Рішення № 14638756, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/8623.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» До Приватного акціонерного товариства «ТЕХНОЛОГІЧНА АГРАРНА КОМПАНІЯ

ОБ’ЄДНАНА»

Про стягнення 559 593, 17 грн.

                                                                                                    Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Бойчук В.І. –представник за довіреністю;

Від відповідача: не з»явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 543 480, 00 грн. суми основного боргу по договору № 2 від 28.08.2010 р., пені –11616, 47 грн., 3 % річних –4 496, 70 грн., разом на загальну суму 559 593, 17 грн., а також судових витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/86, розгляд якої призначено на 09.03.2011 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.03.2011 р. розгляд справи було відкладено на 23.03.2011 р.

В судовому засіданні 23.03.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 2 від 28.08.2010 не було здійснено у повному обсязі оплату за виконані позивачем роботи, оскільки позивачем було виконано робіт загалом на суму 1009 029, 00 грн., які відповідачем прийнято, але оплачено лише 465549,00 грн. Заборгованість яку позивач просив суд стягнути з відповідача складає 543 480, 00 грн. Також, за прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті виконаних позивачем робіт, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України було заявлено до стягнення 4496, 70 грн. - 3% річних та на підставі п. 5.4 договору № 2 від 28.08.2010 11616, 47 грн. пені.

В судове засідання 23.03.2011 відповідач своїх представників не направив, але через канцелярію Господарського суду міста Києва надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю представника бути присутнім в даному засіданні.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач був обізнаний про наявність спору в справі № 47/86 та представник відповідача був присутній в судовому засіданні 09.03.2011, а відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи, з метою дотримання процесуальних строків розгляду спору, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи –відсутні, а відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 23.03.2011 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2010 року між позивачем –ТОВ «АГРОБІЗНЕС», як виконавцем, та відповідачем – ПАТ «ТАКО», як замовником, було укладено договір № 2 від 28.08.2010 р. (далі –договір № 2 від 28.08.2010 р.), який підписано уповноваженими представниками і посвідчений печатками сторін, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання виконати за завданням замовника такі роботи: - сільськогосподарські роботи по збиранню культури кукурудзи на пальному замовника –за кількістю, якістю, в строки та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Умовами договору № 2 від 28.08.2010 р. сторонами було погоджено, що плановий початок робіт 28.08.2010 р. (п. 2.2), оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця на підставі акту передачі-приймання робіт в термін 20 банківських днів з дати його підписання (п.3.3), вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи із акту передачі-приймання виконаних робіт, що підписаний сторонами (п.3.2), ціна робіт за 1 гектар дорівнює 300 грн. разом з ПДВ, сума договору складає 750000, 00 грн. разом з ПДВ (п.3.1).

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договору № 2 від 28.08.2010 р., а саме: № 438 від 06.10.2010 р. на суму 180900, 00 грн., № 449 від 10.10.2010 р. на суму 362580,00 грн., № 369 від 09.09.2010 р. на суму 465549, 00 грн., які підписані представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника) без жодних зауважень або заперечень останнього (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено в судовому засіданні), позивачем було виконано, а відповідачем прийнято сільськогосподарські роботи по збиранню культури кукурудзи на загальну суму 1009 029,00 грн.

В межах виконання робіт та надання послуг по договору № 2 від 28.08.2010 р. позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактуру № 369 від 09.09.2010 р. на суму 465549, 00 грн. з призначенням платежу : послуги зернозбиральних комбайнів по збиранню кукурудзи, оплата яких підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку позивача загалом на суму 465549, 00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно статті 909 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору № 2 від 28.08.2010 р. виконав роботи, передбачені в (п.1.1) вище вказаного договору на загальну суму 1009 029 ,00 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується двосторонньо підписаними актами здачі-прийняття робіт загалом на суму 1009029,00 грн.

В свою чергу, відповідач свої зобов’язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт –не виконав в повному обсязі та в строки, зазначені в п. 3.3 договору (в 20 днів з моменту підписання відповідного акту передачі-приймання робіт), а лише здійснив часткову оплату робіт в сумі 465 549,00 грн., заборгованість в сумі 543480,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість за надані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі роботи в сумі 543480,00 грн., а тому вимога позивача про її стягнення з відповідача є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в сумі 543 480, 00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті виконаних робіт по договору № 2 від 28.08.2010 р. пені –11616, 47 грн., 3 % - 4 496, 70 грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов’язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт по договору № 2 від 28.08.2010 р. в строк 20 банківських днів з дати підписання акту передачі-приймання робіт (виконання послуг) (п. 3.3 договору), а саме: по акту № 438 від 06.10.2010 –в строк до 04.11.2010, а по акту № 449 від 10.10.2010 –в строк до 08.11.2010, тобто відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов’язань по договору № 2 від 28.08.2010 р. по оплаті виконаних позивачем робіт та наданих послуг, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково згідно нижченаведених розрахунків суду.

Згідно розрахунку суду, 3% річних складає загалом 4437,10 грн.:

По акту № 438 від 06.10.2010 на суму 180900,00 грн. –прострочення відбувалось з 04.11.2010 по 13.02.2011 (дата, визначена позивачем самостійно як гранична щодо нарахування): 180 900,00 грн. х 3 % : 365 (календарних днів) х 102 (кількість прострочених днів) = 1516, 59 грн.

По акту № 449 від 10.10.2010 на суму 362580,00 грн. –прострочення відбувалось з 08.11.2010 по 13.02.2011 (дата, визначена позивачем самостійно як гранична щодо нарахування): 362 580,00 грн. х 3 % : 365 (календарних днів) х 98 (кількість прострочених днів) = 2920,51 грн.

Згідно розрахунку суду, розмір пені складає загалом:

По акту № 438 від 06.10.2010 на суму 180900,00 грн. розмір пені складає 3917,85 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

18090004.11.2010 - 13.02.20111027.7500 %3917,85

По акту № 449 від 10.10.2010 на суму 362580,00 грн. розмір пені складає 7544,65 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

36258008.11.2010 - 13.02.2011987.7500 %7544,65

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 543480,00 грн. основного боргу, 3 % річних –4437,10 грн., 11462,50 грн. пені. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд мі ста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ТЕХНОЛОГІЧНА АГРАРНА КОМПАНІЯ ОБ’ЄДНАНА» (код ЄДРПОУ 33939991, місцезнаходження: поштова адреса, 01032, м. Київ, вул. Жилянстка, 104/24, юридична адреса, 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 15-а, кв. 7) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС»(код ЄДРПОУ 30915832, місцезнаходження: 47823, с. Токи, Підволочиського району Тернопільської області ) суму заборгованості в розмірі 543 480, 00 (п’ятсот сорок три тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00коп., 3 % річних –4437 (чотири тисячі чотириста тридцять сім) грн. 10 коп., пені –11 462 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 50 коп., а також 5 593 (п’ять тисяч п’ятсот дев’яносто три) грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення: 28.03.2011