Рішення № 14638237, 07.04.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 р. Справа № 5010/222/2011-27/5

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

до відповідача: ТзОВ "Комерційні традиції" (вул. І. Вільде, 1 офіс 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

про стягнення заборгованості в сумі 43 171, 00 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився.,

Від відповідача: не з'явився.

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційні традиції" (далі відповідач) про стягнення коштів за договором поставки товару в сумі 43 171, 00 гривень основного боргу.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі, а саме 431,71 гривень державного мита та 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються зобовязання за договором поставки товару № 1 від 01.12.2010 року, а саме не виконано зобов'язання по поставці товару.

Ухвалою суду від 09.02.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.02.2011 року.

Ухвалами суду від 22.02.2011 року, 10.03.2011 року, 24.03.2011 року розгляд справи в судовому засіданні відкладався на 10.03.2011 року, 24.03.2011 року та 07.04.2011 року, відповідно.

Представник позивача в судові засідання жодного разу не з'явився. Про те, на виконання ухвали суду подав копії квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 01.12.2010 року на суму 39 804, 00 гривень та квитанції до прибуткового касового ордера № 2 від 27.12.2010 року на суму 3 367, 00 гривень про проведення повного розрахунку з відповідачем у відповідності до укладено договір № 1 поставки товару від 01.12.2010 року.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що, свідчать поштові повідомлення, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційні Традиції" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 01.12.2010 року укладено договір № 1 поставки товару, згідно якого постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити товар, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити товар.

Згідно п. 1.2. договору та додатку № 1 до договору "Специфікація" під товаром, що є предметом поставки розуміються вікна та двері ПВХ різних розмірів, загальною кількістю тридцять чотири позиції.

27 грудня 2010 року сторони уклали додаткову угоду, за якою внесли зміни і доповнення до договору № 1 від 01.12.2010 року, згідно яких п. 1.2. договору № 1 доповнено пунктами з 35 по 38 включно, а саме покупець дозамовив також товар - вікна ПВХ різних розмірів кількістю чотири позиції. (Кількісні і якісні характеристики товару зазначені в додатку № 2 до договору № 1 "Специфікація" від 27.12.2010 року, який міститься в матеріалах справи). Таким чином збільшилась вартість товару, який являється предметом договору на суму 3 367, 00 гривень.

Доповнено п. 4.1. договору № 1 поставки товару від 01.12.2010 року п. 4.1.1. такого змісту: "Товар, що є предметом поставки за цим договором, зазначений в підпунктах 35-38 п. 1.2. даного договору відвантажується на адресу покупця в термін до 11 січня 2011 року".

Доповнено договір № 1 поставки товару від 01.12.2010 року п. 6.3. такого змісту: "У разі невиконання умов договору до 11 січня 2011 року або розірвання договору, постачальник повертає кошти, які він отримав від покупця в повному обсязі протягом 5 календарних днів".

У відповідності до п. 3.1. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною - 39 804, 00 гривень з врахуванням ПДВ та додатково 3 367, 00 гривень з врахуванням ПДВ, у зв'язку із збільшенням замовлення на товар, викладених у додатковій угоді, а всього на суму 43 171, 00 гривень.

Розрахунок за товар, який є предметом договору здійснюється в готівковому або безготівковому порядку протягом 10 (десяти) календарних днів з часу підписання даного договору (п. 3.2. договору).

Позивач у відповідності до договору № 1 поставки товару від 01.12.2010 року та змін і доповнень від 27.12.2010 року до договору № 1 оплатив постачальнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційні традиції" суму в розмірі 43 171, 00 гривні. Факт оплати підтверджується копіями квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 01.12.2010 року на суму 39 804, 00 гривень та квитанції до прибуткового касового ордера № 2 від 27.12.2010 року на суму 3 367, 00 гривень.

Проте відповідач, у відповідності до договору № 1 поставки товару від 01.12.2010 року та змін і доповнень від 27.12.2010 року до договору № 1 у встановлений строк не відвантажив товар на адресу покупця, що спричинило невиконання зобов'язання за договором поставки товару та виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем на суму 43 171, 00 гривень.

У відповідності до п. 6.1. договору у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність визначену договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі невиконання умов договору до 11 січня 2011 року або розірвання договору, постачальник повертає кошти, які він отримав від покупця в повному обсязі протягом п'яти календарних днів (п. 4. змін і доповнень від 27.12.2010 року до договору № 1 поставки товару від 01.12.2010 року).

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволення з огляду на наступне:

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

В силу ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в межах суми позовних вимог, а саме щодо стягнення 43 171, 00 гривень - основного боргу за договором № 1 поставки товару від 01.12.2010 року.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційні Традиції" (вул. І. Вільде, 1 офіс 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційні Традиції" (вул. І.Вільде, 1 офіс 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код 35855786) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 43 171, 00 гривень (сорок три тисячі сто сімдесят одну гривню) - основного боргу, а також 431, 71 гривні (чотириста тридцять одну гривню сімдесят одну копійку) - державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяМихайлишин В. В.

Повне рішення складено 07.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Осудар І. Б. 07.04.11