Рішення № 14641277, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/8128.03.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» ДоМіжрегіональна академія управління персоналом

Простягнення 112699,69 грн.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Представники позивача:Марковська В.В.–по дов. №ДО7/2010/12/29-8 від 29.12.2010р. Цурка Н.О. –по дов. № ДО7/2010/06/25-8 від 25.06.2010р.

відповідача:не з»явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» про стягнення з Міжрегіональної академії управління персоналом 112 699,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2011р. порушено провадження у справі № 36/81, розгляд справи призначено на 04.03.2011р.

Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез’явлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 28.03.2011р.

28.03.2011 відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення ( ухвалу про порушення відповідач отримав 18.02.1011р., ухвалу про відкладення –18.03.2011р.). Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 28.03.2011р. представники позивача подали заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просять стягнути з відповідача на користь позивача 75251, 91 грн., із яких: 65529,03 грн. заборгованість за спожиту активну електроенергію за пре од з 01.10.2010р. по 01.01.2011р. , 6036, 38 грн. пеню, 2518, 17 грн. –інфляційні, 1168, 33 грн. –3% річних. Суд розглянувши дану заяву, вважає є її заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спожиту електричну енергію згідно Договору на постачання електричної енергії № 2083109 від 23.06.2003 року.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

23.06.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір

№ 2083109 о/р 2083109 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. 1 Договору, позивач постачає відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.

Згідно п. 5 додатку 2.7 до Договору, відповідач зобов'язується щомісячно направляти свого представника до позивача, для надання звіту за використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період, та отримання розрахункових документів, які видаються на основі наданих звітів про використану електричну енергію за розрахунковий період з зазначенням дати надання звіту та дати отримання рахунку на сплату (акт приймання-передачі товарної продукції, рахунок-фактура). Крім того, відповідач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.

Пункт 13 Додатку 2.7 до Договору зобов'язує відповідача здійснювати попередню оплату вартості обсягу електричної енергії з плановими платежами: до 1 числа розрахункового періоду 35%, до 10 числа розрахункового періоду 35%, до 20 числа розрахункового періоду 30% від вартості заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії поточного розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок здійснюється відповідачем до останнього числа звітного місяця на підставі обсягів фактично спожитої електричної енергії у поточному розрахунковому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином.

В заяві про уточнення позовних вимог, позивач вказує, що в період з 01.10.2010 по 01.01.2011 відповідач заборгував позивачу за використану активну електричну енергію 65529,03 грн., на підтвердження чого суду надано звіти про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунки-розшифровки за спірний період, акти приймання-передачі товарної продукції.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за активну електроенергію в період з 01.09.2010р. по 01.01.2011р. по договору № 2083109 о/р 2083109 від 23.06.2003р. в сумі 65529,03 грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, позов в частині стягнення 65529,03 грн. –боргу за спожиту активну електроенергію визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати за спожиту електроенергію, а тому позивач, на підставі п. 4.2.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 6036,38 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пунктом 4.2.2. Договору встановлено, що у випадку внесення платежів з порушенням термінів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 6036,38 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Позивач також просить стягнути з відповідача 2518,17 грн. –індексу інфляції та 11 68,33 грн. –3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

В судовому засіданні 28.03.2011р. представниками позивача надана довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, відповідно до якої станом з 01.01.2011р. найменування відповідача зазначено: Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом». У зв»язку з вищевикладеним, суд вважає за доцільне зазначити в рішення суду найменування відповідача - Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».

Керуючись ст. 33, ст.ст. 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»(03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, код ЄДРПОУ 00127522) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м. Київ, вул.. Бальзака, 84 А, ЄДРПОУ 22893270) рахунок зі спеціальним режимом використання №36038301201 у Головному управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 3226669, код ЄДРПОУ 00131305) 65529 грн. 03 коп. основного боргу за спожиту активну електроенергію за період з 01.10.2010р. по 01.01.2011р.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»(03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, код ЄДРПОУ 00127522) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м. Київ, вул.. Бальзака, 84 А, ЄДРПОУ 22893270) рахунок №26000306201 у Головному управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код 00131305) 6036 грн. 38 коп. пені за прострочку платежу 2518 грн. 17 коп.- інфляційні, 1168 грн. 33 коп. –3% річних, 752 грн. 52 коп. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

СуддяТ.Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

30.03.2011р.