Рішення № 14642209, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/2816.03.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»

До відповідача-1Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»

До відповідача-2Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»

До відповідача-3Товариства з обмеженою відповідальністю

«Українська телекомунікаційна компанія»

Про визнання договорів недійсними

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаМорозова Н.В. (за дов.)

Від відповідача-1Глущенко М.Л. (за дов.)

Від відповідача-2не зявились

Від відповідача-3не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Київхімволокно»до акціонерного банку «Синтез»(відповідача-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»(відповідача-2), товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія»(відповідача-3) про визнання недійсним договору іпотеки від 28.11.2007 р., укладеного між відповідачами 1 та 2; визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки від 28.01.2009 р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-3.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 31/115 від 01.06.2009 р. було визнано право власності відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 42, загальною площею 787,7 кв. м.; визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаного майна від 16.11.2007 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Самшит»та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»; витребувано з чужого незаконного володіння згадану будівлю шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік», передавши нерухоме майно відкритому акціонерному товариству «Київхімволокно».

Зазначене рішення на даний час є чинним та обовязковим для виконання.

Судове рішення мотивоване тим, що спірна будівля була власністю позивача станом на 30.12.1994 р. та вибула з володіння без волі власника у звязку з незаконними діями відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.3010 р. товариству з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія»було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд даного рішення за нововиявленими обставинами.

Позивач вважає, що оспорюваними правочинами порушено його право власності на нерухоме майно, оскільки згода на передачу майна в іпотеку не надавалась, майно відповідачу-3 не передавалось, договори укладено без відома та згоди власника (позивача).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 р. порушено провадження у справі № 17/28 та призначено її до розгляду на 17.01.2011р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 р. розгляд справи відкладався на 02.02.2011 р., у звязку з неявкою відповідачів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 р. розгляд справи відкладався на 16.02.2011 р., у звязку з необхідністю витребування у нотаріусів належним чином засвідчених копій договорів, посвідчених останніми, визнання недійсними яких є предметом спору у цій справі.

Представником відповідача-1 подано відзив, у якому позовні вимоги відхилено.

Відповідачем-3 також передано відзив на позов, в якому позовні вимоги відхилено.

Зокрема, серед іншого сторона зазначила, що нею було одержано право вимоги за договором кредитної лінії, укладеним з фізичною особою на суму 6587750,00 грн., поручителем якої виступив відповідач-2, який передав в іпотеку спірне приміщення. Відповідно до договору відступлення права за договором іпотеки від 28.01.2009 р. відповідач-3 є іпотекодержателем спірного нерухомого майна. Оскільки, за твердженням відповідача-3, позичальник порушив взяті на себе зобовязання по поверненню кредиту, іпотекодержатель у грудні 2010 року звернувся до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» з метою реєстрацію за собою права власності на спірне майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. розгляд справи відкладався на 02.03.2011 р.. Також судом направлено до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»запит щодо реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна з часу укладення спірних договорів по даний час.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 р. розгляд справи відкладався на 16.03.2011 р., у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судове засідання 16.03.2011 р. відповідач-2 та відповідач-3 своїх повноважних представників не направили, належним чином не повідомили про причини неявки на виклик суду. Про час та місце розгляду справи останні належним чином повідомлені судом про розгляд справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.11.2007 р. між акціонерним банком «Синтез»(іпотекодержателем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»(іпотекодавцем), що є майновим поручителем ОСОБА_1 (позичальника), укладено договір іпотеки (далі - Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. 28.11.2007 р. (реєстровий № 1292).

Вказаний Договір іпотеки забезпечує виконання іпотекодавцем зобовязань перед іпотекодержателем, що виникають з кредитного договору № 281107/6 від 28.11.2007 р., (а також усіх договорів про внесення змін до нього), інших договорів, які є невідємною частиною кредитного договору № 281107/6 від 28.11.2007 р., укладеного між позичальником та іпотекодержателем, за умовами якого позичальник зобовязався перед іпотекодержателем повернути наданий йому кредит у сумі 1 000 000 доларів США 00 центів, сплатити відсотки за користування в розмірі 16% річних та в строки, передбачені кредитним договором, а також неустойку та інші штрафні санкції.

