Постанова № 14643373, 21.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

21.03.11 Справа № 23/27

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від РВ ФДМУ по Львівській області –Дутка Ю.І.

від ЗАТ «Галка-Дрогобич»(скаржник) –не з’явився

Розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «ГАЛКА-Дрогобич», вих.№15/03 від 11.02.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2011 року (підписане 04.02.2011 року), суддя Бортник О.Ю.

по справі №23/27

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

до відповідача Закритого акціонерного товариства «ГАЛКА-Дрогобич», м.Дрогобич

про стягнення 105360,44 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «ГАЛКА-Дрогобич», м.Дрогобич

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

про визнання недійсним кредитного договору №10/1 від 01.04.2003 року

в с т а н о в и в :

В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем за первісним позовом уточнювались позовні вимоги (заява від 13.04.2009 року та заява від 30.11.2010 року, якою уточнено період за який стягується заборгованість).

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.02.2011 року по справі №23/27 первісний позов РВ ФДМУ по Львівській області задоволено, стягнено з ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»44800 грн. –заборгованості по сплаті кредиту, 16495,97 грн. –заборгованості по сплаті пені, 32599,35 грн. –заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, 11465,12 грн. - заборгованості із сплати пені за несвоєчасну сплату відсотків до Держбюджету м.Львова, стягувачем коштів є РВ ФДМУ по Львівській області.

Задовольняючи первісний позов РВ ФДМУ по Львівській області, судом взято до уваги положення ст.ст.525, 526, 530, 549, 550, 599, 611, 629, 759, 762 ЦК України, ст.230 ГК України, договору оренди №10 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Дрогобицький солевиварювальний завод»від 01.04.2003 року, кредитного договору №10/1 від 01.04.2003 року та те, що відповідачем за первісним позовом не подано доказів належного виконання взятих на себе зобов’язань згідно кредитного договору, а також не виконано в повному обсязі умов мирової угоди від 14.09.2004 року, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 23.09.2004 року по справі №1/618-20/253, предметом спору по якій було стягнення за вказаним вище кредитним договором. Суд також посилається на те, що резолютивна частина ухвали про затвердження мирової угоди не містить ознак та відомостей, зокрема щодо умов, розміру і строків виконання зобов’язань, дати набрання нею чинності, строку пред’явлення до виконання, а відтак не може вважатьсь виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою, а відтак у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, інша сторона не позбавлена звернутись на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відмовляючи у зустрічному позові ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»про визнання недійсним кредитного договору судом взято до уваги положення ст.48 ЦК УРСР, п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Постанову КМУ №629 від 10.08.1995 року «Про затвердження Методики оцінки вартості об’єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів», враховуючи наявність акту приймання-передачі державного майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства Дрогобицький солевиварювальний завод №10/2003 від 01.04.2003 року, яким поряд з фіксацією передачі основних фондів передано на умовах кредитного договору грошові кошти та цінні папери, з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості, що становить 96,6 тис. грн., який є невід’ємною частиною договору оренди.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2011 року по справі №23/27, прийняти нове рішення, яким в позові РВ ФДМУ по Львівській області про стягнення 105360,44 грн. відмовити, зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору №10/1 від 01.04.2003 року задоволити, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилаючись на положення Методики оцінки вартості об’єктів оренди, затв. Постановою КМУ від 10.08.1995 року №629, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.48, 59, 198 ЦК УРСР, звертає увагу суду на те, що РВ ФДМ по Львівській області не надано підтвердження передачі ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»жодних первинних документів, які б підтверджували дебіторську та кредиторську заборгованість ДП «Дрогобицький солевиварювальний завод», а відтак, на думку скаржника, кредитний договір №10/1 від 01.04.2003 року не спричинив настання реального результату щодо передачі позичальнику майнових прав (права вимоги) дебіторської заборгованості ДП «Дрогобицький солевиварювальний завод», з огляду на що, такий не може вважатись реальним та підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення.

Представник скаржника (ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич») в судове засідання не з’явився, проте надіслав до суду клопотання, в якому просить про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду розглянувши зазначене клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника.

Поряд з цим, скаржником не виконано вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року по даній справі та не подано доказів сплати державного мита за подання апеляційної скарги в установленому порядку та розмірі.

