Рішення № 14638166, 24.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 18/5009/644/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Якимівського району електричних мереж (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 23А)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” (69065, м. Запоріжжя, вул. Кияшко, буд. 42, кв. 29; 72504, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Б. Хмельницького, 2; 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, оф. 609-610)

про стягнення 3670,40 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Могильчак І.М., довіреність № 256 від 09.11.2010 р., паспорт серія НОМЕР_1 від 15.10.1998 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 10.02.2011 року звернувся позивач відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Якимівського району електричних мереж із позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” про стягнення 3670,40 грн., а саме: 2633,03 грн. боргу за використану активну електроенергію, 423,96 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 177,54 грн. інфляційних втрат, 66,78 грн. 3 % річних, 369,09 грн. пені, на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 230, 343 ГК України, Закону України “Про електроенергетику” та договору про постачання електричної енергії № 33 від 16.06.2006 р.

Ухвалою суду від 11.02.2011 року порушено провадження у справі № 18/5009/644/11, судове засідання призначено на 02.03.2011 р. Ухвалою суду від 02.03.2011 р., розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 24.03.2011 р. У судовому засіданні 24.03.2011 р. представник позивача надав докази направлення позовних матеріалів на зясовані в ході судового процесу адреси, пояснення по суті спору та детальний розрахунок суми штрафних санкцій, надані документи прийняті судом до уваги та залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином. Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали суду у справі № 18/5009/644/11 були направлені на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у позові і у витязі із ЄДРПОУ станом на 23.02.2011 р. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник позивача у судовому засіданні 24.03.2011 р. підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору, розгляд справи був закінчений 24.03.2011 р., судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Якимівського району електричних мереж (надалі позивач, постачальник електричної енергії) та товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” (надалі відповідач, споживач) 16.06.2006 р. уклали договір про постачання електричної енергії № 33 (далі договір).

Відповідно до розділу 1 договору, позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а відповідач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Згідно умов договору п.п. 2.3.4., 2.3.5. відповідач зобовязаний: оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно умов додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію»та додатка № 5 «Графік зняття показників розрахункових засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно додатку № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»(для споживачів, що мають спільну межу електричних мереж із постачальником електричної енергії).

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору, споживач не пізніше 14-00 годин 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до позивача для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою відповідача та скріплених його печаткою: «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»за формою додатка № 5.1.; «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної позивачем за тарифами, диференційованими за періодами часу»за формою додатка № 5.5 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими періодами часу); “Акта результатів замірів електричної потужності” за формою Додатка № 5.4. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Згідно п. 7. Додатку № 4 до договору, за підсумками розрахункового періоду позивач виписує відповідачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначаться, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактично обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого відповідачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»з урахуванням сум платежів, що надійшли від відповідача.

Рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються позивачем відповідачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику відповідача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою позивача журналі. Відповідач зобовязаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому позивачем (п.п. 10, 11. Додатку № 4 до договору).

Для подання підписаного уповноваженою особою споживача та скріпленого його печаткою “Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж постачальника в мережі споживача протягом розрахункового періоду” та “Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж споживача в мережі постачальника протягом розрахункового періоду”, споживач не пізніше 14-00 год. 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії. Постачальник підписує вказані акти та один примірник кожного акта повертає споживачу. За підсумками розрахункового періоду постачальник електроенергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, які направляються постачальником споживачеві поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника журналі. Заний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення. Споживач зобовязаний у термін, що не перевищує 5 (пяти) операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення (пункт 4 додатку № 6), здійснити оплату рахунку або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії (п.п. 3, 4, 5 Додатку №6 до договору від 16.06.2006 р.).

Повідомленням про припинення подачі енергії б/н від 10.03.2010 р. відповідача було сповіщено, що станом на 10.03.2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” заборгувало позивачу за спожиту електричну енергію 1217,21 грн. та за реактивну енергію 186,08 грн.; та проінформовано, що у випадку непогашення боргу відповідачу буде припинено подачу електроенергії.

Актом про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію від 16.03.2010 р., товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” було відключено від електропостачання.

Актом візуального зняття показів розрахункових засобів для відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку від 26.03.2010 р. встановлено, що пломба споживачем не зірвана; перевірено відключений стан обєкту; зняті покази засобів обліку спожитої електричної енергії.

Після вчинюваних вище дій, позивач склав акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за березень 2010 р. за показами, знятими контролером 26.03.2010 р.

