Рішення № 14641789, 25.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/2025.03.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна туристична агенція "М'ята"

Простягнення 23 194,08 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачане з’явився

Від відповідача не з’явився 25.03.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТТВК” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна туристична агенція “М’ята” 23194,08 грн. заборгованості за агентським договором від 01.09.2009 р. № 1134.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 р. № 46/20, яку призначено до розгляду на 25.02.2011 р.

22.02.2011 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через перебування представника на лікарняному.

В судових засіданнях 25.02.2011 р. та 14.03.2011 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене на 25.03.2011 р., представник позивача не з’явився. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТТВК»(Туроператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна туристична агенція «М'ята»(Турагент) було укладено Агентський договір № 1134 (далі - договір).

Відповідно до п. 2 договору Турагент в інтересах Туроператора зобов’язався реалізувати туристичний продукт, що складається з туристичного пакета, складовою частиною якого є набір необхідних документів, що підтверджують право Туриста на Тур або на певні види туристичних послуг.

Відповідно до п. 6.1 договору для бронювання Туру Турагент надсилає Туроператорові Заявку-бронювання з використанням мережі інтернет (система оп-!іпе бронювання), електронною поштою, або факсом (заявку на фірмовому бланку) у затвердженій формі (Додаток № 1 до цього Договору).

Відповідно до п. 6.2 договору Туроператор протягом 3-х робочих днів після отримання Заявки-бронювання від Турагента підтверджує Тур та виставляє рахунок-фактуру для здійснення передоплати за кожного Туриста (за винятком умов, передбачених у п. 6.5 цього Договору).

Турагент зобов'язаний здійснити передплату за замовлений Тур протягом 1-го банківського дня після отримання виставленого рахунку-фактури (за винятком умов, передбачених у п. 6.5 цього Договору). У разі нездійснення оплати в зазначений строк, підтвердження на Тур автоматично анулюється, збитки Туроператора покладаються на Турагента, а Турагент має відшкодувати збитки Туроператора (п. 6.3 договору).

Рахунок-фактура на повну вартість Туру (за винятком здійсненої передплати) виставляється Туроператором за вимогою Турагента, але на пізніше ніж за 14 днів до початку Туру. Рахунок-фактура на повну вартість Туру повинен бути сплачений Турагентом протягом одного банківського дня після його одержання. У випадку відсутності оплати у зазначений термін, підтвердження на Тур автоматично анулюється, а передплата Турагенту не повертається (п. 6.4 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору Турагент здійснює оплату замовлених ним Турів шляхом перерахування транзитних грошових коштів на поточний рахунок Туроператора на підставі виставлених останнім рахунків-фактур. Оплата вартості підтверджених Туроператором Турів, без врахування агентської винагороди, повинна бути здійснена Турагентом у відповідності до п.п. 6.4, 6.5 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2009 року Турагентом було надіслано на адресу Туроператора заявку на бронювання туру, відповідно до якої було замовлено тур для Шестопалової Ірини, Шестопалова Павла та Шестопалова Артура до Тунісу на період з 17.09.2009 року по 27.09.2009 року.

08.09.2009 року Туроператором даний тур було підтверджено та направлено дане підтвердження № 216976/01 від 08.09.2009 року Турагенту по електронній пошті, на електрону адресу, вказану в заявці на бронювання за допомогою мережі Інтернет та по факсу.

Позивачем 09.09.2009 року було виставлено рахунок на оплату № 10718 за замовлені туристичні послуги в розмірі 23 194,08 грн.

Проте, зазначений рахунок відповідач в передбачений договором строк не оплатив, надіславши 26.09.2009 р. позивачу гарантійний лист, відповідно до якого зобов’язався оплати в строк до 28.09.2009 р. виставлений позивачем рахунок № 10718 від 09.09.2009 р. Проте, в зазначений строк відповідач оплату не здійснив.

18.12.2009 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 90 щодо сплати боргу у сумі 23194,08 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Аналіз договору № 1134 від 01.09.2009 р. свідчить про те, що між позивачем та відповідачем на підставі цього договору склались агентські відносини, що регулюються главою 31 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст. 305 Господарського кодексу України відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

Відповідно до ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 296 Господарського кодексу України агентські відносини виникають зокрема у разі надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ч.ч. 1,2 ст. 297 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 303 Господарського кодексу України комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб'єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, якщо інше не передбачено агентським договором.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 23194,08 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна туристична агенція «М'ята»(02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 1/2, кв. 120, ідентифікаційний код 36506650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК»(03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, оф. 7, ідентифікаційний код 36285831) 23194 (двадцять три тисячі сто дев’яносто чотири) грн. 08 коп. боргу, 232 (двісті тридцять дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 30.03.11