Рішення № 14642425, 04.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.11 Справа № 8/12/2011

За позовом Луганського обласного центру народної творчості, м. Луганськ,

до Комунального підприємства "Стандарт-Луганськ", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, -

про стягнення 94372 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Хома Л.М. представник за довіреністю № 26 від 18.02.11 року; Шеховцова Т.П. представник за довіреністю № 27 від 18.02.2011 року; Троцюк С.В. представник за довіреністю № 25 від 18.02.2011 року;

від відповідача Семенова К.О. - представник за довіреністю №2661/1 від 24.12.10 року;

від третьої особи Кравченко С.В. начальник каналізаційної мережі, - довіреність №448 від 01.04.11 року, службове посвідчення №130, паспорт НОМЕР_1, вид. Ленінським РВ ЛМУ УМВСУ у Луганській обл. 26.12.01 року; Гуртова К.В. провідний юрисконсульт, - довіреність №400 від 21.01.11 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 94372,00 грн., завданих 15.10.10 року внаслідок залиття приміщень Луганського обласного центру народної творчості (далі Центр) фекальними стічними водами, - з посиланням на те, що це сталося внаслідок неякісного надання відповідачем послуг з технічного обслуговування внутрібудинкової системи водовідведення.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 17.02.11 року до 03.03.11 року - у звязку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів та залученням до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; з 10.03.11 року до 28.03.11 року з метою надання учасникам розгляду спору можливості надати додаткові докази.

Ухвалою суду від 21.02.11 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучене Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода".

До початку судового засідання 28.03.11 року від учасників розгляду спору надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні була оголошена перерва з 28.03.11 року до 04.04.11 року з метою надання учасникам розгляду спору можливості подати додаткові докази.

Позивач у судовому засіданні свої вимоги підтримав, посилаючись на те, що відповідач є балансоутримувачем житлового будинку за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 36 (відповідно до рішення Луганської міської ради від 23.10.2007 № 295) та згідно з п. 4.2.1 договору № 66/09 від 01.01.2009 року на дольову участь у затратах по утриманню будинку та прибудинкової території, укладеного між сторонами за цим спором, він зобовязаний виконувати весь комплекс робіт по утриманню будинку та прибудинкової території; однак, на думку позивача, відповідач, всупереч чинному законодавству України, неякісно та не у повній мірі надавав послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових інженерних систем будинку №36 по вул. Леніна міста Луганська, а саме: системи водовідведення, - внаслідок чого і виникла аварійна ситуація, яка мала місце 15 жовтня 2010 року, близько 7 год. 50 хв., на ліквідацію наслідків якої позивач був змушений витратити 94372,00 грн., які він вважає збитками.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що затоплення приміщення виникло внаслідок забою міської зовнішньої каналізаційної траси, яка перебуває на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (відзив на позовну заяву без номеру та без дати, наданий у судовому засіданні 21.02.11 року). Він вважає, що каналізаційні води надходили по трубопроводу транзитних каналізаційних трас, які не є внутрішньобудинковими, не перебувають на балансі КП "Стандарт-Луганськ" і тому не можуть обслуговуватися КП "Стандарт-Луганськ". Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що затоплення продовжувалося після того, як була перекрита та злита вся вода та теплоносій у будинку по вул. Леніна, №36 (доповнення до відзиву на позов від 04.04.11 року за вих. №б/н).

Третя особа позов не визнала, пославшись на те, що в ході перевірки факту вищезгаданого залиття приміщення стічними водами, в якій приймало участь і ТОВ "Луганськвода", встановлено, що воно сталося внаслідок пошкодження каналізаційної мережі діаметром 100 мм, яка (у даному випадку) знаходиться під підлогою першого поверху буд. №36 по вул. Леніна міста Луганська. Третя особа вважає, що: відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.05 року №76, - система водовідведення, з якої стався виток стічних вод, належить до внутрішньобудинкових систем (мереж); каналізаційні мережі та люки, які знаходяться у місці розташування будинку №36 по вул. Леніна міста Луганська, не передані їй на баланс (відповідні документальні докази надані до справи), а тому вона не повинна нести відповідальність за спричинені позивачу збитки; під час складення за її участю Акту обстеження приміщення Центру від 15.10.10 року, було встановлено, що у даному випадку залиття приміщення, яке займає позивач, мало місце внаслідок виходу з ладу внутрішньобудинкової системи водовідведення, тобто системи, розміщеної в межах будинку (пояснення на позов від 04.04.11 року за вих. №21юр).

