Рішення № 14639409, 01.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.11                                                                                 Справа № 19/22/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Горлівського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Донецької області в інтересах держави в особі Державного Департаменту України з питань виконання покарань, м.Київ, Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області, м.Донецьк, Підприємства Микитинської виправної колонії Управління Державного Департаменту з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 87), м.Горлівка Донецької області

до Приватного підприємства «Лугатур-Казбек», м.Луганськ

про стягнення 2162 грн. 30 коп.

в присутності представників сторін:

від заявника –Прибіга І.О., посвідчення № 984 від 13.05.2010;

позивача – Ільющенко М.О., довіреність № б/н від 01.04.2011;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 2162,30 грн.

В судовому засіданні 02.03.2011 заявник подав уточнення до позовної заяви, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 1920,01 грн., інфляційні нарахування в сумі 89,49 грн. та 3% річних в сумі 52,80 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників заявника та позивача, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Підприємством Микитинської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№87) (покупець, позивач) та Приватним підприємством «Лугатур-Казбек»(постачальник, відповідач) 02.12.2009 був укладений договір поставки товару № 92, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити за цінами та на умовах, передбачених договором (п.2.1 договору).

За договором предметом поставки є товар зазначений в п.2.2 договору.

Загальна сума договору поставки товару за договором складає 16252,74 грн. (п.3.6 договору).

На виконання умов договору позивач згідно накладної № 337 від 02.12.2009 поставив відповідачу товар на загальну суму 16252,74 грн. (а.с.16).

Відповідно до п.5.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем по факту поставки шляхом внесення грошей в касу підприємства або в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10-ти банківських днів після поставки.

Відповідач, в свою чергу, взяті на себе за договором зобов’язання не виконав, отриманий товар не оплатив.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача 1920,01 грн. заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з приписів ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 19/5702 від 15.07.2010 (а.с.18), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Стосовно решти заборгованості судом звертається увага сторін на те, що вони не позбавлені права підписати акт зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, з урахуванням наявності договору поставки № 91 від 02.12.2009.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Тобто позивачем обґрунтовано нараховані за період з 01.01.2010 по 01.12.2010 відповідачу 3% річних у сумі 52,80 грн. та інфляційні нарахування, розмір яких буде складати 158,02 грн., оскільки згідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»розрахунок буде таким: 1920,01 (сума боргу) х 101,8 (за січень 2010 року) х 101,9 (за лютий 2010 року) х 100,9 (за березень 2010 року) х 99,7 (за квітень 2010 року) х 99,4 (за травень 2010 року) х 99,6 (за червень 2010 року) х 99,8 (за липень 2010 року) х 101,2 х 102,9 х 100,5 х 100,3-1920,01/100 (відсотки)=158,02 грн.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.04.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Лугатур-Казбек», м.Луганськ, вул.Макарова, б.124, код 33571706 на користь Підприємства Микитинської виправної колонії № 87 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, Донецька область, м.Горлівка, Микитинський район, вул.Живописна, б.1, код 08679907 заборгованість у сумі 1920 грн. 01 коп., 3% річних у сумі 52 грн. 80 коп., інфляційні нарахування у розмірі 158 грн.02 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 100 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232 грн. 58 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 06.04.2011.

Суддя                                                             Т.В. Косенко