Згідно з пунктом 1.5. Договору іпотеки в забезпечення виконання зобовязань, вказаних у пункті 1.1. Договору іпотеки та всіх видатків, передбачених Кредитним договором, витрат, повязаних з реалізацією предмету іпотеки та всіх додаткових майнових і немайнових обовязків, які можуть виникнути внаслідок укладення між іпотекодержателем та позичальником в майбутньому угод в рамках Кредитного договору, іпотекодавець на умовах, передбачених Договором передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно (далі - предмет іпотеки).

Предметом іпотеки є нерухоме майно: двоповерховий адміністративний виробничий будинок, загальною площею 787,7 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, будинок 42.

Пунктом 1.6. Договору іпотеки визначено, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.11.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 218, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна у реєстровій книзі № 2з-224, за реєстровим № 254-з від 21.11.2007 р..

Отже, за Договором іпотеки відповідач-2 виступив майновим поручителем позичальника та передав в іпотеку належне йому на праві приватної власності, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.11.2007 р., нерухоме майно загальною площею 787,7 кв. м., що знаходиться в місті Києві по вул. Попудренка, 42.

28.01.2009 р. між акціонерним банком «Синтез»та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія»укладено договір відступлення прав за Договором іпотеки (далі Договір відступлення прав), посвідчений приватними нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4. 28.01.2009 р. (реєстровий № 1137).

Відповідно до умов вказаного Договору первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв всі права: за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2., за реєстровим № 1292, що був укладений в м. Києві 28.11.2007 р. між первісним кредитором (іпотекодержателем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс технік»(іпотекодавцем), яке є майновим поручителем ОСОБА_5 (позичальником); за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. за реєстровим № 1294, що був укладений в місті Києві 28.11.2007 р. між первісним кредитором (іпотекодержателем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік», яке є майновим поручителем позичальника по зобовязаннях, що випливають з кредитного договору № 281107/1 від 28.11.2007 р. та усіма додатками до нього, укладеного між первісним кредитором та позичальником.

Отже, відповідно до Договору відступлення прав, відповідач-3 є іпотекодержателем нерухомого майна адміністративно-виробничого будинку загальною площею 787,7 кв. м., що знаходиться по вул. Попудренка, 42 в місті Києві.

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 р. у справі № 31/115 визнано право власності відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»на будівлю, що знаходиться в місті Києві по вул. Попудренка, 42, загальною площею 787,7 кв. м.; визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.11.2007 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Самшит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»; витребувано з чужого незаконного володіння будівлю, що знаходиться по вул. Попудренка, 42 в м. Києві, загальна площа 787,7 кв. м., виселивши товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»з будівлі, що знаходиться по вул. Попудренка, 42, в м. Києві, загальна площа 787,7 кв. м., передавши зазначені приміщення за актом прийому-передачі відкритому акціонерному товариству «Київхімволокно».

Рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 р. у справі № 31/115 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2009 р., постановою Вищого Господарського суду України від 01.12.2009 р., ухвалою Верховного Суду України від 14.01.2010 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови від 01.12.2009 р..

Вказаними судовими актами встановлено, що відповідно до Переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»згідно з наказом про створення відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»від 30 грудня 1994 року № 402 Міністерство промислової політики передало відкритому акціонерному товариству «Київхімволокно»нерухоме майно, серед якого значиться і будівля по вул. Попудренка, 42 в м. Києві.

Судами також встановлено, що будівля, яка знаходиться по вул. Попудренка, 42 в місті Києві була власністю відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»станом на 30 грудня 1994 року та вибула з володіння останнього без його волі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» 1 квітня 2010 р. звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 р. по справі № 31/115 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2010 р. у справі № 31/115, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 р. у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 р. у справі № 31/115 відмовлено.

Спір виник внаслідок того, що, на думку позивача, оспорювані правочини, а саме: договір іпотеки від 28.11.2007 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»(іпотекодавцем) та акціонерним банком «Синтез»(іпотекодержателем), предметом якого є передача нерухомого майна, що належить на праві власності позивачу, в забезпечення зобовязань перед акціонерним банком «Синтез»(іпотекодержателем), а також договір відступлення прав за договором іпотеки від 28.01.2009 р., укладений між акціонерним банком «Синтез»та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія», порушують права позивача як власника будівлі по вул. Попудренка, 42, що встановлено в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до частини 1 статті 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно з частиною 2 статті 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Згідно з частиною 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька обєктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Отже, обовязковою підставою для передачі нерухомого майна в іпотеку законодавець визначає, зокрема, належність майна на праві власності іпотекодавцю (майновому поручителю) або згода власника майна на передачу майна в іпотеку, або передачі майнового права на майно з правом їх застави.