І.Заслухавши учасників розгляду спору, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.01.09 року між позивачем (користувач) та відповідачем (балансоутримувач) укладено договір №66/09 на дольову участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, відповідно до якого балансоутримувач зобовязується забезпечувати надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, поточного ремонту, ремонту місць загального користування житлового будинку, у якому розташоване нежитлове приміщення, що займає користувач (далі приміщення), та поставку у приміщення комунальних послуг, а користувач зобовязується використовувати місця загального користування житлового будинку у суворій відповідності з їх призначенням та брати участь у їх утриманні, ремонті та своєчасно здійснювати оплату за надані послуги (п.1.1).

Метою договору є забезпечення належного утримання та поточного ремонту будівлі, його інженерного обладнання, місць загального користування та прибудинкової території (п.1.3); приміщення, щодо якого укладено цей договір, знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 36 (п.2.), має площу 320,9 кв.м та окремий вхід (п.2.3).

Сторони домовилися, що кожна з них повинна брати участь в утриманні будівлі, його інженерного обладнання, прибудинкової території та елементів благоустрою у відповідності з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкової території, норм експлуатації та ремонту житлового фонду (п.4.1.1).

До обовязків балансоутримувача віднесена низка дій, у т.ч.: виконання, відповідно до договору, усього комплексу робіт з утримання будинку та прибудинкової території, а також надання послуг з аварійного обслуговування за фактом, за умови своєчасної та повної оплати наданих послуг (п.4.2.1); надання послуг відповідно до розцінок, встановлених цим договором (п.4.2.2).

До числа обовязків користувача договором віднесено: своєчасно інформувати балансоутримувача про виявлені несправності (п.4.3.1); надавати відомості про особу, відповідальну за виникнення аварійних ситуацій (п.4.3.4); не вчиняти перевлаштування, перепланування, реконструкцію приміщення (п.4.3.6); негайно повідомляти балансоутримувача про будь-які пошкодження, аварії або іншу подію, що спричинила (загрожує спричинити) житловому будинку або приміщенню шкоду, та своєчасно вживати усіх можливих заходів щодо запобігання загрози, проти подальшого руйнування або пошкодження житлового будинку або приміщення (п.4.3.7); своєчасно здійснювати за власний кошт поточний ремонт інженерних мереж та обладнання (усередині приміщення) (п.4.3.8).

Відповідно до п.4.5.1 користувач має право вимагати від балансоутримувача виконання договірних зобовязань у повному обсязі.

Виконавець несе відповідальність за якість наданих послуг та порушення строків їх надання (п.5.1); у випадку невиконання своїх зобовязань виконавець несе відповідальність за порушення умов зобовязання щодо якості послуг, стягується штраф у розмірі 20% неякісних послуг (п.5.2).

Сторони визначили обставини, за яких вони звільняються від відповідальності, а саме: у випадку дії обставин непереборної сили, які неможливо було передбачити або запобігти (відвернути) (дія надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру (підвищення температури у зимовий період), які виключають можливість надання послуг за цим договором (п.6.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.09 року (п.8.1), з можливістю пролонгування його дії ще на 9 місяців у разі, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про припинення дії договору (п.7.2) (а.с.6-7).

З обставин справи вбачається, що договір був чинним на момент виникнення ситуації, яка мала місце 15.10.10 року, оскільки сторони уклали до основного договору низку додаткових угод, у т.ч.: додаткову угоду №1, згідно якій строк дії договору продовжено до 31.12.10 року (а.с.12).

До основного договору додано затверджений директором КП "Стандарт-Луганськ" Тариф затрат на участь субєкта підприємницької (далі слова відсутні) по КП "Стандарт-Луганськ" у разі наявності окремого входу, яким передбачено види послуг за договором та їх вартість, а саме: технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплозабезпечення, водозабезпечення, водовідведення та зливової каналізації (п.4); поточний ремонт інженерних мереж будинку, елементів зовнішнього благоустрою (п.6) (а.с.8).

