Рішення № 14642042, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/4223.03.11 За позовомПриватне каменеобробне підприємство «МК-ПРЕСТИЖ»

ДоТовариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ КИЇВМІСЬКБУД-1»

Простягнення 49768,80 грн.                     Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:           Давиденко О.В. –дов. № б/н від 04.02.11 р.                               

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ КИЇВМІСЬКБУД-1»про стягнення 49768,80 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за виконані роботи за договором субпідряду на виконання оздоблювальних робіт кв. 20 проспект 40-річчя Жовтня, 27 № 18/03-08 від 03.03.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.11 р. порушено провадження у справі № 37/42, розгляд справи призначено на 23.03.11 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

23.03.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення слухання справи № 37/42, у зв’язку з тим, що його викликано в якості свідка на допит до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2011 р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 14.02.11 р. надав витребувані документи та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

Приватне каменеобробне підприємство «МК-ПРЕСТИЖ»до позовної заяви також додало заяву про забезпечення позову (вихідний № 34 від 08.02.11 р.), в якій просило вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які є на розрахунковому рахунку відповідача, у розмірі суми позову. Дану заяву мотивовано тим, що ТОВ «ХОЛДИНГ КИЇВМІСЬКБУД-1»протягом тривалого часу ігнорує виконання договірних зобов’язань у повному обсязі відповідно до умов договору № 18/03-08 від 03.03.08 р., не іде на конструктивний контакт, а також весь час необґрунтовано утримує гроші позивача, чим завдав значних збитків позивачу, і є велика вірогідність того, що без накладення арешту законне рішення господарського суду не буде виконане.

Розглянувши дане клопотання позивача, суд його відхилив, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач своє клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не обґрунтував, доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та не визнає необхідним накладати арешт на грошові кошти відповідача та зупиняти видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточному рахунку відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 23.03.11 р. не з’явився, вимог ухвали суду від 14.02.11 р. не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначених учасників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним каменеобробним підприємством «МК-ПРЕСТИЖ»(субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ КИЇВМІСЬКБУД-1»(підрядник) був укладений договір субпідряду на виконання оздоблювальних робіт кв. № 20 проспект 40-річчя Жовтня, 27 № 18/03-08 від 03.03.08 р., відповідно до умов якого субпідрядник зобов’язується виконати оздоблювальні роботи –кв. № 20 проспект 40-річчя Жовтня, 27, а підрядник –прийняти фактично виконані роботи та оплатити на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

У відповідності до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником –за порушення субпідрядником свого обов’язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред’являти один одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 2.1. договору № 18/03-08 від 03.03.11 р., вартість оздоблювальних робіт за договором визначена в сумі 79768,80 грн., в т.ч. ПДВ 13294,80 грн.

Згідно з п. 3.1. вищевказаного договору, встановлено термін виконання робіт: початок роботи –березень 2008 р., закінчення роботи –липень 2008.

Відповідно до п. 3.2. договору № 18/03-08 від 03.03.11 р., виконані обсяги робіт передаються підряднику по акту.

Пунктами 4.1. та 4.2. вищевказаного договору визначено, що підрядник забезпечує оплату виконаних робіт на підставі актів форма КБ-2В, КБ-3, які субпідрядник передає не пізніше 1-го числа місяця наступного за звітним; після підписання зазначених актів, підрядник розраховується з субпідрядником щомісячно за фактично виконаний обсяг робіт не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 4.4. договору № 18/03-08 від 03.03.11 р., підрядник перераховує субпідряднику кошти (аванс) в розмірі до 50 % від запланованого обсягу робіт на місяць на придбання матеріалів, необхідних для виконання оздоблювальних робіт.

Роботи було виконано в обсягах, погоджених з відповідачем, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008 р. на суму 27868,80 грн., за липень 2008 р. на суму 51900,00 грн. та довідками про вартість виконаних робіт, засвідченими підписами та печатками сторін. Загальна вартість виконаних робіт становила 79768,80 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов’язання за договором № 18/03-08 від 03.03.11 р., однак відповідач свої зобов’язання виконав частково, сплативши за оздоблювальні роботи 30000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 27.03.08 р. (належним чином засвідчена копія якої додана до матеріалів справи).

Таким чином, станом на 04.02.11 р. у ТОВ «ХОЛДИНГ КИЇВМІСЬКБУД-1»виникла заборгованість перед Приватним каменеобробним підприємством «МК-ПРЕСТИЖ»у розмірі 49768,80 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «ХОЛДИНГ КИЇВМІСЬКБУД-1»про стягнення 49768,80 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за виконані роботи за договором субпідряду на виконання оздоблювальних робіт кв. 20 проспект 40-річчя Жовтня, 27 № 18/03-08 від 03.03.2008 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності виконання робіт від відповідача не надходило, тоді як відповідач за ці роботи розрахунок провів не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач, в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Приватного каменеобробного підприємства «МК-ПРЕСТИЖ»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ КИЇВМІСЬКБУД-1»боргу за договором № 18/03-08 від 03.03.2008 р. у розмірі 49768,80 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

При подачі даного позову Приватним каменеобробним підприємством «МК-ПРЕСТИЖ»було сплачено державне мито відповідно до квитанції ГУ ОБУ по Києву та Київській області № 130 від 09.02.11 р. в сумі 498,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 497,69 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 0,31 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 837, 838 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ КИЇВМІСЬКБУД-1»(04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 28-Б, код ЄДРПОУ 32454012) на користь Приватного каменеобробного підприємства «МК-ПРЕСТИЖ»(08298, Київська область, м. Ірпінь, с.м.т. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 6/1, кв. 45, код ЄДРПОУ 32607055) 49 768 (сорок дев’ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 80 коп. боргу, 497(чотириста дев’яносто сім) грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           На підставі даного рішення повернути Приватному каменеобробному підприємству «МК-ПРЕСТИЖ»(08298, Київська область, м. Ірпінь, с.м.т. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 6/1, кв. 45, код ЄДРПОУ 32607055) з Державного бюджету України державне мито в сумі 0 (нуль) грн. 31 коп., що перераховане квитанцією ГУ ОБУ по Києву та Київській області № 130 від 09.02.11 р. (оригінал якої залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.           Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.

Повний текст рішення складено 28.03.11 р.