Як визначено в пункті 1.6 Договору іпотеки, предмет іпотеки - адміністративно-виробничий будинок загальною площею 787,7 кв. м., що знаходиться по вул. Попудренка, 42 в місті Києві, належить товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»(іпотекодавцеві) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.11.2007 р..

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 р. у справі № 31/115, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2009 р., постановою Вищого Господарського суду України від 01.12.2009 р., договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.11.2007 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Самшит»та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік», визнано недійсним.

Більш того, позивач у справі, який є власником майна, починаючи з грудня 1994 р., згоду на передачу в іпотеку нерухомого майна адміністративно-виробничого будинку загальною площею 787,7 кв. м., що знаходиться по вул. Попудренка, 42 в м. Києві, не надавав.

Отже, при укладенні Договору іпотеки відповідачем-2 було надано згоду на одержання задоволення за рахунок заставленого майна, яке є власністю позивача і на яке відповідач-2 не мав жодних прав, оскільки, як встановлено судом, будівля по вул. Попудренка, 42 в місті Києві була власністю позивача і згоду на передачу нерухомого майна в іпотеку останній не надавав, майно відповідачу-2 не передавав, майнове право на нерухоме майно з правом їх застави не надавав.

Посилання відповідачів на нотаріальне посвідчення Договору іпотеки, а отже, й факт перевірки наявності права власності відповідача-2 на спірну будівлю спростовується судовими рішеннями у справі № 31/115, якими встановлено, що відповідач не набув права власності на спірну будівлю, а сам факт нотаріального посвідчення договору відповідно до чинного законодавства не є безумовним свідченням його законності.

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи недійсність Договору іпотеки, у відповідача-1 жодних прав як у іпотекодержателя не виникло, а тому останній не міг відступити будь-які права відповідачеві-3 згідно з Договором відступлення прав.

При цьому, посилання відповідачів на нотаріальне засвідчення Договору відступлення прав за договором іпотеки не є безумовним свідченням дійсності даного Договору, оскільки у відповідача-1 не виникло прав за Договором іпотеки, тому відступлення неіснуючих прав (недійсних вимог) є неможливим.

Отже, за Договором відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28.01.2009 р. були передані недійсні вимоги та вказаний Договір порушує та обмежує права власника будівлі по вул. Попудренка, 42 - позивача у справі.

Відповідно до частини 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно з частини 3 ст. 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлюється законом або договором.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачами не спростовані, позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідачів.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 28.11.2007 р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2; визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки від 28.01.2009 р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-3, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір іпотеки від 28 листопада 2007 року, укладений між акціонерним банком «Синтез»(01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, код 21564391, рахунок № 32009183801 у ГУ НБУ по місті Києву та Київській області, МФО 322711) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»(03164, м. Київ, вул. Рахманінова, буд. 30/13, кв. 145, код 35557479).

Визнати недійсним договір відступлення прав за договором іпотеки від 28.01.2009 р., укладений між акціонерним банком «Синтез»(01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, код 21564391, рахунок № 32009183801 у ГУ НБУ по місті Києву та Київській області, МФО 322711) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» (04075, м. Київ, вул. М. Юнкерова, буд. 47, код 25286345, рахунок 2600742276 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478).

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»(01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, код 21564391, рахунок 32009183801 у ГУ НБУ по місті Києву та Київській області, МФО 322711) на користь відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, рахунок 26004101798 у Райффайзен Банк Аваль»в місті Києві, МФО 380805, код 05763429) 28,33 грн. витрат по оплаті державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Технік»(03164, м. Київ, вул. Рахманінова, буд. 30/13, кв. 145, код 35557479) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»(01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, код 21564391, рахунок 32009183801 у ГУ НБУ по місті Києву та Київській області, МФО 322711) на користь відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, рахунок 26004101798 у Райффайзен Банк Аваль»в місті Києві, МФО 380805, код 05763429) 28,33 грн. витрат по оплаті державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» (04075, м. Київ, вул. М. Юнкерова, 47, код 25286345, рахунок 2600742276 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»(01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, рахунок 32009183801 у ГУ НБУ по місті Києву та Київській області, МФО 322711) на користь відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, рахунок 26004101798 у Райффайзен Банк Аваль»в місті Києві, МФО 380805, код 05763429) 28,33 грн. витрат по оплаті державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 31.03.2011 р.