Як вбачається з обставин справи та наданих до неї доказів, 15.10.10 року, близько 7 год. 50 хв., одразу після порогу вхідних дверей, з-під підлоги приміщення, яке розташоване на першому поверсі буд. №36 по вул. Леніна міста Луганська та яке займає позивач, працівники останнього виявили факт надходження води.

Опитана судом ОСОБА_1. - працівник позивача (методист) пояснила, що вона 15.10.10 року, близько 7 год. 50 хв., прийшовши на роботу, побачила, що з-під підлоги, одразу після вхідних дверей, у приміщення першого поверху, уже надходила вода, яка мала неприємний запах, з чого вона зрозуміла, що стався виток стічних (фекальних) вод; одразу ж повідомила про цю обставину керівництво Центру.

Позивач стверджує, що він негайно повідомив про вищеназваний факт диспетчеру відповідача, - що підтверджується записом від 15.10.10 року у Журналі заявок будинкоуправління №3 КП "Стандарт-Луганськ" (витяг додано до справи) та не заперечується відповідачем.

Для обстеження приміщення, яке займає позивач та де стався витік стічних вод, була утворена комісія, до складу якої, поряд з іншими учасниками, увійшли представники сторін та третьої особи у цій справі.

За результатами роботи комісія 15.10.10 року склала Акт обстеження приміщення Луганського обласного центру народної творчості, у якому стверджує, що 15.10.10 року, близько 7 год. 50 хв., внаслідок забиття (забою) міської зовнішньої каналізаційної траси каналізаційні стоки проникли у будівлю за адресою: вул. Леніна, 36 м. Луганська, висота затоплення становила 15-20 см; встановлення причини затоплення та усунення його наслідків тривало до 16 год. 00 хв. того ж дня; комісія дійшла висновку, що у результаті затоплення приміщенню, яке має загальну площу 320,9 кв.м, спричинена шкода, а саме: прийшли у повну непридатність деревяна підлога та покриття з лінолеуму; пошкоджений оздоблювальний шар внутрішніх стін у всіх приміщеннях; пошкоджені корпусні та мякі меблі (два крісла); приміщення потребує додаткової санітарної обробки.

Як вбачається з акту, представник ТОВ "Луганськвода" підписав акт з зауваженням, згідно якому він вважає, що причина залиття приміщення полягає у тому, що: колодязь на підключення до міської каналізаційної мережі заасфальтований; мав місце пролом труби діаметром 110 мм на внутрішньобудинковій мережі (а.с.15).

В ході судового розгляду спору усі його учасники підтвердили, що люк каналізаційного колодязя, через який здійснено підключення будинку №36 до міської каналізаційної мережі, станом на 15.10.10 року дійсно був заасфальтований, що унеможливлювало доступ до нього.

На підтвердження власних доводів про те, що ніякі транзитні каналізаційні мережі під будинком №36 по вул. Леніна не проходили станом на 15.10.10 року та не проходять на даний час, - ТОВ "Луганськвода" надало до справи:

договір №44/3 на послуги з водопостачання та водовідведення, укладений між позивачем та ТОВ "Луганськвода" 01.08.08 року, - відповідно до п. 4.3 якого споживач (позивач) скидає стічні води в каналізаційну систему постачальника через випуск з обладнаним контрольним колодязем, зазначеним на схемі (генплані); згідно п. 4.4 договору випуски стічних вод у мережі постачальника повинні бути обладнані запірними пристроями, а при їх відсутності споживач повинен встановити такі пристрої у термін, погоджений з постачальником; остання умова договору кореспондується з п.4.9. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. наказом Мінжилкомгоспу України від 27.06.08 року №190, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.10.08 року за №936/15627 (далі Правила №190);

паспорт водного господарства Луганського обласного центру народної творчості, затверджений його керівником 01.08.08 року, та який є невідємною частиною вищеназваного договору №44/3;

викопіювання з плану міста Луганська, з якого видно, що під будинком по вул. Леніна, 36 не проходять ніякі, у т.ч. транзитні каналізаційні мережі.

