Рішення № 14642137, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/1609.03.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" Донецької філії Ват «УСК «Дженералі Гарант»

До Закритого акціонерного товариства "ВІЕйБі страхування"

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1

про стягнення 3 146, 59 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивача: Великородний А.О. представник

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «ВІЕйБі страхування»в особі Донецького головного управління ЗАТ "ВІЕйБі страхування", третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1. - 3 146,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 30.07.2010р. порушено провадження у справі № 10/150 та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 08.11.2010р. було встановлено, що Головне управління страхування по Донецькій області ЗАТ "ВІЕЙБІ страхування"ліквідовано.

Згідно витягу з ЄДРПОУ місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7.

Зважаючи на викладене, ухвалою суду від 08.11.2010р. справу № 10/150 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією керівництва справу № 10/150 передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.11 2010р. справу № 10/150 прийняти до провадження, присвоєно справі новий номер №44/16 та призначено до розгляду на 17.01.2011р.

У судове засідання 17.01.2011р. представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, тому розгляд справи був відкладений на 31.01.2011р.

Ухвалою суду від 31.01.2011р. розгляд справи був відкладений на 14.02.2011р.

14.02.2011р. розгляд справи не відбувся у звязку з хворобою судді.

Ухвалою суду від 28.02.2011р. розгляд справи був призначений на 09.03.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 09.03.2011р. позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, причин неявки свого представника суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2007р.о 10 год. 40 хв. у м. Краматорську Донецької області сталася дорожньо транспортна пригода за участю автомобіля «АЗЛК -2140»державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 та автомобіля «ЗАЗ Ланос», державний номер НОМЕР_2, який належить Приходченко Олександру Івановичу, під керуванням водія ОСОБА_2.

Згідно довідки про обставини ДТП, виданої ДАІ м. Краматорська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, особою, винною у скоєнні ДТП є водій ОСОБА_1

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 11 грудня 2007 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України "Порушення водіями правил дорожнього руху, що потягло пошкодження транспортних засобів, вантажів, доріг, дорожніх споруд або іншого майна" та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ЗАЗ Ланос»отримав механічні пошкодження, а його власнику ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на суму 4118,17 грн., що підтверджується актом автотоварознавчого дослідження №0249 від 22.11. 2007 року.

17 вересня 2007 року між позивачем, Українською страховою кампанією "Дженералі Гарант" (до перенайменування «Гарант-Авто») та власником автомобіля «ЗАЗ Ланос»ОСОБА_3 - було укладено договір добровільного страхування транспортного засібу - поліс №190-0071671

Відповідно до умов зазначеного договору, страховик зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, яким є факт збитків, а саме пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Подія була визнана позивачем, як страхова, тому на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 01.11.2007 р., страхового акту № 97341 від 26 грудня 2007 р. та листа вигодонабувача, страхувальнику було виплачено відшкодування у сумі 2969,59 грн.(касовий ордер №642 від 26.12.2007р.) Окрім того, було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 177, 00 грн.(платіжне доручення №3353 від 28.11.2007р.)

Загальне страхове відшкодування було виплачене у межах страхової суми та складає 3146,59 грн.(три тисячі сто сорок шість грн.) 59 коп..

За умовами договору страхування, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза, тобто частина збитків, яка не відшкодовується страховиком і складає 1,0% від страхової суми, тобто 426, 00 грн. Також застосовується коефіцієнт урахування зносу.

На підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завданий збиток. Вказане кореспондується зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 228 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка є власником цього джерела, тобто водієм ОСОБА_1. - власником транспортного засобу «АЗЛК-2140».

Однак, ним було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВВ/0463162 від 24.07.2007р. із ЗАТ «ВіЕйБі страхування», тобто відповідачем. За умовами цього договору, та згідно із ст. ст. 6, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкода, завдана третім особам під час дорожньо транспортної пригоди за участю транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно правова відповідальність, особи, відповідальність якої застрахована за договором відшкодовується страховиком, відповідно до лімітів відповідальності за договором, тобто ЗАТ «ВіЕйБістрахування».

Відповідно до ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України, позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ЗАТ «ВіЕйБі страхування»(03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, код ЄДРПОУ 31927008) на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" Донецької філії Ват «УСК «Дженералі Гарант»(83086, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 55-в, код ЄДРПОУ 24812547) 3146 (три тисячі сто сорок шість) грн. 59 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення 14.03.11р.