Рішення № 14642421, 04.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.11 Справа № 8/13пд/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина», м. Луганськ, -

про визнання ексклюзивного дистрибюторського договору недійсним.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача представник не зявився;

від відповідача Варічев М.Я. представник за довіреністю № б/н від 18.02.11 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання ексклюзивного дистрибюторського договору №101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вимпел», укладеного між сторонами за цим спором 05.03.07 року, недійсним, з посиланням на те, що: 1)Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина»»(далі ТОВ «НВ «Долина»»), укладаючи договір, не отримало ліцензію на право виробництва, оптової і роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами; 2)з договору неможливо дійти висновку, хто його підписав від імені постачальника (відповідача): директор ОСОБА_1. чи ОСОБА_2.; 3)у договорі невірно зазначено ідентифікаційний код постачальника: замість 34721115, - вказано 24051976.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 21.02.11 року до 10.03.11 року - у звязку з неявкою представника позивача та невиконанням вимог суду у частині подання витребуваних документів; з 10.03.11 року до 28.03.11 року з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

04.03.11 року, через канцелярію суду, від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вих. №28/1-02 від 28.02.11 року), згідно якій він, не змінюючи 1) та 3) підстави позову, - змінив підставу 2), посилаючись на те, що, на його думку: генеральний директор ТОВ «Тридента Агро»ОСОБА_3. не міг 05.03.07 року підписати спірний договір, оскільки перебував у відрядженні; відтиск печатки ТОВ «Тридента Агро»на договорі не відповідає відтиску фактично наявної у товариства печатки (а.с.76-79).

Розглянувши цю заяву, суд прийняв її, керуючись наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Станом на 04.03.11 року (день подання заяви до суду) розгляд спору по суті не було розпочато, оскільки позивач не зявися до судового засідання, призначеного на 21.02.11 року, а тому на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 10.03.11 року.

До початку судового засідання 28.03.11 року сторони подали клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач подав клопотання про призначення судової експертизи (вих. №09/1-03 від 09.03.11 року), відповідно до якого просив суд призначити наступні судові експертизи:

1)судово-почеркознавчої, на вирішення якої поставити наступні питання:

а)чи виконані підписи на ексклюзивному дистрибюторському договорі №101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вимпел» від 05.03.07 року (далі Договір) генеральним директором ТОВ «Тридента Агро»ОСОБА_3?

б)чи ідентичні відтиски печатки, проставлені на Договорі, з відтиском круглої печатки ТОВ «Тридента Агро»?

в)чи є серед зазначених підписів на Договорі підпис ОСОБА_3.?

2)судово-технічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

а)в який час та на якому принтері був виготовлений примірник Договору, наданого ТОВ «Тридента Агро»?

б)чи в один час із виготовленням (друкуванням) Договору були внесені реквізити дистрибютора у графі 15 примірника Договору:

в)чи в один час із виготовленням (друкуванням) Договору було проставлено відтиски печаток ТОВ «Тридента Агро»та ТОВ «НВ «Долина»»?

Проведення експертиз позивач просить доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Вирішення клопотання було відкладено судом до наступного судового засідання.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні було оголошено перерву з 28.03.11 року до 04.04.11 року з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

Позивач до судового засідання, призначеного на 04.04.11 року, не зявився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи; заява про зміну позову або про відмову від нього на день вирішення спору по суті від позивача до суду не надійшла.

Відповідач позов не визнав та вважає, що провадження у справі №8/13пд/2011 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки мається рішення господарського суду м. Києва від 30.01.09 року у справі №12/281, яке набрало законної сили, - про спір між тими ж сторонами, з тих же підстав та про той же предмет (відзив на позов від 21.02.11року за вих. №б/н) (а.с.27-28).

У судовому засіданні 04.04.11 року відповідач заперечив проти задоволення вищезгаданого клопотання, пославшись на те, що спірний договір уже був предметом експертного дослідження під час розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.09 року у справі №12/281 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»- про стягнення 1289390,61 грн., та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина»- про визнання ексклюзивного дистрибюторського договору №101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вимпел»від 05.03.07 року недійсним.

