Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 53/9128.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Скайтек-Промсервіс»
ДоДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзалізничпостач»
Прозобов’язання укласти додаткову угоду до договору
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Євстігнєєв В.В –директор
від відповідача: Ковтонюк Ю.А. –представник за довіреністю № ЦХП-18/2373 від 31.12.2010
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду до договору поставки № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010 у зв’язку з тим, що термін дії договору закінчився, а поставку в повному обсязі не здійснено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 порушено провадження в справі № 53/91 та призначено справу до розгляду на 14.03.2011.
Судом у відповідності до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 14.03.2011 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.03.2011.
В судовому засіданні 28.03.2011 позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, мотивуючи позовні вимоги тим, що згідно укладеного з відповідачем 21.12.2010 договору поставки № ЦХВ-07-05610-01 позивач не може поставити відповідачу продукцію відповідно до наданої рознарядки, так як строк дії договору поставки закінчився, а відповідач відмовляється щодо його продовження, а тому позивач просить суд зобов’язати відповідача укласти додаткову угоду щодо продовження терміну дії договору поставки.
Відповідач у відзиві від 03.03.2011 № ЦХП-20/1491 просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилався на статтю 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», згідно якої умови договору на закупівлю не повинні змінюватись після підписання договору на закупівлю до повного виконання сторонами зобов’язань по договору.
В судовому засіданні 28.03.2011 судом оголошено вступу та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
ВСТАНОВИВ:
21.12.2010 між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (замовником) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайтек-Промсервіс»(постачальником) було укладено Договір поставки № ЦХВ-07-05610-01 (далі –Договір), який підписано представниками постачальника та замовника і посвідчено печатками обох сторін, відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує продукцію згідно з умовами даного договору (п. 1.1) по цінам, узгодженим сторонами в специфікації № 1 (4.1.) на загальну суму 7079400,00 грн. (п.4.3.).
Відповідно до п.п. 1.2.1., 1.2.2. Договору продукцією, що постачається є ваги електронні вагонні тензометричні для зважування під час руху (динамічні) серії «Лахта-У»моделі ДВ 200000р.; ваги статистичного зважування (статистичні) серії «Лахта-У»моделі СВ 150000 В/2. Виробник продукції, ЗАТ «Метровес», м. Київ, Україна (п.1.3.).
Умовами Договору № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010 сторони погодили, що поставка продукції проводиться партіями протягом 2010 року, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції (5.2.). Згідно умов договору № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010 постачальник зобов’язався постачати продукцію протягом 60 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано в рознарядці (п.5.2.), але не пізніше терміну дії договору, тобто до 31.12.2010 (п.13.7), а замовник зобов’язаний здійснювати оплату за кожну партію поставленої продукції протягом 75 банківських днів після дати поставки у відповідності з рахунком-фактурою на кожну партію (п.6.1.).
29.12.2010 замовник згідно договору № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010 надав постачальнику рознарядку за № ЦХП-19/1810 на поставку продукції, а саме ваг динамічних у кількості 9 комплектів та ваг статичних у кількості 6 комплектів згідно з вказаними у рознарядці реквізитами кінцевих вантажоотримувачів на загальну суму 8495280,00 грн.
Згідно з актом отримання-передачі продукції від 30.12.2010 підписаного представниками позивача (постачальника) та відповідача (замовника), посвідченими печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), позивачем поставлено та прийнято відповідачем ваги статичні у кількості 1 шт.
Позивач листом за № 30/12-1 від 30.12.2010 повідомив відповідача про неможливість відвантаження продукції у відповідності до одержаної рознарядки та у строки, передбачені договором № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010 з проханням продовжити термін дії договору № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010 на строк до виконання умов вищевказаного договору в повному обсязі згідно з п. 5.2. шляхом укладення додаткової угоди до договору, проект якої за підписом та печаткою позивача долучений до матеріалів справи, у відповідь на що відповідачем направлено керівництву позивача лист від 02.02.2011 № ЦХП-19/121, в якому відповідач з посиланням на ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», повідомив про неможливість підписання додаткової угоди щодо продовження строку дії договору № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010 до повного виконання сторонами умов вказаного договору, що і стало для позивача підставою для звернення до суду з позовом.
Положення Цивільного кодексу України як нормативно-правового акту, що регулює відносини сторін під час укладання та виконання господарських договорів, застосовуються і до договорів, які укладаються під час проведення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Частина перша статті 638 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною другою статті 638 Цивільного кодексу України визначено основні умови договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів частини першої статті 617 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Позивачем надано належні докази наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють вчасне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором поставки.
Зазначені обставини не залежать від волі позивача, виникли не з його вини та не можуть бути змінені або усунуті позивачем, отже є такими, що позбавляють позивача можливості вчасно виконати умови договору поставки № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010 в строк, який встановлено сторонами у Договорі.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що згідно умов договору № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010, позивач зобов’язався поставити відповідачу продукцію, а саме: ваги електронні вагонні тензометричні для зважування під час руху (динамічні) серії «Лахта-У»моделі ДВ 200000р.; ваги статистичного зважування (статистичні) серії «Лахта-У»моделі СВ 150000 В/2. Виробник продукції, ЗАТ «Метровес», м. Київ, Україна на підставі рознарядок відповідача, які є не лише дозволом на поставку, а й підтвердженням готовності відповідача до приймання продукції. П. 5.2 договору визначено, що поставка продукції проводиться партіями протягом 2010 року, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Крім того, суд бере до уваги те, що спірний договір був укладений строком до 31.12.2010, тобто вбачається, що метою укладення зазначеного договору є потреба в закупівлі вищезазначеної продукції для поточних потреб підприємства, а не укладення договору з метою постачання продукції протягом 2010 року. Крім того, суд враховує пояснення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, про наявність плану в придбанні зазначеної продукції не лише в 2010 році а й в майбутньому.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність потреби у відповідача щодо придбання вказаної продукції, що є взаємним господарським інтересом для сторін та відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо повного та належного виконання зобов’язання, а тому суд визнає вимогу позивача про зобов’язання відповідача до укладення додаткової угоди до договору поставки № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010 - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.
Доводи відповідача щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог судом не приймаються до уваги, оскільки вони є необґрунтованими.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Зобов’язати Державне підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайтек-Промсервіс»(04074, м. Київ, вул.. Лугова, 2, код ЄДРПОУ 34956424) додаткову угоду про продовження строку дії договору поставки № ЦХВ-07-05610-01 від 21.12.2010.
3.Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайтек-Промсервіс»(04074, м. Київ, вул.. Лугова, 2, код ЄДРПОУ 34956424) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем судові витрати по сплаті державного мита –85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.А.Грєхова
Повне рішення складено 29.03.2011
Судове рішення № 14639171, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 53/91. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: