Рішення № 14638765, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/6721.03.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в сумі 12 565,66грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Колпачова А.В. представник за довіреністю № 0160 від 01.10.10

від відповідача: Шлапак Є.В.- представник за довіреністю 3 08-03-28/402-10 від 05.10.10

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"шкоди (фактичних витрат) заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу в розмірі 12 565,66грн., в тому числі 11533,82 грн. основного боргу, 731,83 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу та в результаті ДТП виплатив страхове відшкодування по застрахованому автомобілю у звязку з чим у нього виникло право регресної вимоги до відповідача як до особи, яка застрахувала відповідальність винуватою особи в ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2011 порушено провадження по справі № 53/67, розгляд справи призначено на 21.02.2011. Також ухвалою суду від 28.01.2011 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У звязку з незявленням в судове засідання 21.02.2011 представників сторін розгляд справи було відкладено на 21.03.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2011 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

21.03.2011 в судовому засіданні представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому заявив про застосування строків позовної давності щодо пені.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.03.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.08.2008 о 19:00 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 по вул. Нова кільцева дорога в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості та дистанції руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Опель», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, що призвело до пошкодження автомобілів.

Відповідно до Постанови Подільського районного суду м. Києва від 03.08.2008 було вставлено, що водій ОСОБА_1 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб «Опель», державний номер НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Договору страхування серія V6.0 № 008362.

Одним із страхових випадків за договором є «дорожньо-транспортна пригода. (надалі - ДТП»).

Згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди № 398/09/08 значення вартості матеріальної шкоди, яке завдане власнику транспортного засобу «Опель», державний номер НОМЕР_2 складає 13623,43 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 11553,82 грн., що підтверджується страховим актом № V6.0 № 008362.L02.03.

Позивач перерахував страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 11533,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12825 від 20.10.2008.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6730579, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування № 259/3/2009-03/ИР від 11.03.2010 щодо сплати вартості матеріальної шкоди (збитку).

Зі слів позивача вбачається, що відповідач частково виплатив суму страхового відшкодування. Проте не повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи ОСОБА_1, який керував автомобілем «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку. ОСОБА_1

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6730579, відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Опель», державний номер НОМЕР_2, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 35500,00 грн.

У відповідності до ст. 29 названого Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене, у позивача переходить право вимоги до відповідача в розмірі 11533,82 грн., за розрахунком позивача

Також позивач просить стягнути з відповідача 731,83 грн. пені.

Однак вимога позивача про стягнення пені в розмірі 731,83 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. У той же час, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який в силу ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України визначає особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Цивільним кодексом України в ст. 258 позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а згідно з ч. 6 ст. 261 цього ж Кодексу перебіг строку позовної давності за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Враховуючи те, що страховик виплатив страхове відшкодування 20.10.2008, на дату звернення позивача до суду з позовом 25.01.2011 строк позовної давності для стягнення пені сплинув.

На підставі поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України, у звязку зі спливом строку позовної давності у задоволенні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 731,83 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04050, м. Київ, вул. Артема, 42, код ЄДРПОУ 20782312) 11 533 (одинадцять тисяч пятсот тридцять три) грн. 82 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 112 (сто дванадцять) грн. 59 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 62 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 25.03.2011