 "за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються підприємством у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені в ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів (у грошових одиницях, передбачених звітністю); у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; зазначити перелік документів, що не були надані у ході здійснення перевірки...".

Як вбачається з матеріалів справи, ПП фірмою «Агропромсервіс» було подано до Нікопольської ОДПІ скаргу на податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ про штрафні (фінансові) санкції по вищезазначеним порушенням. Скаргу було розглянуто без запрошення відповідальних осіб ПП фірми «Агропромсервіс» і ухвалено рішення залишити все без змін. В термін передбачений законодавством України, вищевказане податкове рішення було оскаржене до ДПА у Дніпропетровські області (№ 43 від 05.05.2004 року), але рішення залишено без змін.

Також, як зазначив представник позивача у судовому засіданні, що підприємство, сподіваючись на досудове врегулювання виниклих питань звернулось до Державної податкової адміністрації України, але скаргу не ухвалено. Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до пп. 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення та існування спірних відносин) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, Позивач не погоджується з поясненнями Відповідача вих. № 3311/10/10-021 від 01.02.2011р., які були подані ним 02.02.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, так як вважає, що твердження, викладені Відповідачем в поданих поясненнях суперечать нормам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до підсудної компетенції, яка існувала на момент подання позовної заяви, вперше дана справа розглядалася господарським судом Дніпропетровскої області (рішення по справі № 17/20 від 02.03.2006р.). На виконання вимог господарського суду Дніпропетровської області по справі № 17/20, Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судово-бухгалтерську експертизу і відповідно до висновку № 314 за результатами дослідження валових витрат і співставлення з валовими доходами ПП фірми «Агропромсервіс» встановлено, що оподатковуваний прибуток у кожному звітному періоді у 2003 році має від'ємне значення, тобто валові витрати перевищують валові доходи за рік на 43,8 тис, грн., відповідно збитки складають 13,1 тис, грн.

Разом з цим, експертом відповідно до п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено приріст балансової вартості запасів за 2003 рік, поквартально та наростаючим підсумком (як передбачається пунктами 11.1 і 16.4. Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"), що знайшло відображення у висновку № 314.

Так, в ході проведеної експертизи, експертом, як незалежним фахівцем, встановлені розбіжності при визначенні приросту балансової вартості запасів за 2003 рік більше на 23 086,88 грн. В свою чергу, Нікопольська ОДПІ в порушення вимог п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в акті перевірки зазначила приріст балансової вартості однією сумою за рік в розмірі 32 336,90 грн., без поквартальної розбивки з наростаючим підсумком за звітний податковий рік, на необхідність чого посилається і сам Відповідач в своїх поясненнях.

До того ж, слід відзначити, що виявлене експертизою відхилення за 2003 рік в сумі 23 086,88 грн. (у сторону збільшення) жодним чином не зменшує встановлений Нікопольською ОДПІ в акті перевірки приріст балансової вартості запасів в розмірі 32336,90 грн.

Відповідно до п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Крім того, по результатам дослідження експертом встановлено, що валові витрати Позивача за період з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року підтверджуються документально у сумі 477800 грн. За результатами дослідження експертом визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням валових витрат, що відображено у таблиці 4 Висновку з поквартальною розбивкою наростаючим підсумком за 2003 рік.

В результаті дослідження валових витрат і співставлення з валовими доходами ПП фірми «Агропромсервіс» експертизою встановлено, що оподатковуваний прибуток у кожному звітному періоді у 2003 році (та наростаючим підсумком за 2003 рік взагалі) має від'ємне значення, тобто валові витрати перевищують валові доходи в 2003 році на 43,8 тис. грн., відповідно збитки складають 13,1 тис. грн.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Слід зазначити, що згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства фірми «Агропромсервіс» до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції від 16.08.2004 року №0001092342/3/27660 на суму 11641,28 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 25 березня 2011 року.

Суддя О. Д. Коблова