У додатку № 8 до договору № 33 від 16.06.2006 р., зазначені паспортні дані трансформатора споживача, в таблиці розрахункових значень втрат активної та реактивної електроенергії в трансформаторі, зазначено, що втрати активної електроенергії трансформатора типа ТМ-400/10 складають 778 кВт (середньомісячне значення), втрати реактивної електричної енергії трансформатора типа ТМ-400/10 складають 6048 кВА р.ч. Після відключення електроустаткування за несплату боргу за спожиту електроенергію, відповідно до акту від 16.03.2010 р., відповідачу протягом квітня, травня та червня 2010 року нараховувалась плата лише за втрати холостого ходу трансформатора за тарифами, що діяли у ці місяці. Таким чином, в квітні 2010 р. відповідно до рахунку від 05.05.2010 р. відповідачем спожито активної електроенергії на суму 600,12 грн., в травні 2010 р. відповідно до рахунку від 03.06.2010 р. відповідачем спожито активної електроенергії на суму 624,11 грн., в червні 2010 р. відповідно до рахунку від 05.07.2010 р. відповідачем спожито активної електроенергії на суму 381,35 грн. У квітні також була обчислена плата за перетікання реактивної електроенергії на суму 214,92 грн. Плата за компенсацію перетікання реактивної електроенергії у травні та червні 2010 р. відповідачу не нараховувалась.

Остаточно відповідача, у звязку із несплатою за спожиту електроенергію, було відключено від електромережі позивача 18.06.2010 р., що підтверджується актом про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію від 18.06.2010 р.

Судом встановлено, що виставлені позивачем рахунки на оплату спожитої електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії були направлені відповідачу в процесі розгляду справи у суді, однак, з боку відповідача вони є неоплаченими, таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії складає 3 056,99 грн., зі яких за постачання активної електричної енергії 2633,03 грн. та 423,96 грн. з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Факт порушення умов, визначених змістом зобовязання та факт несплати за спожиту активну та перетікання реактивної електроенергії, документально підтверджений позивачем.

Виходячи з загальних засад судочинства, судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Аналіз обставин справи дає підстави для висновку про невідповідність поведінки відповідача у спірних відносинах загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості та добросовісності, які передбачають відповідність поведінки субєктів пануючим у суспільстві морально-етичним нормам; фактичну чесність субєктів у їх поведінці.

Загальна сума послуг, наданих позивачем відповідачу, з постачання активної електричної енергії за період часу з березня по червень 2010 р. склала 2633,03 грн. Загальна сума послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, наданих позивачем відповідачу, склала 423,96 грн.

Дії відповідача, спрямовані на ухилення від свого обовязку щодо сплати за надані позивачем послуги та свідчать про його недобросовісність як учасника господарських правовідносин. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 2633,03 грн., і за перетікання реактивної електроенергії в сумі 423,96 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 177,54 грн. інфляційних втрат, 66,78 грн. 3 % річних та 369,09 грн. пені за період часу з 16.04.2010 р. по 08.02.2011 р. (позивачем нараховані інфляційних втрати, 3 % річних та пеня за весь час прострочення оплати за активну електричну енергію та за весь час прострочення оплати послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії з 16.04.2010 р. по 08.02.2011 р.). Заявлені позивачем вимоги судом не задоволені, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена також в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 р.

Пунктом п. 4.2.1 договору встановлено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, відповідач сплачує позивачу пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобовязання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної сплати.

Судом, встановлено, що позивачем, в порушення умов договору, не направлялися та не вручалися відповідачу рахунки або платіжні вимоги-доручення на оплату наданих послуг.

Таким чином, належних доказів направлення/вручення рахунків або платіжних вимог-доручень про оплату активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, до звернення із позовом до суду позивачем не надано. Отже, встановити належний строк виконання зобовязання відповідачем та початок періоду прострочення грошового зобовязання відповідачем не можливо. В результаті, застосування цивільно- та господарсько-правової відповідальності до відповідача є незаконним.

Отже, позовні вимоги задоволені частково.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір доведений до суду із його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” (69065, м. Запоріжжя, вул. Кияшко, буд. 42, кв. 29, 72504, Запорізька обл., смт. Якимівка, вул. Б. Хмельницького, 2; 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, оф. 609-610, код ЄДРПОУ 33920423, р/р 26001060079567 у РВ ЗРУ КБ «Приватбанк»м. Запоріжжя, МФО 313399; р/р 26000301162925 в Запорізькому центральному відділенні ПІБ, МФО 313355) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Якимівського району електричних мереж (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 23А, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260373141404 в ВАТ “Ощадний банк України”, МФО 313957) 2 633,03 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 03 коп. основного боргу за спожиту активну електроенергію. Видати наказ.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” (69065, м. Запоріжжя, вул. Кияшко, буд. 42, кв. 29, 72504, Запорізька обл., смт. Якимівка, вул. Б. Хмельницького, 2; 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, оф. 609-610, код ЄДРПОУ 33920423, р/р 26001060079567 у РВ ЗРУ КБ «Приватбанк»м. Запоріжжя, МФО 313399; р/р 26000301162925 в Запорізькому центральному відділенні ПІБ, МФО 313355) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Якимівського району електричних мереж (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 23А, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок № 260064174 у ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313827) 423,96 (чотириста двадцять три) грн. 96 коп. боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 31.03.2011 р.