Вищеперелічені докази спростовують доводи відповідача про те, що витік стічних вод стався з транзитної каналізаційної мережі ТОВ "Луганськвода", яка, наче б то, проходить під будинком по вул. Леніна, 36.

Ця ж обставина свідчить також про те, що відповідач належним чином не володіє дійсною ситуацією щодо фактичної дислокації каналізаційних мереж у місцезнаходженні буд. №36 по вул. Леніна, а тому належним чином не обізнаний з приводу меж власної відповідальності за обслуговування внутрішньобудинкових каналізаційних мереж будинку №36, у т.ч. і за вищезгаданим договором №66/09 від 01.01.09 року.

На користь такого висновку суду слугують також фотознімки, зроблені позивачем після зриву підлоги у займаному ним приміщенні, та надані ним до справи, - з яких вбачається, що витік стічних вод мав місце у місці знаходження каналізаційної хрестовини, до якої приєднана труба від каналізаційцного колодязя, через яку будинок №36 підключений до цього колодязя, облаштованого на міській каналізаційній мережі.

З наявних у справі доказів вбачається, що станом на 15.10.10 року ця хрестовина мала явні ознаки неналежної герметизації та знаходилася безпосередньо у місці, на яке вказали працівники позивача, а саме: на першому поверсі буд. №36, під підлогою приміщення площею 320,9 кв.м, яке займає позивач.

Третя особа пояснила, що у разі належного стану вхідного каналізаційного колодязя (люк якого станом на 15.10.10 року був заасфальтований); обладнання балансоутримувачем внутрішньобудинкових каналізаційних мереж будинку №36 запірними пристроями; утримання вищезгаданої хрестовини у технічно справному стані та належної герметизації її стиків - потрапляння стічних вод у приміщення буд. №36 було б неможливим навіть у разі забою міських магістральних каналізаційних мереж.

Відповідач жоден з цих доводів не спростував та не оспорив.

На підтвердження позовних вимог позивач надав до справи документальні докази вартості робіт, матеріалів та послуг на загальну суму 94372,00 грн., які він був змушений понести для ліквідації наслідків вищеописаної події (а.с.16-25).

З огляду на те, що Комунальне підприємство "Стандарт-Луганськ" у добровільному порядку не відшкодувало ці кошти, - 12.11.10 року за вих. №319 Центр спрямував на його адресу претензію, у якій запропонував сплатити їх на користь позивача (а.с.13).

Відповідач отримав цю претензію 16.11.10 року (а.с.14), але заходів до відшкодування шкоди не вжив, - що стало підставою для звернення Центру з даним позовом до суду.

ІІ.Заслухавши учасників розгляду спору, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Правовідносини між позивачем та відповідачем закріплені вищезгаданим договором №66/09 на дольову участь у витратах з утримання будинку та прибудинкової території, укладеним 01.01.09 року.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів абзаців 4-5 ст. 1 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги" (далі ЗУ №1875-ІУ) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, а виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Отже, умови пункту 4.2 укладеного між сторонами договору кореспондуються з приписами вищецитованої статті Закону.

Саме такого роду правовідносини є предметом регулювання ЗУ №1875-ІУ (ст.3).

Частиною 1 ст. 12 цього Закону встановлено, що житлово-комунальні послуги розподіляються залежно від функціонального призначення на:

1)комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2)послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Таким чином, вищевикладене дає підстави дійти висновку, що обовязок з утримання внутрішньобудинкової каналізаційної мережі покладається на відповідача.

Вищезгадані послуги балансоутримувача є відплатними (ст. 32 Закону), а тому позивач документально довів, що він належним чином виконує свій обовязок щодо сплати вартості послуг, про які йдеться у згадуваному тут договорі (а.с.8).

Відповідно до ст. 8 Закону стандарти, нормативи, норми, порядки та правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Пунктом 1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. наказом Мінжилкомгоспу України від 27.06.08 року №190, встановлено, що вони є обовязковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

У п.1.2 Правил сказано, що випуск водовідведення це трубопровід від будинку або споруди до першого колодязя дворової або внутрішньоквартальної мережі або трубопровід від останнього колодязя внутрішньомайданчикових мереж підприємства до відомчої або централізованої мережі водовідведення; виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, за цим спором виробником послуг є ТОВ "Луганськвода".

