Рішення № 14641714, 29.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/8629.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнум-Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енпрок»

про стягнення дебіторської заборгованості 295 200 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Заріпова Т.Л. - представник за довіреністю б/н від 10.01.11.

від відповідача: Гарбар Т.Л . - представник за довіреністю б/н від 07.01.11.

У судовому засіданні 29.03.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнум-Груп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енпрок»про стягнення дебіторської заборгованості 295 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за надану кваліфіковану юридичну допомогу відповідно до договору №1 про надання кваліфікованої юридичної допомоги від 08.01.10 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 295200 грн.

Ухвалою суду від 23.02.11 порушено провадження у справі №40/86 та призначено до розгляду на 29.03.11.

У судове засідання, призначене на 29.03.11, представники Сторін з’явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження виконали.

Представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, представник Відповідача позов визнав повністю.

Судом заслухані пояснення представників Сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

08.01.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енпрок»(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігнум-Груп»(Виконавець) було укладено договір №1 про надання кваліфікованої юридичної допомоги (Договір), відповідно до умов якого Позивач бере на себе зобов’язання надавати Відповідачу кваліфіковану юридичну допомогу, відповідно до переліку, вказаного у даному Договорі.

Відповідно до п.2.1, п.2.2 Договору розмір оплати за кваліфіковану юридичну допомогу за Договором визначається за домовленістю Сторін та становить 24600 грн на місяць без податку на додану вартість та здійснюється протягом десяти днів після підписання відповідного акту про надання послуг Сторонами.

Виконавець згідно з п.4.1 Договору зобов’язався своєчасно надавати Відповідачу кваліфіковану юридичну допомогу з правових питань, вказаних у п.1.1 Договору. А Відповідач –своєчасно і у повному обсязі здійснювати оплату за фактично надану юридичну допомогу, згідно п.2.1 Договору (п.3.1 Договору).

Розділом 6, п.6.1 Договору встановлено, що строк дії договору діє з 08.01.10 по 31.12.10.

Позивач згідно умов Договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі протягом 2010р., що підтверджується підписаними сторонами актами про надання послуг, зокрема: акт про надання послуг № 1 від 29.01.2010р.; акт про надання послуг № 2 від 26.02.2010р; акт про надання послуг № 3 від 31.03.2010р., акт про надання послуг № 4 від 30.04.2010р., акт про надання послуг № 5 від 31.05.2010р., акт про надання послуг № 6 від 30.06.2010р., акт про надання послуг № 7 від 30.07.2010р., акт про надання послуг № 8 від 30.08.2010р., акт про надання послуг № 9 від 29.09.2010р., акт про надання послуг № 10 від 29.10.2010р., акт про надання послуг № 11 від 29.11.2010р., акт про надання послуг № 12 від 30.12.2010р.

Однак, Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отримані послуги не оплатив.

Протягом року Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням здійснити оплату за надані послуги. Відповідач не відмовлявся від свого зобов’язання та в підтвердження цього надав гарантійні листи від 15.04.10р., 12.07.10 р. та 10.09.10 р, в яких зобов’язувався здійснити оплату 30.04.10 р., 30.07.10 р. та 30.09.10 р. відповідно.

Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач так і не виконав поставлені вимоги.

Отже, спір у справі виник у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті за надану юридичну допомогу, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 295 200 грн.

Доказом підтвердження заборгованості відповідача зі сплати за надану кваліфіковану юридичну допомогу за умовами договору №1 від 08.01.10 у сумі 295 200 грн, зокрема є також Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, скріплений підписами і печатками обох сторін.

Такий Акт, згідно з пунктом 9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 21 січня 2004 року за N 22, розглядається судом як підстава для здійснення розрахунків між Позивачем та Відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов’язань по оплаті за надані юридичні послуги за Відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 295 200 грн.

Таким чином, Позивач свої зобов’язання за Договором №1 про надання кваліфікованої юридичної допомоги від 08.01.10 р. виконав в повному обсязі, а Відповідач вчасно не розрахувавшись по Договору за надані послуги, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, в результаті чого заборгував перед Позивачем 295 200 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем визнано позов у повному обсязі, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнум-Груп» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енпрок»(01014, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, б.15, офіс 6, ідентифікаційний код 35330042) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнум-Груп» (03039, м.Київ, Голосіївський район, вул. Байкова, б.7, ідентифікаційний код 34601500) суму заборгованості у розмірі 295 200 грн (двісті дев’яносто п’ять тисяч двісті гривень нуль копійок), витрати по сплаті державного мита у розмірі 2952 грн (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят дві гривні нуль копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок).

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 31.03.2011 р.