Рішення № 14641582, 22.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/4322.03.11 За позовом Акціонерного товариства "Укр-Авто" Дочірнього підприємства "Львівській регіональний

центр "Захід-Авто"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатія"

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 398 771,80 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін, які приймали участь у розгляді справи:

від позивача Усенко М.І. представник за довіреністю

від відповідача -1 не зявився

від відповідача -2 ОСОБА_2 представник за довіреністю

У судовому засіданні 22.03.2011 р. судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 398 771,80 грн. заборгованості, в тому числі шляхом звернення стягнення на майно відповідача-2, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 було порушено провадження у справі № 47/43, розгляд справи було призначено на 16.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 розгляд справи було відкладено до 02.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 розгляд справи було відкладено до 22.03.2011.

В судовому засіданні 22.03.2011 р. представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач всупереч умов договору оренди № 2 від 01.04.2007 не здійснив у повному обсязі сплату орендної плати за період користування приміщеннями позивача, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач-1 своїх представників в судове засідання 22.03.2011 р. не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач-1 був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Відповідач-2 в судове засідання 22.03.2011 представників не направив, але в минулому судовому засіданні представник відповідача-2 проти заявлених вимог заперечував. Також, відповідач-2 в письмовому відзиві на позов наголошував на тому, що п. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. А п. 3.5 Договору поруки закріплює, що Поручитель (відповідач - 2) в будь-якому випадку не відповідає перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язань Боржника іншим належним йому майном, лише тим яке вказане в договорі, у тому числі вразі недостатності коштів виручених від продажу майна, вказаного в додатку 1 до згаданого Договору майнової поруки, для виконання зобов'язань Боржника перед Кредитором в повному обсязі, а також вразі випадкової загибелі цього майна.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2007 між позивачем АТ «Укр-Авто»ДП «Львівський регіональний центр «Захід-Авто», як орендодавцем, та відповідачем-1ТОВ «Карпатія», як орендарем, було укладено договір оренди нежилого приміщення № 2, який підписано представниками сторін та посвідчено їх печатками, копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами договору № 2 від 01.04.2007 сторони погодили, що орендодавець (позивач) передає в тимчасове користування за плату орендарю (відповідачу-2) нежилі приміщення: закриті складські приміщення 1220 кв.м. та відкриту складську площадку 1500 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (майно) (п.1.1.); загальна вартість майна за цим договором за обільною згодою сторін становить 196070,00 грн. (п.1.3.); за користування орендованим майном орендар, не пізніше десятого числа, щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі: орендну плату за наступний місяць, розмір якої на момент укладання цього договору становить: закриті складські приміщення 15,00 грн. за один м.кв. та крім того податок на додану вартість, відкрита складська площадка 2,00 грн. за один м.кв. та крім того податок на додану вартість. Розмір орендної плати за кожен наступний місця коригується орендарем шляхом помноження розміру орендної плати за попередній місяць на останній індекс інфляції, що офіційно визначений на день перерахування орендної плати (п.1.4.), сплата орендних платежів орендарем підтверджується актом виконаних робіт, який підписується сторонами.

Згідно Акту прийому передачі нерухомого майна, що перебуває на балансі позивача, складеного 02.04.2007, підписаного сторонами та посвідченого печатками сторін, орендодавцем (позивачем) було передано, а орендарем (відповідачем-1) прийнято у тимчасове платне користування нежитлове приміщення: закриті складські приміщення 1220 кв.м. та відкриту складську площадку 1500 кв.м., згідно договору оренди нежилого приміщення № 2 від 01.04.2007.

Позивачем для долучення до матеріалів справи було додано Акти приймання здавання виконаних робіт за період з квітня 2007 року по липень 2009 року, згідно яких у відповідача-1 перебували в оренді приміщення згідно договору № 2 від 01.04.2007 та споживались послуги електро- та водопостачання.

14.12.2009 між позивачем АТ «Укр-Авто»ДП «Львівський регіональний центр «Захід-Авто», як кредитор, та відповідачем-2 - ФОП ОСОБА_1, як поручителем, та відповідачем-1 ТОВ «Карпатія», як боржником, було укладено договір майнової поруки, у відповідності до умов якого, поручитель поручається майном перед кредитором за виконання боржником своїх зобовязань, що виникли з договору оренди нежилого приміщення № 2 від 01.04.2007, укладеного між боржником та кредитором.

Умовами договору майнової поруки від 14.12.2009 сторони погодили, що у разі порушення боржником обовязку за основним договором поручитель відповідає перед кредитором виключно майном, перелік якого вказаний в додатку № 1 до цього договору (п.1.2.); за згодою сторін орієнтована вартість майна, яким поручитель забезпечує виконання зобовязань боржника становить 193850,00 грн. (п.3.1.); поручитель підтверджує, що майно вказане у додатку № 1 до цього договору, належить йому на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу № 27 від 14.12.2007 (п.3.3.).

Також, сторонами договору майнової поруки від 14.12.2009 було погоджено додаток № 1 до нього перелік майна, загальною вартістю 193850,00 грн.

