Рішення № 14638197, 24.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 26/5009/775/11

Суддя Юлдашев О.О.

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»(вул. Польова, 24, м. Київ, 03056)

до відповідача – Закритого акціонерного товариства «Склопласт»(вул. Калініна, 106, м. Запоріжжя, 69040; вул. Краснова, 18, м. Запоріжжя, 69600)

про стягнення 6063563,24грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача: Курило Ю.В., довіреність №64 від 28.12.2010.

від відповідача: Горохов К.М., довіреність №1/12 юр від 29.11.2010.

ТОВ «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЗАТ «Склопласт»про стягнення 6063563,24 грн., з них: 4656330,78грн. основного боргу, 465633,08 грн. пені, 233837,10 грн. 3% річних, 707762,28 грн. індекс інфляції, заборгованості за договором купівлі-продажу №66/1-08/08 від 11.08.2008.

У судовому засіданні представником позивача надано уточнені письмові пояснення, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 4656330,78 грн. суму основного боргу, 465633,08 грн. пені, 216985,01грн. 3% річних за період з 10.06.2009. по 28.12.2010. (567 днів) та 651886,31грн. індексу інфляції за період з 01.07.2010. по 31.12.2010.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 806, ч. 1 ст. 762, ч. 5 ст. 762, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 292, ч. 1 ст. 193, ч.1 ст. 230 ГК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №26/5009/775/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 17.03.2011р. о 10 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні, відкритому 17.03.2011. оголошено перерву до 24.03.2011., за згодою представників сторін.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 24.03.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу №66/1-08/08 від 11.08.2008р. в сумі 5990835,18 грн., з них: 4656330,78 грн. суму основного боргу, 465633,08 грн. пені, 216985,01грн. 3% річних та 651886,31грн. індексу інфляції.

Зокрема зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №66/1-08/08 від 11.08.2008. На виконання своїх зобов’язань за договором Покупцем згідно платіжного доручення №3458 від 21.08.2008. було сплачено на користь продавця кошти у сім 4656330,78грн., у т.ч. ПДВ 20% - 776055,13грн. Натомість відповідно до п. 3.1. договору Продавець зобов’язався поставити обладнання протягом 200 робочих днів з дати сплати Покупцем Продавцю попередньої оплати. Відповідач не здійснив поставку обладнання позивачу. Відповідно до п. 5.1. договору, позивач направив відповідачу лист №279 від 26.01.2011. із повідомленням про односторонню відмову від виконання договору купівлі-продажу та з вимогою повернути сплачені грошові кошти у сумі 4656330,78грн. протягом 5-ти робочих днів. Відповідачем грошові кошти повернуті не були.

Відповідач заперечує проти позову та просить в позові відмовити в повному обсязі. Зокрема зазначає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та індексу інфляції є безпідставними. Оскільки відносно відповідача 24.12.2010. порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і відповідно до п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»позивач не вправі нараховувати штрафні санкції. В сумі пені 465633,08 грн. слід відмовити на підставі ст. 258 ЦК України, оскільки сплинув строк позовної давності. На підставі викладеного відповідач просить відмовити позивачу в позові.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ЗАТ «Склопласт» (продавець) та ТОВ «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»(покупець або лізингодавець) було укладено договір купівлі-продажу №66/1-08/08 від 11.08.2008р. (надалі - Договір), за яким продавець зобов’язується передати у власність покупця, покупець оплатити і прийняти обладнання згідно Додатку №1 (специфікації), що є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1. договору).

На виконання умов договору, позивачем було сплачено відповідачу 4656330,78 грн., згідно платіжного доручення №3458 від 21.08.2008.

Відповідно до п. 3.1. договору, продавець зобов’язаний поставити обладнання протягом 200 робочих днів з дати сплати покупцем продавцю попередньої оплати згідно п. 2.2. цього договору.

Згідно п. 5.1. договору, у випадку порушення продавцем строків виконання своїх зобов’язань за цим договором продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості обладнання за кожний календарний день прострочення, але не більше 10 % від загальної вартості обладнання. Якщо затримка в поставці обладнання складає більше 30 календарних днів, покупець вправі відмовитися від виконання цього договору в односторонньому порядку та вимагати від продавця повернення сум, сплачених згідно п. 2.2.1. цього договору, а продавець зобов’язаний повернути покупцю отримані від нього суми не пізніше 5 робочих днів з дати одержання від покупця повідомлення про відмову від виконання цього договору.

Оскільки відповідач умови договору не виконав, поставку обладнання не здійснив, 26.01.2011. позивачем на адресу відповідача було направлено лист №279 про односторонню відмову від виконання умов договору купівлі-продажу №66/1-08/08 від 11.08.2008. та з вимогою повернути сплачені позивачем грошові кошти у сумі 4656330,78грн., у т.ч. ПДВ 20% - 776055,13грн. протягом 5 робочих днів з дати одержання листа.

Лист №279 від 26.01.2011. був одержаний відповідачем 31.01.2011., про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення (копія в матеріалах справи).

Але, відповідач не виконав умови договору, грошові кошти не повернув.

Відповідач не виконав умови договору, грошові кошти не повернув, тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 4656330,78 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу №66/1-08/08.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В даному випадку відповідач зобов’язався поставити товар протягом 200 робочих днів від дати сплати покупцем попередньої оплати (21.08.2008.), тобто, до 10.06.2009.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк виконання зобов’язання відповідачем за поставлений товар закінчився 10.06.2009р.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором купівлі-продажу №66/1-08/08 від 11.08.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і повернення суми боргу.

Враховуючи встановлений факт невиконання ЗАТ «Склопласт»грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу №66/1-08/08 від 11.08.2008р., вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 4656330,78 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 651886,31 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з 01.07.2010. по 31.12.2010., 3 % річних від простроченої суми –216985,01 грн. за період з 10.06.2009. по 28.12.2010. та пеню у розмірі 465633,08 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначені проценти не слідує змішувати з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами і, отже стягуються незалежно від вини боржника.

Таким чином, доводи відповідача про те, що 3% річних та індекс інфляції є штрафними санкціями, визнаються судом необґрунтованими та безпідставними, оскільки застосування індексу інфляції та 3% річних нерозривно пов’язано з основним зобов’язанням, на яке вони нараховуються та не є штрафними санкціями.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 216985,01 грн. –3 % річних, а також 651886,31 грн. - втрат від інфляції грошових коштів є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача (розрахунок у матеріалах справи) також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується пені у розмірі 465633,08 грн. то в її задоволенні слід відмовити, на підставі ч. 2 статті 258 ЦК України, у зв’язку з тим, що строк позовної давності для стягнення пені сплинув ще 10.06.2010.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Склопласт»(вул. Калініна, 106, м. Запоріжжя, 69040; вул. Краснова, 18, м. Запоріжжя, 69600; код ЄДРПОУ 13615370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»(вул. Польова, 24, м. Київ, 03056; код ЄДРПОУ 35378830) 4656330 (чотири мільйони шістсот п’ятдесят шість тисяч триста тридцять)грн. 78 коп. основного боргу, 216985 (двісті шістнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят п’ять)грн. 01 коп. –три відсотка річних, 651886 (шістсот п’ятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) грн. 31 коп. - втрат від інфляції, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 217 (двісті сімнадцять) грн. 12коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –04.04.2011р.