Рішення № 14638615, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/3323.03.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»

Простягнення 26390, 81 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Волчек Н.М., дов. № 406/2010 від 28.12.2010 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»про стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 24990, 00 грн. та 1400, 81 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»на підставі договору страхування № 26683 від 04.06.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 власнику автомобіля undai Tucson», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу Escort», державний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2 та якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/8882965), а тому позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 10.02.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/33 та призначено її розгляд на 14.03.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.02.2011 р., яке підтверджує отримання відповідачем 17.02.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі від 10.02.2011 р.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 08.09.2010 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з занятістю його представника.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Крім того, відповідач не надав доказів в обґрунтування обставин, викладених у його клопотанні, у звязку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим.

За таких обставин розгляд справи з наведених відповідачем підстав не відкладається.

Проте, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 10.02.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 14.03.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 23.03.2011 р.

У судовому засіданні 23.03.2011 р. представник позивача позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не зявився, відзиву на позов не надав? про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.03.2011 р., яке підтверджує отримання відповідачем 18.03.2011 р. ухвали від 14.03.2011 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2010 р. на вул. Теліги у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля Tucson», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля Escort», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

ОСОБА_2 не дотримався безпечної дистанції , внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Tucson», державний номер НОМЕР_1, чим порушив п. п. 12., 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків.

Про наведене свідчить довідка, видана відділом ДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, та постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2010 року в адміністративній справі № 3-3959/10, відповідно до якої ОСОБА_2, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн. на користь держави.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2010 року в адміністративній справі № 3-3959/10, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ndai Tucson», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»(страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування № 26683 від 04.06.2009 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, використанням та розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки Tucson», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 1.3. договору страхування № 26683 від 04.06.2009 р. визначено, що страховим випадком вважається подія, що визначена в переліку ризиків, зокрема, заподіяння шкоди майну потерпілого (п. 5.3. ч. 1 даного договору), яка відбулась в період дії договору, і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

В частині 1 вищевказаного договору зазначено, що строк дії договору з 07.06.2009 р. до 06.06.2010 р.

У відповідності до п.5.1.6. договору страхування № 26683 від 04.06.2009 р., страхувальник зобовязаний повідомити страховика не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту, як стало відомо про випадок, та подати письмову заяву про настання страхового випадку.

ОСОБА_1 повідомив Закритому акціонерному товариству «Європейський страховий альянс»про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася на вул. Теліги та в результаті якої був пошкоджений автомобіль Tucson», державний номер НОМЕР_1, що зареєстровано в декларації про випадок № НС-0001507, та 05.03.2010 р. подав страховику повідомлення про подію з транспортним засобом та заяву на виплату страхового відшкодування.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Tucson», державний номер НОМЕР_1, замовив у Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, що діє на підставі сертифіката субєкта оціночної діяльності ФДМУ № НОМЕР_3, виданого Фондом державного майна України 14.07.2008 р., проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу.

Відповідно до звіту ОСОБА_3 вих. № 63/10 від 12.05.2010 р., складеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Camry», державний номер НОМЕР_4, становить 35749, 69 грн.

Пунктом 7.5.1.2. договору страхування № 26683 від 04.06.2009 р. передбачено, що розмір страхового відшкодування визначається на підставі документів СТО, що погоджена страховиком, які підтверджують необхідні витрати на ремонт транспортного засобу.

З метою здійснення відновлювального ремонту автомобіля Tucson», державний номер НОМЕР_1 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було виставлено рахунок-фактуру від 13.04.2010 р. на суму 29732, 40 грн.

17.05.2010 р. Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»було складено страховий акт до договору страхування № 26683 від 04.06.2009 р., у відповідності до якого виплаті підлягає сума в розмірі 29732, 40 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач свої зобовязання перед страхувальником за договором страхування № 26683 від 04.06.2009 р. виконав належним чином, перерахувавши платіжним дорученням № 1090 від 24.06.2010 р. суму в розмірі 29732, 40 грн. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4

Враховуючи те, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2010 року в адміністративній справі № 3-3959/10 ОСОБА_2, який керував автомобілем Escort», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки Tucson», державний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Tucson», державний номер НОМЕР_1.

Відповідальність власника транспортного засобу Escort», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 та якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВС/8882965.

З огляду на те, що Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»на підставі договору страхування № 26683 від 04.06.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 власнику автомобіля Tucson», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 - Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»суми заподіяних матеріальних збитків (в порядку регресу) у розмірі 24990, 00 грн. та 1400, 81 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність ОСОБА_2, зокрема до відповідача у даній справі - Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Фактичні витрати позивача, що повязані з даним страховим випадком, складають 29732, 20 грн., що є сумою вартості матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля Tucson», державний номер НОМЕР_1.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

12.08.2010 р. Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»було направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»заяву про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу).

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8882965 передбачена франшиза, яка складає 510, 00 грн.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Ліміт відповідальності у відповідності до полісу № ВС/8882965 становить 25500, 00 грн.

Враховуючи те, що особою, відповідальною за завдані ОСОБА_1 власнику автомобіля Tucson», державний номер НОМЕР_1 збитки є Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА», в якому застрахована відповідальність ОСОБА_2, яким визнано винним у ДТП, а Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»на підставі договору страхування № 26683 від 04.06.2009 р. виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 29732, 40 грн., та з огляду на те, що ліміт відповідальності за полісом № ВС/8882965 складає 25500, 00 грн., і сума страхового відшкодування має бути зменшена на розмір франшизи, відтак, сума страхового відшкодування становить 24990, 00 грн. (25500, 00 грн. 510, 00 грн.), позов Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 24990, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1400, 81 грн. пені за період з 17.09.2010 р. до 26.01.2011 р. у звязку з простроченням виплати страхового відшкодування відповідачем.

У відповідності до п. 37.2. ст. 37 Закону України ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до розрахунку позивача в частині стягнення пені, перевіреного судом, стягненню з відповідача на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а всього за період з 17.09.2010 р. до 26.01.2011 р. 1400, 81 грн.

Таким чином, позов Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (вул. М. Раскової, буд. 11, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 31241449) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(вул. Глибочицька, буд. 33-37, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 19411125) суму завданої матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 24990, 00 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., 1400 (одна тисяча чотириста) грн. 81 коп., 270 (двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати накази.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.