Рішення № 14641884, 24.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/164-21/1824.03.11 За позовомДочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод»» До

ПроПриватного підприємства «Виробничо-торгівельна продовольча компанія «Кий-Експо»

стягнення суми боргу в розмірі 22519,20 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники: Від позивача Від відповідачаДзекара М.М.

не з’явився- представник(дов. №203-04 від 23.11.10р.) Обставини справи: Дочірнє підприємство Хмельницької облспоживспілки “Дунаєвецький плодоконсервний завод” (далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Виробничо- торгівельна продовольча компанія “Кий-Експо” (далі по тексту відповідач) 22519, 20 грн. заборгованості. Позовні вимоги мотивовані невизнанням відповідачем факту виконання у повному обсязі мирової угоди шляхом отримання томатів консервованих та буряку маринованого замість соку яблучного освітленого. Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. у справі №22/164 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2010р. рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2011р. у справі №22/164 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2010р. і рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. у справі №22/164 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При повторному розгляді справи позивачем надані письмові пояснення щодо суті справи та заявлених позовних вимог, в яких він підтримав позовні вимоги та зазначив, що в 2010р. до відкриття провадження у справі №22/164 позивачем було надіслано відповідачеві 22.04.2010р. повідомлення про засідання ліквідаційної комісії щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та позовну заяву від 22.02.2010р., з огляду на що в силу ст. 530 Цивільного кодексу України в 2009р. та 2010р. подавалася вимога в формі заяв, позовів, повідомлення про сплату боргу в сумі 22519,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011р. розгляд справи судом відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України в межах строку, встановленого чинним законодавством України, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

24.03.2011р. відповідач повторно не з’явився в судове засідання, письмового відзиву на позов не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань від представника відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2006р. між Дочірнім підприємством Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод»та Приватним підприємством «Виробничо- торгівельна продовольча компанія «Кий-Експо»укладено Мирову угоду по справі №14/82 Господарського суду Хмельницької області за позовом Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна продовольча компанія «Кий-Експо»до Дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод»про вилучення майна в натурі. Зазначена Мирова угода затверджена ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2006р.

За умовами Мирової угоди відповідач погодився зменшити позовні вимоги до 85000,00 грн. та отримати на таку суму консервовану продукцію в асортименті, а саме:

- ікра кабачкова 0, 5 с/б в кількості 3000 банок по ціні 1, 70 грн. з ПДВ на суму 5100,00 грн.;

- сік яблучний освітлений 3 л с/б в кількості 4000 банок по ціні 5, 63 грн. з ПДВ на суму 22520,00 грн.;

- томати консервовані 3 л с/б в кількості 4900 банок по ціні 6, 20 грн. з ПДВ на суму 30380,00 грн.;

- томати консервовані 1 л с/б в кількості 12000 банок по ціні 2,25 грн. з ПДВ на суму 27000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач замість соку яблучного на суму 22520,00 грн. передав відповідачеві, а відповідач отримав томати консервовані та буряк маринований (томати консервовані 3 л 3036 банок на суму 18823, 20 грн., томати консервовані 1 л. 936 банок на суму 2106,00 грн. та буряк маринований 0, 5 л. 1445 банок на суму 1590,00 грн.) вартістю 22519, 20 грн. Розпискою представника відповідача від 13.06.2006р. останній просив відпустити зазначену продукцію згідно Мирової угоди, зазначаючи про її отримання замість соку яблучного на суму 22520 грн.

Разом з тим, з огляду на те, що сік яблучний відповідач не отримав, він звернувся до відділу державної виконавчої служби про виконання мирової угоди в частині обов’язку позивача по даній справі передати сік яблучний, як те визначено Мировою угодою. Також відповідач звернувся до суду з позовом про визнання вимог на суму 22520,00 грн. із внесенням їх до переліку пред’явлення кредиторами вимог.

Вимоги відповідача на вказану суму визнані рішенням суду від 12.04.2010р., що свідчить про відсутність підстав вважати передані томати консервовані та буряк маринований загальною вартістю 22519,20 грн. виконанням Мирової угоди.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою вказаної статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України), серед яких договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Отримання відповідачем продукції на загальну суму 22519, 20 грн. (томати консервовані та буряк маринований), що як встановлено під час розгляду справи 4/386-10 Господарським судом Хмельницької області, не є виконанням Мирової угоди, затвердженої в межах справи 14/82 ухвалою від 06.06.2006р., свідчить про виникнення між сторонами правових відносин, врегулювання яких передбачено главою 54 розділу 3 Цивільного кодексу України, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Передача товару на користь відповідача та його прийняття відповідачем свідчить про наявність між сторонами відносин, які регулюються положеннями закону, що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що позивачем 06.01.2007р. на адресу відповідача була направлена вимога від 05.01.2007р. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України про сплату коштів за отриману консервовану продукцію.

Таким чином, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України, а також з огляду на середній строк пересилання рекомендованої кореспонденції по території України, відповідач мав сплатити позивачеві грошові кошти в сумі 22519,20 грн. за отриману консервовану продукцію до 17.01.2007р.

Доказів сплати грошових коштів позивачеві в матеріалах справи немає, з чого суд робить висновок про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлену продукцію.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна продовольча компанія «Кий-Експо»(03039, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 136, код ЄДРПОУ 31863149) на користь Дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод»(32413, Хмельницька обл., смт. Дунаївці, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 01729660) 22519,20 (двадцять дві тисячі п’ятсот дев’ятнадцять грн. 20 коп.) грн. суму боргу; 225, 19 (двісті двадцять п’ять грн. 19 коп.) грн. суму державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяЕ.О. Шевченко