Представник РВ ФДМУ по Львівській області в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у письмових поясненнях на апеляційну скаргу, просила оскаржуване рішення залишити без змін. Зокрема, зазначала, що при розгляді справи №12/116 (1/100-26/14) за позовом ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»до РВ ФДМУ по Львівській області про визнання недійсним кредитного договору №10/1 від 01.04.2003 року, з інших підстав ніж ті, що наведені у зустрічному позові по даній справі, встановлено факт передачі коштів, згідно вказаного кредитного договору. Разом з тим, встановлено, що такий договір є реальним і в цілому відповідає вимогам законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника РВ ФДМУ по Львівській області, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

01.04.2003 року між РВ ФДМ по Львівській області (в тексті договору –орендодавець) та ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»(в тексті договору –орендар) укладено договір оренди №10 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Дрогобицький солевиварювальний завод», відповідно до умов якого, а саме п.п.1.1., 1.2 позивач за первісним позовом передав, а відповідач за первісним позовом прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства Дрогобицький солевиварювальний завод, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 31.01.2003 року, вартість якого становить 2 853,3 тис. грн. Грошові кошти та цінні папери, з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості, що становить 96,6 тис. грн., передаються орендареві в користування на умовах кредитного договору, що укладається одночасно з підписанням цього договору.

Відповідно до ст.ст.759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

На аркуші 6 договору оренди у розділі «Додатки»(арк. справи 12) зазначено, що додатки до цього договору є його невід’ємною і складовою частиною. До договору додаються: 12.1. розрахунок орендної плати; 12.2. акт оцінки вартості майна, що передається в оренду; 12.3. акт приймання-передачі орендованого майна; 12.4. договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 01.04.2003 року №33/01; 12.5 кредитний договір грошових коштів та цінних паперів від 01.04.2003 року №10/1.

01.04.2003 року між РВ ФДМУ по Львівській області та ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»(в тексті договору –позичальник) укладено кредитний договір №10/1, згідно якого, РВ передає позичальнику, відповідно до договору оренди, в користування на умовах кредиту грошові кошти державного підприємства «Дрогобицький солевиварювальний завод»для здійснення господарської діяльності ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»відповідно до умов договору оренди від 01.04.2003 року на 96,6 тис. грн. строком на один рік та дев’ять місяців (п. 1.1 договору).

Судом відзначено, що даний кредитний договір є додатком до договору оренди, а відтак є невід'ємною частиною договору оренди.

Пунктами 1.2, 4.1, 4.2 кредитного договору та додатку №1 до нього передбачено, що за користування кредитом орендар сплачує відсотки на суму кредиту на рівні ставки рефінансування Національного банку України щомісяця не пізніше 29 числа платіжного місяця. Позичальник (ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич») зобов’язувалось погашати одержаний кредит в строки згідно з прийнятим строковим зобов’язанням, що є невід’ємною частино цього договору. Остаточне погашення кредиту здійснити до 31.12.2004 року.

За порушення строків повернення кредиту, відповідно до строкового зобов'язання, і відсотків за кредит Позичальник зобов'язується сплачувати до державного бюджету України, на рахунки, визначені фінансовими органами, додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.7.2 кредитного договору).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, відповідачем за зустрічним позовом зобов’язання за кредитним договором №10/1 від 01.04.2003 року належним чином не виконувались.

Господарським судом Львівської області розглядалась справа №1/618-20/253 за позовом РВ ФДМУ по Львівській області до ЗАТ «Галка-Дрогобич»про стягнення заборгованості згідно кредитного договору №10/1 від 01.04.2003 р., за наслідками розгляду якої, судом 23.09.2004 року прийнято ухвалу (арк. справи 28-30), якою затверджено мирову угоду від 14.09.2004 року, відповідно до якої сторонами підтверджено існування між ними договірних відносин у формі кредитного договору №10/1 від 01.04.2003 року, а також факт наявності заборгованості та графік її погашення (підтверджено і факт часткового виконання договірних зобов'язань). Згідно з мировою угодою ЗАТ «Галка-Дрогобич»визнає борг перед РВ ФДМ України по Львівській області у сумі 96,6 тис. грн. і зобов'язується сплатити вказану суму в порядку та на умовах, передбачених договором, відповідно до визначеного у ній графіка погашення. Цією ж мировою угодою сторони внесли зміни до п. 4.2. кредитного договору та додатку № 1 до нього, встановивши, що остаточне погашення кредиту ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»зобов’язується здійснити до 31.03.2013 року. Вказана ухвала набрала законної сили та згідно із ст.115 ПІК України є обов'язковою для виконання.

Проте, ЗАТ «Галка-Дрогобич»взяті на себе зобов’язання виконала частково, сплативши лише 5600 грн.

