Рішення № 14640576, 05.04.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.2011 Справа № 5008/323/2011

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 18606,73 грн. (в т.ч. 15853,65 грн. основного боргу; 1315 грн. пені; 430,07 грн. 3 % річних та 1008,01 грн. інфляційних збитків)

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача Качала О.І., (представник за довіреністю № 07/90д від 20.12.2010 року)

Від відповідача не зявився (явка на власний розсуд)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 18606,73 грн. (в т.ч. 15853,65 грн. основного боргу; 1315 грн. пені; 430,07 грн. 3 % річних та 1008,01 грн. інфляційних збитків).

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи та надала в судовому засіданні реєстри реалізації природного газу, журнал ордер і відомість по рахунку в обгрунтування боргу, водночас, пояснила, що в порушення п. 3.8.6. договору відповідач не прибув для підписання акту прийому передачі, чим не виконав умови договору (письмові пояснення вх. № 3486/2011 від 05.04.2011 року).

На вимогу суду відповідач копію свідоцтва на право зайняття підприємницькою діяльністю та письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/323/2011

від 05.04.2011 року

Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

Повідомлення підтверджує завчасне вручення відповідачу 28.03.2011 року ухвали від 23.03.2011 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні, як і не надано суду будь яких доказів про відсутність боргу.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола субєктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 15853,65 грн. основного боргу щодо оплати за спожитий, згідно договору на постачання природного газу № 1270/У/кт від 17.01.2008 року, природний газ, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актами приймання передачі природного газу № 1693 від 24.02.2010 року та № 5031 від 27.04.2010 року;

- реєстрами реалізації природного газу за лютий та квітень 2010 року;

- журналом ордером і відомістю по рахунку за період 01.02.2010 29.03.2011 рік;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/323/2011

від 05.04.2011 року

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами, є споживання природного газу (ст. 11 ЦК України).

Отже, обовязок відповідача оплатити вартість спожитого природного газу є безспірним.

Відтак, договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 430,07 грн. 3% річних та 1008,01 грн. інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, відповідачу відповідно до п. 7.2 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 1 315 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що заслуговують на увагу суду.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/323/2011

від 05.04.2011 року

Однак, з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду (розміру та тривалості існування основного боргу, відсутністю значних збитків спричинених відповідачем позивачу, майново економічний стан сторін, стягнення інших додаткових нарахувань з відповідача 3 % річних та інфляційних збитків), суд обмежує, як виняток, стягнення пені до 657,50 грн., а в решті вимог в цій частині позову належить відмовити (п. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 509, ч. 3 ст. 551 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобовязання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобовязання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/323/2011

від 05.04.2011 року

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (м. АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2; код 05448610) суму 15853,65 (пятнадцять тисяч вісімсот пятдесят три грн. 65 коп.) основного боргу; 657,50 (шістсот пятдесят сім грн. 50 коп.) пені; 430,07 (чотириста тридцять грн. 07 коп.) 3 % річних; 1008,01 (одну тисячу вісім грн. 01 коп.) інфляційних збитків та 186,06 (сто вісімдесят шість грн. 06 коп.) у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В решті позову в частині стягнення пені відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.