За результатами розгляду цього спору господарський суд рішенням від 30.01.09 року (а.с.36-45), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.09 року (а.с.84-89) та постановою Вищого господарського суду України від 19.11.09 року (а.с.90-94), первісний позов задовольнив у повному обсязі та відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Відповідач вважає, що клопотання позивача спрямоване на навмисне затягування вирішення цього спору (№8/13пд/2011) по суті, оскільки, як він стверджує, завдяки наявності цієї справи у провадженні господарського суду Луганської області, - господарський суд міста Києва зупинив провадження у справі №28/29-б за заявою ТОВ «НВ «Долина»»до ТОВ «Тридента Агро»- про визнання банкрутом (а.с.49).

Розглянувши клопотання, заслухавши думку відповідача з цього приводу, враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав:

1)позивач, заявляючи клопотання, не надав до справи належного обґрунтування причин та підстав для призначення експертиз, оскільки, як вбачається з матеріалів справи №8/13пд/2011, під час розгляду господарським судом міста Києва спору у вищезгаданій справі №12/281, а також апеляційного та касаційного перегляду його рішення, ТОВ «Тридента Агро»жодного разу не поставило під сумнів повноваження особи, яка підписала від його імені спірний договір, та відтиск печатки, якою його було скріплено;

2)позивач не надав жодного документального доказу на підтвердження наявності обставин та фактів, на які він посилається у клопотанні, Так, він надав до справи наказ ТОВ «Тридента Агро»від 09.03.2011 року №09/03-1к «По особовому складу», відповідно до якого гендиректора ОСОБА_3. слід відрядити до міста Збараж Тернопільської області на період з 10.03.2011 року по 11.03.2011 року (а.с.102), - з чого очевидно, що цей наказ не має жодного відношення до даної справи та заявленого клопотання;

3)мається вищезгадане рішення господарського суду міста Києва, а також постанови Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України у спорі між тими ж сторонами, з тих же підстав та про той же предмет, при цьому в ході розгляду справи спірний договір був предметом експертного дослідження, - однак у визнанні його недійсним рішенням суду, яке набрало законної сили, відмовлено;

4)термін розгляду справи №8/13пд/2011, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця сьогодні, - тобто 04.04.11 року, при цьому ТОВ «Тридента Агро»не звернулося до суду з заявою у порядку, встановленому ч.3 ст. 69 ГПК України, - про продовження терміну розгляду справи, а відповідач категорично відмовився подавати аналогічну заяву, заявивши клопотання про вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин суд позбавлений можливості подальшого відкладення розгляду справи, з огляду на що, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22, 32-36,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

05.03.07 року між ТОВ «НВ «Долина»»(постачальник) та ТОВ «Тридента Агро»(дистрибютор) у простій письмовій формі укладено ексклюзивний дистрибюторський договір №101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вимпел», відповідно до якого постачальник надає, а дистрибютор приймає на себе виключне право з продажу товару постачальника на визначеній території (п.1.1), в Україні (п.1.2), регулятору росту рослин «Вимпел»(свідоцтво про державну реєстрацію серії А №01083 від 23.01.06 року) (п.2.1), загальною вагою 33000 кг (п.4.1), за ціною: 51,00 грн. - у випадку поставки товару в каністрах по 5 кг, або за ціною 52,20 грн. - у випадку поставки товару у каністрах по 1 кг (пункти 6.1.1. та 6.1.2).

Зі змісту договору вбачається, що сторони узгодили усі інші його істотні умови (щодо кількості товару, умов та строків його поставки, суми договору, порядку оплати, приймання товару за кількістю та якістю; визначилися з переліком форс-мажорних обставин та з питаннями відповідальності сторін, вирішення спорів, порядку вчинення повідомлень та щодо інших умов).

Термін дії договору - з моменту його підписання сторонами та до 31.12.08 року (п.9.1) (а.с.13-19).

