Рішення № 14638469, 22.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/3022.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральні води «Маломидська» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»

про стягнення 1849,94 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Кузьменюк Н.М. (довіреність № 11 від 03.02.2011р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 22 березня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральні води «Маломидська»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»(відповідач) заборгованості на суму 1849,94 грн. з них основної заборгованості –1 700,00 грн., збитків від інфляції в розмірі 105,80 грн. та 3% річних в розмірі 44,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків щодо оплати поставленого йому позивачем товару належним чином не виконав, зокрема, повної вартості товару не оплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву в якому останній зазначив про наявність існуючої у нього заборгованості перед позивачем в сумі 1 849,94 грн.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 21.02.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 22.03.2011р.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що в період з 17.04.2009р. по 26.11.2009р. позивач передав, а відповідач прийняв від нього товар, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками позивача та відповідача видатковими накладними (належним чином засвідчені копії видаткових накладних у кількості 13-ти штук містяться в матеріалах справи).

Загальна сума поставленого позивачем товару відповідачу за накладними становить – 22 716,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково оплатив поставлений йому товар на загальну суму 21 016,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії платіжок в справі), а відтак, внаслідок несплати останнім грошових коштів за товар в повному обсязі відповідач має заборгованість в розмірі –1 700,00 грн., тобто 22 716,00 грн. –21 016,00 грн. (розрахунок вбачається зі змісту позовних вимог).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 530 ЦК України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З матеріалів справи вбачається, що позивач внаслідок несплати відповідачем суми наданого йому товару в повному обсязі в порядку досудового врегулювання спору надіслав останньому претензію № 21 від 19.02.2010р. з вимогою оплатити борг в розмірі 3000,00 грн. (копія претензії в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 23.02.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в справі). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач відреагував частково, зокрема, сплатив деякі кошти за отриманий ним товар, але внаслідок недооплати коштів за поставлений товар в повному обсязі у останнього існує заборгованість, яка станом на 07.12.2010р. становить 1700,00 грн.

На час розгляду справи сума заборгованості відповідача на рахунок позивача не надійшла.

Таким чином, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з основного боргу за неоплату товару в розмірі –1700,00 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, зважаючи на той факт, що відповідач в повному обсязі не сплатив позивачу грошових коштів за поставлений йому товар, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає за період з березня 2010 року по листопад 2010 року сума інфляційних втрат в розмірі 105,80 грн. та 3% річних за період з 01.03.2010р. по 07.12.2010р. в сумі 40,36 грн.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі про стягнення з відповідача 1849,94 грн. з них основної заборгованості –1700,00 грн., збитків від інфляції в розмірі 105,80 грн. та 3% річних в розмірі 44,14 грн.

Судові витрати позивача в сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»(ідентифікаційний код: 35364131, адреса: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, будинок, 71) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральні води «Маломидська»(ідентифікаційний код: 35051305, адреса: 35013, Рівненська область, Костопільський район, с. Малий Мидськ, вул. Шевченка, будинок, 170, р/р 26006054706490 в РФ «Приватбанк», МФО 333391) грошові кошти: основного боргу –1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок), 3% річних –44,14 грн. (сорок чотири гривні 14 копійок), інфляційних втрат –105,80 грн. (сто п’ять гривень 80 копійок) та судові витрати: державного мита –102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 28.03.2011р.