Рішення № 14641508, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/3728.03.11 За позовомДочірнього підприємства «Дитячий та підлітковий санаторій «Таврида»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

ДоДочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Простягнення 34180,43 грн.

          Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Анастасов Г.В., дов. № 59 від 04.03.2011 р.

Від відповідача: Мицько Р.М. дов. № 17/10 від 20.01.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Дитячий та підлітковий санаторій «Таврида»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»до Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення 34180, 43 грн. грошових коштів, сплачених позивачем на виконання умов договору поставки природного газу № 10/01/349 від 10.02.2010 р., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за даним договором.

Ухвалою суду від 10.02.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/37 та призначено її розгляд на 14.03.2011 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представники сторін у судове засідання 14.03.2011 р. не з’явились, витребуваних ухвалою суду від 10.02.2011 р. документів не надали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.02.2011 р., які підтверджують отримання позивачем 17.02.2011 р. та відповідачем –21.02.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 10.02.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд справи № 37/37 до 28.03.2011р.

У судовому засіданні 28.03.2011 р. представник позивача надав письмове клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача, а саме –Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Представник ДК «Газ України»заперечив проти задоволення даних клопотань та заявив письмове клопотання про заміну сторони, а саме відповідача –ДП «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»його правонаступником - ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»

Розглянувши клопотання Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про заміну відповідача, суд його задовольнив з наступних підстав.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 11 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

З наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що в державний реєстр внесений запис про припинення діяльності ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ». Правонаступником даної юридичної особи є Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

За таких обставин ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»набула статусу правонаступника ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ».

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне замінити відповідача Дочірнє підприємство «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»його правонаступником Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Що стосується клопотання позивача про залучення третьою особою Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», то Господарський суд м. Києва вважає за необхідне відзначити наступне.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Враховуючи вищезазначене, клопотання позивача про залучення Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»третьою особою без самосійних вимог на предмет спору задоволенню не підлягає, оскільки позивач є самостійним суб’єктом господарювання і результат вирішення даної справи не вплине на права та обов’язки Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Також враховуючи, що відповідач –Дочірнє підприємство «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»підлягає заміні належним відповідачем –Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», то суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі іншого відповідача –Дочірньої компанії «Газ України».

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові повністю, посилаючись на те, що позивач вправі вимагати від відповідача лише поставити природний газ в обсязі, передбаченому договором.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Кримською філією Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Дочірнім підприємством «Дитячий та підлітковий санаторій «Таврида»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(покупець) був укладений договір поставки природного газу № 10/01/349 від 01.02.2010 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю, а покупець зобов’язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, що зазначений у статті 2 цього договору.

Умови зазначених договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вони є договорами поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1. договору поставки природного газу № 10/01/349 від 01.02.2010 р. встановлено, що постачальник передає покупцю протягом періоду з 01 лютого 2010 року до 31 березня 2010 року включно, газ в обсязі до 14,0 тис. м. куб. за наявності його обсягів, в тому числі по місяцях –лютий до 4,0 тис., березень –10,0 тис.

У відповідності до пункту 6.1 даного договору, оплата за природний газ та послуги з його транспортування проводиться виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п’ять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки природного газу № 10/01/349 від 01.02.2010 р., позивачем платіжними дорученнями № 695 від 07.02.2010 р. та № 693 від 12.02.2010 р. на ім’я Кримської філії Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»було перераховано 250000,00 грн. попередньої оплати за природний газ, який мав бути поставлений у січні та березні 2010 р.

Актом прийому-передачі № ОУ-0000177 від 28.02.2010 р. відповідач передав позивачу природний газ на загальну суму 2488,23 грн.

28.04.2010 р. Дочірнє підприємство «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»повідомило Дочірнім підприємством «Дитячий та підлітковий санаторій «Таврида»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»про те, що у нього відсутні ліміти обсягів природного газу з ресурсу НАК «Нафтогаз України»для виконання умов договору поставки природного газу № 10/01/349 від 01.02.2010 р. У зв’язку з наведеним Дочірнє підприємство «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»просило розірвати договір поставки природного газу № 10/01/349 від 01.02.2010 р

Листом № 149 від 12.05.2010 р. позивач звернувся до Кримської філії ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»з претензійною вимогою про повернення сплаченої попередньої оплати в розмірі 34180,43грн.

У зв’язку з невиконанням ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»вимог претензії, позивачем 18.06.2010 р. на адресу Кримської філії ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»було повторно направлено претензію-вимогу про повернення попередньої оплати у строк до 30.06.2010 р. Дана вимога позивача Кримською філією ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»залишена без реагування.

Враховуючи вищевикладене, Дочірнє підприємство «Дитячий та підлітковий санаторій «Таврида»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»звернулось з позовом до Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 34180, 43 грн. грошових коштів, сплачених позивачем на виконання умов договору поставки природного газу № 10/01/349 від 10.02.2010 р., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за даним договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений договором поставки природного газу № 10/01/349 від 10.02.2010 р. строк не здійснив поставки природного газу та не повернув сплачені грошові кошти.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Сторонами був підписаний акт звірки взаємних рахунків за транспортування природного газу за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р., відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 01.05.2010 р. складає 34180,43 грн.

Листами від 12.05.2010 р. та 18.06.2010 позивач звернувся до Кримської філії ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»з претензійною вимогою про повернення сплаченої попередньої оплати в розмірі 34180, 43грн. до 30.06.2010 р., проте останній грошові кошти не повернув.

Згідно ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на те, що позивач вправі вимагати від відповідача лише поставити природний газ в обсязі передбаченому в договорі, а не повернення суми попередньої оплати, суд не визнає підставою для відмови в позові, оскільки строк поставки газу сторони визначили в пункті 11.1 договору, згідно з яким даний договір в частині поставки газу діяв до 31.03.2010 року, таким чином, відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару міг виконати лише до 31.03.2010 року.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 34180,43 грн., які перебувають у відповідача без достатньої правової підстави, обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) на користь Дочірнього підприємства «Дитячий та підлітковий санаторій «Таврида»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(97404, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Кірова, 64, ідентифікаційний код 02650759) 34180 (тридцять чотири тисячі сто вісімдесят) грн. 43 коп. грошових коштів, 341 (триста сорок одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                    Гавриловська І.О.