З урахуванням заяв про уточнення позовних вимог по первісному позову (арк. справи 44-46, 83) заборгованість ЗАТ «Галка-Дрогобич»за період з І кварталу 2005р. по ІV квартал 2008 року по сплаті кредиту становить - 44 800 грн.

Судом першої інстанції відзначено, що ухвала господарського суду Львівської області від 23.09.2004 р. у справі № 1/618-20/253, у відповідності до ст.86 ГПК України та ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», в резолютивній частині не містить ознак та відомостей, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань, дати набрання нею чинності, строку пред’явлення ухвали до виконання тощо, а відтак така не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою, про що також зазначено у п.11 роз’яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365

У п.3.9.6 роз’яснення ВГСУ №04-5/609 від 31.05.2002 р., в редакції від 31.05.2007 р. зазначено, що у разі ухилення однієї з сторін від виконання мирової угоди, інша сторона не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції правомірно стягнено з ЗАТ «Галка-Дрогобич»44800 грн. –заборгованості по сплаті кредиту.

Одночасно, за порушення строків поверненням кредиту, відповідно до п.7.2 кредитного договору відповідачу за первісним позовом нараховано 24428,21 грн. пені, з якої відповідачем за первісним позовом сплачено лише 7932,24 грн., з огляду на що, заборгованість останнього по сплаті пені за період: з І кварталу 2005 р. по ІV квартал 2008 р. становить - 16495,97 грн.

Крім того, за користування кредитом, відповідно до п. 1.2 кредитного договору відповідачу за первісним позовом нараховано відсотки на суму кредиту, а саме: 46614,76 грн., з яким сплачено 14015,41 грн., а відтак заборгованість останнього по за користування кредитом за період І квартал 2005 р. - ІV квартал 2008 р. становить 32599,35 грн. Згідно п.7.2 кредитного договору за порушення строків сплати відсотків ЗАТ «Галка-Дрогобич»нараховано пеню в сумі 11678,59 грн., з якої товариством сплачено - 213,47 грн., таким чином несплаченою є пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період І квартал 2005 р. - ІV квартал 2008 р. в сумі 11465,12 грн.

Суд, враховуючи те, що відповідачем за зустрічним позовом не подано доказів погашення заборгованості, заявленої до стягнення РВ ФДМУ по Львівській області, а також відсутність поданої відповідачем за первісним позовом заяви про застосування позовної давності, правомірно прийшов до висновку про задоволення первісного позову.

Щодо зустрічного позову ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»про визнання недійсним кредитного договору №10/1 від 01.04.2003 року, судовою колегією відзначено наступне:

Як вбачається із зустрічного позову (арк. справи 95 –98) ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»просить визнати недійсним кредитний договір, посилаючись на ст.ст.48,59,197,198,374 ЦК УРСР від 1963 року, ст.ст.1,4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.5, 13 Методики оцінки вартості об’єктів оренди, затвердженої Постановою КМУ від 10.08.1995 року №629, зазначаючи при цьому, що позивачу за зустрічним позовом не передано первинних документів, які б підтверджували дебіторську та кредиторську заборгованість ДП «Дрогобицький солевиварювальний завод», а також про те, що спірний договір не був реальним, а саме не спричинив настання реального результату щодо передачі позичальнику майнових прав (права вимоги), а відтак підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення.

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення кредитного договору від 01.04.2003 року, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Як уже зазначено вище, умовами укладеного між сторонами кредитного договору №10/1 від 01.04.2003 року, сторони визначили, ЗАТ “Галка-Дрогобич” передаються в користування на умовах кредиту грошові кошти державного підприємства Дрогобицького солевиварювального заводу для здійснення господарської діяльності акціонерного товариства відповідно до умов Договору оренди на суму 96,6 тис. грн. Одночасно, у п.1.1 кредитного договору зазначено, що дана угода укладається відповідно до умов договору оренди від 01.04.2003 року.

Оспорюваний кредитний договір є невід’ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Дрогобицький солевиварювальний завод.

Процедура укладення договору оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюється Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, Постановою Кабінету міністрів України №629 від 10.08.1995 року “Про затвердження Методики оцінки вартості об’єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів” (надалі Методика).

Згідно із ст.4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем.

Відповідно до п.4 Методики оцінку цілісного майнового комплексу підприємства здійснює відповідна комісія на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням всіх передбачених законодавством переоцінок і дооцінок.