В силу п.1.9 Правил №190 межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно.

Звідси, - відповідач несе відповідальність за обслуговування каналізаційної мережі, облаштованої від будинку до названого колодязя, у т.ч. -внутрішньобудинкової.

Судом при вирішенні цього спору встановлена наявність та місцезнаходження такого колодязя.

Пункт 4.9 Правил №190 містить імперативний припис: каналізаційні випуски стічних вод до міської мережі водовідведення повинні бути обладнані запломбованими запірними пристроями. У разі їх відсутності споживач в узгоджені з виробником строки зобов'язаний виконати роботи з обладнання випусків пристроями, що дозволяють припинити приймання стічних вод у міську мережу водовідведення та здійснювати відбір проб.

Позивач як споживач та відповідач як балансоутримувач не надали до справи доказів виконання ними вимог вищецитованого пункту 4.4 договору №44/3 від 01.08.08 року.

Відповідно до приписів п.13.1 Правил №190 споживачі зобов'язані дотримуватися Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 №76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207, тримати в належному технічному стані внутрішньобудинкові, дворові і внутрішньоквартальні мережі, споруди і пристрої, що перебувають у них на балансі, а згідно п.13. Правил колодязі, встановлені на мережах водовідведення, що належать споживачам, мають бути завжди доступні для огляду, вільні від завалів ґрунтом, будівельним сміттям тощо. Забороняється залишати колодязі з нещільно причиненими, розбитими або зсунутими з нього люками, отворами в стінках колодязів. Узимку споживачі зобов'язані очищати ляди колодязів від снігу та льоду. Місце розміщення колодязів має бути позначене спеціальними табличками із зазначенням відстані до колодязя в метрах. У разі пропажі або поломки ляд колодязів споживачі повинні придбати нові.

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що відповідач порушив умови договору та вимоги чинного законодавства, у т.ч. пунктів 13.1 та 13.2 Правил №190: не тримав у належному технічному стані як вищезгаданий каналізаційний колодязь, так і внутрішньобудинкову каналізаційну мережу; послуги, які він надавав користувачу (позивачу) згідно договору, були неналежної якості, тобто він неналежним чином виконував умови останнього.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для покладення відповідальності за спричинені позивачу збитки на ТОВ "Луганськвода" (третю особу).

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено в договорі чи в законі.

Як сказано в ст. 526 ЦКУ, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які звичайно висуваються.

Частиною 1 ст. 530 ЦКУ встановлено: якщо у зобов'язанні встановлено термін (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (дату).

Відповідач всі вищезазначені вимоги не виконав, що доведено позивачем та доказами, долученими до матеріалів справи.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобовязання за договором.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобовязань за договором позивач правомірно скористався правилом частини 1 ст. 617 ЦКУ якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів наявність таких обставин.

Суд вважає, що між діями відповідача та їх наслідками, що є предметом цього спору, існує прямий причинний звязок.

За загальним правилом боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

З огляду на викладене суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки згідно приписів ст. 22 Цивільного кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, між іншим, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Такий висновок суду також ґрунтується на пункті 5.1 укладеного між сторонами договору.

В силу частин 1-2 ст. 1166 Цивільного кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач належним чином довів факт спричинення йому заявлених до стягнення збитків.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила чинне законодавство України.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,22,202,509,525,526,530,610-614,626,629, ч.1-2 ст. 1166 Цивільного кодексу України; ст.ст.1,3,8,12,32 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги"; п.п.1,4.9;13.1-13.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжилкомгоспу України від 27.06.08 року №190, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.10.08 року за №936/15627, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22,32-34,36,43,44,47-1,49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Стандарт-Луганськ", ідентифікаційний код 35399667, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв.Героїв Брестської крепості, 31-а, на користь Луганського обласного центру народної творчості, ідентифікаційний код 02215302, який знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна, 36, - збитки у сумі 94372 (девяносто чотири тисячі триста сімдесят дві) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 943 (девятсот сорок три) грн. 72 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 04.04.2011 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 квітня 2011 року.

Суддя А.П.Середа