На виконання умов договору майнової поруки, відповідачем-2 за згодою позивача було здійснено продаж частини майна, перелічених у додатках до договору майнової поруки,а саме: № 2 від 03.03.2010 (на суму 37100,00 грн.), № 3 від 10.03.2010 (на суму 8000,00 грн.), № 4 від 18.03.2010 (на суму 17000,00 грн.), № 5 від 30.09.2010 (на суму 12000,00 грн.), а грошові кошти отримані від продажу частини майна було перераховано позивачу, в якості забезпечення зобовязань за цим договором.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем-2 в рахунок погашення відповідачем-1 боргу в період з березня 2010 по вересень 2010 було оплачено загалом 74197,50 грн. орендної плати за період користування нежилими приміщеннями: закриті складські приміщення 1220 кв.м. та відкрита складська площадка 1500 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначав позивач у позовній заяві, станом на 07.11.2010 відповідач-2 в рахунок погашення відповідачем-1 боргу за договором оренди № 2 від 01.04.2007 припинив здійснювати сплату орендних платежів, чим порушив взяті на себе зобовязання за договором майнової поруки від 14.12.2009.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем, як орендодавцем, на виконання пункту 1.1 договору № 2 від 01.04.2007 було передано відповідачу, як орендарю, в тимчасове користування за плату нежилі приміщення: закриті складські приміщення 1220 кв.м. та відкриту складську площадку 1500 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Актом прийому передачі нерухомого майна, що перебуває на балансі позивача, складеного 02.04.2007. Таким чином, саме з 02.04.2007 відповідач-1 прийняв у користування орендоване майно, і відповідно до п. 1.4. мав сплачувати орендну плату. Також судом встановлено, що між позивачем АТ «Укр-Авто»ДП «Львівський регіональний центр «Захід-Авто», як кредитор, та відповідачем-2 - ФОП ОСОБА_1, як поручитель, та відповідачем-1 ТОВ «Карпатія», як боржник, 14.12.2009 було укладено договір майнової поруки, згідно умов якого поручитель поручається майном перед кредитором за виконання боржником своїх зобовязань, що виникли з договору оренди нежилого приміщення № 2 від 01.04.2007, укладеного між боржником та кредитором.

Але відповідачем-1, як і відповідачем-2, як поручителем, з 07.11.2010 припинено здійснення сплати орендних платежів, чим останні порушили свої зобовязання за по договору № 2 від 01.04.2007 та договором майнової поруки від 14.12.2009 відповідно, оскільки в рахунок погашення відповідачем-1 боргу за договором оренди № 2 від 01.04.2007 відповідачем-2 в період з 01.06.2009 по 01.03.2010 було оплачено лише 46750,00 грн. орендної плати за зазначений період користування, а зазначені кошти отримані відповідачем-2 внаслідок продажу майна, перелік якого наведений у додатку до договору майнової поруки від 14.12.2009.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача-1 перед позивачем існує непогашена заборгованість по орендній платі по договору № 2 від 01.04.2007 в сумі 398771,80 грн., а оскільки відповідач-2, як поручитель, поручився погодженим сторонами у додатку майном перед кредитором за виконання боржником своїх зобовязань, що виникли з договору оренди нежилого приміщення № 2 від 01.04.2007, укладеного між боржником та кредитором, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості у розмірі 398771,80 грн., в тому числі, шляхом звернення стягнення на майно відповідача-2, наведене у переліку до договору майнової поруки від 14.12.2009, за виключенням того майна, яке було вже реалізовано відповідачем-2 в рахунок погашення боргу відповідача-1 по договору оренди № 2 від 01.04.2007.

Відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито”, державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Загальна сума заявлених вимог позивача становить 398771,80 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 3987,72 грн. Платіжним дорученням № 1003 від 23.10.2009 р. позивач перерахував державне мито у сумі 5092,32 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 1104,61 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів солідарно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатія»(код ЄДРПОУ 31807681, місцезнаходження: 03150, м. Київ. вул. Горького, 95) та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2), в тому числі, шляхом звернення стягнення на майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2), наведене у переліку до договору майнової поруки від 14.12.2009, за виключенням того майна, яке було вже реалізовано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2) в рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатія»(код ЄДРПОУ 31807681, місцезнаходження: 03150, м. Київ. вул. Горького, 95) по договору оренди № 2 від 01.04.2007, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Акціонерного товариства "Укр-Авто" Дочірнього підприємства "Львівській регіональний центр "Захід-Авто" (код ЄДРПОУ 19331863, місцезнаходження: 79036, АДРЕСА_1) суму заборгованості 398 771 (триста девяносто вісім тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 00 коп., а також 3987 (три тисячі девятсот вісімдесят сім) грн. 72 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути Акціонерному товариству "Укр-Авто" Дочірнього підприємства "Львівській регіональний центр "Захід-Авто" (код ЄДРПОУ 19331863, місцезнаходження: 79036, АДРЕСА_1) з Доходу державного бюджету 1104 (одну тисячу чотири) грн. 61 коп. державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 1003 від 23.10.2009 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи № 47/43.

4.Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення 28.03.2011