Рішення № 14642136, 30.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/3130.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Меріл Груп"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Марія"

простягнення 48 272,19 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Яцишин А.М.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меріл Груп" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" про стягнення 48 272,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №3/08 про надання рекламних послуг від 01.07.2008 р. позивач надав рекламні послуги, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 35 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.03.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2011 р. у зв’язку із неявкою відповідача в судовому засіданні відкладено розгляд справи до 30.03.2011 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки в суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03023, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 100, на яку були відправлені ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №378477 від 16.03.2011 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меріл Груп" (надалі –ТОВ "Меріл Груп") (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марія" (надалі –ТОВ "Марія") (замовник) було укладено договір №3/08 про надання рекламних послуг (надалі –"Договір").

Відповідно до п.п. 2.1 Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання виготовити та розмістити рекламні зображення, оформленні належним чином на рекламних місцях на умовах, передбачених цим договором, у кількості, місцях і на терміни, вказані у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 3.2.1 Договору виконавець зобов'язується виготовити та розмістити рекламні матеріали замовника на рекламних місцях в повному обсязі протягом 5-ти робочих днів з дати початку рекламної кампанії або наступного терміну.

Пунктом п. 3.4.4 Договору встановлено, що після закінчення рекламної кампанії замовник зобов’язується підписати Акт про виконання робіт (надання послуг). Протягом 14 календарних днів з моменту отримання акту виконаних робіт повернути підписаний акт або пояснити причину відмови його підписання у письмовій формі. В разі не повернення акту або не пояснення причини його не підписання у вказаний термін, обов’язки виконавця по цьому Договору вважаються виконаними належним чином та в повному обсязі.

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки проводяться в національній валюті України за безготівковим розрахунком відповідно до виставленого виконавцем рахунку-фактури.

Згідно п. 4.3 Договору узгоджену у Додатках до цього Договору ціну наданих послуг замовник сплачує виконавцю протягом 3 (трьох ) банківських днів з моменту підписання акту про виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 5.1 Договір є чинний з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов’язань.

Додатком до договору №3/08 від 01.07.2008 р. сторони погодили порядок розміщення реклами, період (строки) розміщення реклами, рекламні місця розповсюдження реклами, кількість примірників, властивості рекламного матеріалу, технічну інформацію рекламних носіїв, вартість виготовлення та розміщення рекламного матеріалу.

На виконання умов Договору та Додатку №3/08, позивачем у період з 01.07.2008 р. по 15.07.2008 р. надані відповідачу рекламні послуги на загальну суму 35000,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за 21.07.2008 р., підписаний сторонами, за яким виконання грошового зобов’язання замовником мало бути виконано до 24.07.2008 р.

29.07.2008 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №03/08 щодо сплати заборгованості у розмірі 35000,00 грн.

01.10.2008 р. відповідач направив відповідь, в якій підтвердив заборгованість за Договором, але через тимчасову неплатоспроможність гарантував погасити заборгованість в термін не пізніше 20.10.2008 р.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 35000,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі виконаних послуг від 21.07.2008 р. підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками підприємств) підтверджується надання відповідачу послуг за Договором на суму 35 000,00 грн., а листом №03/2008 від 29.07.2008 р. відповідач визнав існування боргу.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надані йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.3 Договору, виконання грошового зобов’язання відповідача по оплаті наданих за Договором послуг мало бути виконано до 24.07.2008 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача у розмірі 35 000,00 грн. за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Обставин з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення ТОВ "Марія" від відповідальності за порушення зобов'язання не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Меріл Груп" в частині стягнення з ТОВ "Марія" заборгованості у розмірі 35 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань (за період з 01.08.2008 р. по 01.12.2010 р.) у розмірі 10640,00 грн. та 3% річних (за період з 24.07.2008 р. по 24.01.2011 р.) у розмірі 2632,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено що відповідач у встановлений строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 25.07.2008 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок 3% річних, виходячи з встановленого дня з якого відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання (25.07.2008 р.) з урахуванням визначеного в позові періоду нарахування (до 24.01.2011 р). Перерахунок інфляційних нарахувань суд здійснює з серпня 2008 р. по грудень 2010 р.

За перерахунком суду розмір інфляційних нарахувань та 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 45640,00 грн. та 2629,32 грн. відповідно.

В іншій частині заявлених до стягнення 3% річних необхідно відмовити, оскільки вони обраховані не вірно (безпідставно нараховано за 24.07.2008 р.).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Марія" на користь ТОВ "Меріл Групп" боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 45640,00 грн. (35 000,00 + 10640,00) та 3 % річних у розмірі 2629,32 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріл Групп" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 100; ідентифікаційний код 21606238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріл Груп" (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 45А, ідентифікаційний код 35137099) борг з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 45640 (сорок п'ять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2629 (дві тисячі шістсот двадцять дев’ять) грн. 32 коп., державне мито у розмірі 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 99 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –01.04.2011 р.