Рішення № 14642294, 04.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2011 р.Справа № 5013/62/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт"

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3404,12 грн.,

представники сторін:

від позивача Карпенко В.І., довіреність б/н від 01.10.2010р.,

від відповідача - не був присутній.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (далі - ТОВ "Дакорт") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) вартості поставленої продукції на суму 3021,07 грн., пені в розмірі 114,18 грн., відсотки за користування коштами в розмірі 268, 87 грн., що разом становить 3404,12 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, витребувані судом документи подав.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджено повідомленням про вручення йому поштового відправлення від 14.03.2011 № 0018387, але в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву та доказів сплати заборгованості суду не надіслав.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні в справі докази, господарський суд встановив наступне.

Між ТОВ "Дакорт" (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладений договір № 70 від 29 вересня 2010 року (далі - Договір).

За умовами Договору продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар, а покупець зобов'язвся сплатити його вартість та своєчасно повертати тару у відповідності з умовами даного Договору. Вид, асортимент, ціна та загальна вартість товару визначаються в накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 3.5.-3.6. Договору встановлено, що перехід права власності на товар до покупця переходить з моменту фактичної передачі товару представнику покупця в день підписання товарної накладної представником покупця.

На виконання Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 3021,07 грн., зокрема, відповідачем отримано товар: на суму 488 грн. 70 коп. згідно товарно-транспортної накладної № ПДК-002569 від 01 жовтня 2010 року; на суму 488 грн. 70 коп. згідно товарно-транспортної накладної № ПДК-002571 від 01 жовтня 2010 року; на суму 488 грн. 70 коп. згідно товарно-транспортної накладної № ПДК-002572 від 01 жовтня 2010 року; на суму 1066 грн. 27 коп. згідно товарно-транспортної накладної № ПДК-002573 від 01 жовтня 2010 року; на суму 488 грн. 70 коп. згідно товарно-транспортної накладної № ПДК-002574 від 01 жовтня 2010 року, оригінали накладних додано до справи (а.с.44-48).

Відповідно до пункту 4.1. Договору оплата за отриманий товар, котрий передається по даному Договору, має проводитися покупцем готівкою або у безготівковій формі на рахунок продавця протягом 14 днів з дня отримання товару покупцем.

В силу статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Оскільки за зазначеними товарно-транспортними накладними відповідач отримав товар 01.10.2010 року, то строк платежу починається з наступного дня і спливає 15.10.2010 року.

Станом на 31.10.2010 року розмір боргу за товар становив суму 3021,07 грн., що підтверджено актом звірення розрахунком між сторонами, підписаним представником ТОВ "Дакорт" та ФОП ОСОБА_1 (а.с. 43).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач зазначив, що заборгованість за товар відповідач так і не погасив, тому на день розгляду справи основний борг відповідача за отриманий товар становить 3021,07 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який обчислюється пеня, від його вартості за кожен день прострочення платежу.

За несвоєчасну оплату отриманого товару позивач правомірно обчислив пеню в розмірі 114 грн. 18 коп. за 89 днів прострочення платежу.

Відповідно до приписів статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2.2. Договору у випадку затримки платежу за прийнятий товар більш ніж на 10 календарних днів, покупець додатково до суми боргу сплачує продавцю проценти в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими засобами продавця. Тобто, за користування чужими грошовими коштами (коштами продавця) Договором встановлений процент у розмірі 0,1% за кожен день.

Отже, позивач правомірно нарахував проценти в розмірі 0,1% на суму боргу за кожен день користування грошовими коштами продавця протягом 89 днів у сумі 268 грн. 87 коп.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення основного боргу за товар у розмірі 3021,07 грн., пені в розмірі 114,18 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 268,87 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

Судові витрати на державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (25000, м. Кіровоград, проспект Комуністичний, 22/12, ідентифікаційний код 36394005):

основний борг за товар у розмірі 3021,07 грн.; пеню в розмірі 114,18 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 268,87 грн.;

судові витрати у справі на державне мито в розмірі 102 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 06.03.2011