Станом на час вирішення цього спору договір припинив свою дію, що підтверджується як учасниками розгляду спору, так і ухвалою господарського суду Луганської області від 05.01.09 року у справі №13/209пд, яка набрала законної сили (а.с.60-61), а тому відповідно до приписів ч.2 ст. 35 ГПК України цей факт вважається встановленим та не потребує повторного доказування.

Як вбачається з наявних у справі доказів, постачальник за спірним договором належним чином виконав свої зобовязання, поставивши на користь дистрибютора товар на загальну суму 1.405.475,40 грн., що документально підтвердив, - в той час, як дистрибютор лише частково сплатив вартість отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1.289.390,61 грн.

Ця обставина стала підставою для звернення ТОВ «НВ «Долина»»до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Тридента Агро»про стягнення цього боргу (вищезгадане рішення від 09.01.09 року у справі №12/281).

В ході розгляду даної справи (№12/281) було встановлено, що: постачальник відповідно до чинного законодавства у встановленому законодавством порядку на момент укладення спірного договору отримав ліцензію на право виробництва, оптової і роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами; договір від імені постачальника підписав директор ОСОБА_1.; розглянувши справу, суд встановив, що дійсно у спірному договорі невірно зазначено ідентифікаційний код постачальника: замість 34721115, - вказано 24051976, - але господарський суд м. Києва як суд І інстанції, а також суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли висновку, що остання обставина не є підставою для визнання договору №101ЄК від 05.03.07 року недійсним.

Крім того, під час розгляду справи №12/281 судом встановлено, що кожна із сторін спірного договору після підписання 05.03.07 року у подальшому схвалила його та прийняла до виконання шляхом поставки товару (з боку постачальника) та його часткової оплати (з боку дистрибютора), - що узгоджується з приписами ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), у якій сказано, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що позивач, незважаючи на наявність вищезгаданих судових рішень, не погоджується з ними, що стало підставою для його звернення до суду з цим позовом.

ІІ.Заслухавши відповідача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Оскільки позивач частково змінив підстави позову, про що сказано вище у цьому рішенні, суд вирішує даний спір по суті.

Як сказано у частинах 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦКУ, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В силу приписів ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів наявність жодної з вищезазначених підстав, а значить не довів законність та обгрунтованість своїх вимог про визнання спірного договору №101ЄК від 05.03.07 року недійсним, незважаючи на свої посилання на те, що, на його думку, цей договір не міг бути підписаний генеральним директором ТОВ «Тридента Агро»ОСОБА_3., т.я. він перебував 05.03.07 року у відрядженні, а кругла печатка, якою договір скріплено від імені товариства, не належить останньому.

Відповідно до 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Позивач таких доказів на підтвердження своїх позовних вимог до справи не надав, хоча відповідно до приписів ст. 33 названого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене суд при вирішенні спору керується статтею 34 ГПК України, відповідно до якої господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При вирішенні спору суд враховує також те, що рішенням господарського суду міста Києва від 09.01.09 року у справі №12/281, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Тридента Агро»до ТОВ «НВ «Долина»»- про визнання про визнання ексклюзивного дистрибюторського договору №101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вимпел»від 05.03.07 року недійсним саме з підстав, про які сказано вище у цьому рішенні та на які позивач посилається у позові.

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору керується приписами частини 2 ст.35 ГПК України, відповідно до якої факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на позивача.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись з цим позовом до суду, припустився надмірної сплати державного мита.

Так, відповідно до п. «б»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»у разі звернення до господарського суду з позовом немайнового характеру, до категорії яких належить позов у цій справі, на користь Державного бюджету України підлягає сплаті державне мито у розмірі 5 неоподаковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).

Позивач на підставі платіжного доручення №387 від 27.01.11 року сплатив 102,00 грн. (а.с.9), тобто сума надмірної сплати становить 17,00 грн. (102,00 грн. - 85,00 грн.), яка підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь платника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22,32-36,43,44,47,47-1,49,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», ідентифікаційний код 25591321, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Ямська, 28А, - надмірно сплачене державне мито у сумі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп.

Підставою для виплати вказаної суми коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 04.04.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 квітня 2011 року.

Суддя А.П.Середа