Пунктом 13 Методики визначено, що вартість майна, що надається орендареві на умовах кредиту відповідно до вимог ст.4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, визначається шляхом підсумовування балансової вартості цінних паперів і залишку коштів у касі, на розрахункових рахунках у банках, дебіторської заборгованості за вирахуванням кредиторської заборгованості. Якщо кредиторська заборгованість перевищує суму залишку коштів у касі та на розрахункових рахунках у банках, суму дебіторської заборгованості, в кредит надаються лише цінні папери за балансовою вартістю, а у разі їх відсутності сума залишку коштів у касі та на розрахункових рахунках у банках передається орендареві, для погашення кредиторської заборгованості підприємства без укладення договору кредиту на підставі внесення відповідної умови до договору оренди.

Статтею 15 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар стає правонаступником прав та обов’язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов’язків підприємства, пов’язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

У п.5 Методики вказано, що оцінка цілісного майнового комплексу підприємства здійснюється у такій послідовності: проведення інвентаризації всього майна підприємства з переоцінкою вартості необоротних активів у разі, якщо це не було зроблено раніше (1 розділ балансу); складання передавального балансу; складання акта оцінки цілісного майнового комплексу. За результатами інвентаризації цілісного майнового комплексу, з метою здійснення оцінки, до комісії з оцінки надаються відповідні документи, зокрема баланс підприємства, аудиторський висновок та інші. Одночасно з проведенням інвентаризації здійснюється у встановленому законом порядку аудиторська перевірка стану бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності на підприємстві, цілісний майновий комплекс якого передається в оренду.

Слід зазначити, що така передача відображена в акті приймання-передачі державного майна цілісного майнового комплексу державного підприємства Дрогобицький солевиварювальний завод № 10/2003 від 01.04.2003 року (акт з додатками, арк. справи 18 –23), яким поряд з фіксацією передачі основних фондів передано на умовах кредитного договору грошові кошти та цінні папери, з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості, що становить 96, 6 тис. грн.

Матеріали справи містять також протокол №1 засідання комісії з оцінки вартості цілісного майнового комплексу –ДП «Дрогобицький солевиварювальний завод», що передається в оренду від 21.03.2003 року та акт оцінки цілісного майнового комплексу ДП «Дрогобицький солевиварювальний завод», що передається в оренду, затверджений В.о. начальника РВ ФДМУ по Львівській області 25.03.2003 року.

Враховуючи наведене, господарським судом правомірно відзначено, що оскільки акт приймання-передачі державного майна цілісного майнового комплексу ДП «Дрогобицький солевиварювальний завод»№ 10/2003 від 01.04.2003 року та кредитний договір №10/1 від 01.04.2003 року є невід’ємними частинами договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Дрогобицький солевиварювальний завод №10 від 01.04.2003 року, посилання ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич»на те, що йому фактично не було передано 96,6 тис. грн., є безпідставними.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред’явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Разом з тим, слід зазначити, що наведене вище було встановлено в ході розгляду справи №12/116 (1/100-26/14) за позовом ЗАТ “ГАЛКА-Дрогобич” до РВ ФДМУ по Львівській області про визнання недійсним кредитного договору № 10/1 від 01.04.2003 року, з підстав підстав невідповідності кредитного договору в момент укладення вимогам ст. 1046 ЦК України, в задоволені якого відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 року у справі № 12/116(1/100-26/14) залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2009 року, а постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2010 року залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 року у справі № 12/116(1/100-26/14).

Поряд з цим, відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред’явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Згідно зі ст.48 ЦК УРСР (який діяв на момент укладення договору) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Однак, позивачем за зустрічним позовом не доведено та не подано доказів, які б слугували підставою для визнання недійсним спірного кредитного договору.

Поряд з цим, при поданні апеляційної скарги на рішення по даній справі, апелянтом (ЗАТ «ГАЛКА-Дрогобич») сплачено державне мито за подання апеляційної скарги не в повному обсязі, а саме останнім сплачено 42,50 грн., а відповідно до п.п.г) п.2 ст.3 (Розміри ставок державного мита) Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставка державного мита із апеляційних і касаційних скарг на рішення і постанови господарських судів становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Таким чином, в даному випадку при поданні апеляційної скарги підлягали сплаті 526,80 грн. –державного мита.

Враховуючи те, що відповідачем на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року по даній справі не подано доказів сплати державного мита за подання апеляційної скарги в повному обсязі, з нього підлягає стягненню в доход державного бюджету - 484,30 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2011 року по справі №23/27 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «ГАЛКА-Дрогобич»без задоволення.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ГАЛКА-Дрогобич»(Львівська область, м.Дрогобич, вул.Солоний ставок,27, ЄДРПОУ 31945760) в доход Державного бюджету –484,30 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.