Рішення № 14639289, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/7723.03.11 За позовомПублічного акціонерного товариства “Київпроект” доТовариства з обмеженою відповідальністю “УЦМС”

простягнення 25692, 71 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Грень І.С.

Від відповідача не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Київпроект” звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УЦМС” про стягнення 25692, 71 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2011 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 09.02.2011 р.

В судове засідання 09.02.2011 р. представники позивача з’явився.

На виконання вимог ухвали суду представником позивача подано витребувані судом документи.

Судом повідомлено позивача про перехід справи до розгляду по суті.

В усних поясненнях представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Враховуючи неявку представника відповідача та неподання витребуваних судом документів, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 25.02.2011 року.

25.02.2011 року у судове засідання представник позивача з'явився.

Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.

Представник позивача в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 09.02.2011 р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011 року розгляд справи вікладено на 23.03.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

01 квітня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством “Київпроект” (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “УЦМС” (орендар, відповідач) був укладений договір оренди нежилих приміщень № 56-О/10 (надалі - договір), відповідно до якого орендодавець зобов’язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 49,7 кв.м. (корп. “А” кім.№ 203-частина), що знаходяться в м. Києві по вул. Б.Хмельницького, 16-22.

28 квітня 2010 р. Відповідач змінив своє найменування, що підтверджується його листом № 01-24.06/10 від 23.06.2010 р. та відомостями, що містяться в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи. Нове найменування Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “УЦМС”.

На виконання договору № 56-О/10 від 01.04.2010 р. позивач передав відповідачу згідно Акту приймання-передачі нежитлові приміщення 01 квітня 2010 року.

Пунктом 4.1 Договору оренди передбачено, що орендар (Відповідач) сплачує орендну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно п. 4.2 Договору оренди встановлено розмір орендної плати в сумі 7156,80 грн. (сім тисяч сто п'ятдесят шість гривень 80 коп.), включаючи податок на додану вартість, за 1 (один) місяць.

Відповідно до пункту 4.3 Договору оренди орендар сплачує плату за комунальні послуги по рахунку орендодавця в розмірі щомісячного розрахунку фактичної вартості комунальних послуг відповідно орендованій площі.

Пунктом 4.4. Договору оренди визначено, що орендар (Відповідач) повинен сплачувати орендну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця (Позивача) не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним.

У відповідності із пунктом 6.2 Договору оренди орендодавець (Позивач) зобов'язаний виставляти рахунки платежів, вказаних в п.4.1 Договору оренди не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором оренди, щомісячно виставляв Відповідачу рахунки на сплату орендної плати та плати за комунальні послуги, а саме: Рахунок № 714 від 30.04.2010 р., Рахунок № 794 від 31.05.2010 р., Рахунок № 970 від 30.06.2010 р., Рахунок № 1024 від 31.07.2010 р., Рахунок № 1143 від 31.08.2010 р., Рахунок № 1337 від 30.09.2010 р., Рахунок № 1454 від 31.10.2010 р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач сплатив частково взяті на себе за Договором оренди: а саме 19.05.2010 р.- 8470,51 грн.; 24.06.2010 р.-7711,31 грн.; 20.10.2010 р. - 10000,00 грн.

11.10.2010 р. між Позивачем і Відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, згідно якої сторонами достроково розірвано Договір оренди з 11.10.2010 р.

Відповідач повернув Позивачу предмет оренди згідно Акту повернення нежитлових приміщень від 11.10.2010 р. Проте, повного погашення заборгованості, а саме заборгованість по орендній платі: 20935,84 грн. та заборгованість по платі за комунальні послуги: 2317,04 грн. за Договором оренди Відповідачем не здійснено.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі складає 20935,84 грн. та заборгованість по платі за комунальні послуги складає 2317,04 грн., загальна сума боргу складає 23252,88 грн.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Позивач має право звернутися за захистом своїх порушених прав.

Стаття 217 Господарського кодексу України передбачає у сфері господарювання застосування господарської санкції - штрафної санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання визначається у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, щодо виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює - Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути суму збитків з урахуванням інфляції за весь час прострочення, яка складає 1001,49 грн., три проценти річних від простроченої суми, яка складає: 246,22 грн.

Крім того, згідно пункту 8.2. Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів Відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

У зв'язку з тим, що п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено обмеження строку за який нараховується пеня, період часу за який стягується пеня обмежується з 21.05.2010 р. по 21.10.2010 р.

Позивач просить стягнути пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів за період з 21.05.2010 р. по 21.10.2010 р., яка складає 1192,12 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УЦМС” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.107, код ЄДРПОУ 32154001) на користь Публічного акціонерного товариства “Київпроект” (01030, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, код ЄДРПОУ 04012780), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 23252,88 грн. (двадцять три тисячі двісті п’ятдесят дві гривні 88 коп.) боргу, 1001,49(тисячу одну грн. 49 коп.) індекс інфляції, 246,22 грн. (двісті сорок шість грн. 22 коп.) три відсотки річних, 1192,12 грн.. (одну тисячу сто дев'яносто дві грн. 12 коп.) пені, 256,93 грн. (двісті п’ятдеят шість грн. 93 коп.) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 28.03.2011 р.