Рішення № 14638123, 14.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.11 Справа № 24/5009/73/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Герсал” (69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2, оф. 19)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Алкор ЛТД” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3)

про стягнення 19 598, 28 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Кузнєцов А.О., довіреність від 25.01.2011р. б/н

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

10.01.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Герсал” (ТОВ “Герсал”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Алкор ЛТД” (далі - ТОВ “Алкор ЛТД) про стягнення з відповідача 19519 000,00 грн.

Ухвалою від 10.01.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/73/11, судове засідання призначено на 14.03.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 10.01.2011р. залишено без задоволення через необґрунтованість заява ТОВ “Герсал” щодо прийняти заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно товариства з обмеженою відповідальністю “Алкор ЛТД”, яке знаходиться за адресою: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 14.03.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз’яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши наступне. 01.03.2010р. між сторонами укладено договір поставки, за умовами якого відповідач зобов’язався передати позивачу у власність товар, а ТОВ “Герсал” прийняти товар та оплатити його. На виконання умов договору позивач за період з 04.08.2010р. по 15.10.2010р. перерахував відповідачу авансовий платіж в сумі 100 815,00 грн. Однак відповідач за вказаний період поставив товар на суму 81 970,50 грн. Отже недопоставлено товару на суму 18 844,50 грн. 20.10.2010р. на адресу відповідача була надіслана претензія, яка залишена без відповіді. За несвоєчасну поставку та недопоставку товару відповідачу нараховано неустойку в сумі 753,78 грн. згідно п. 49 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888. З урахуванням викладеного, позивач просить на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив не скористався. Про дату, місце та час судового розгляду справи відповідача повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Ухвала про порушення провадження у справі направлено на вказану у позові адресу. Таким чином, відповідача є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Алкор ЛТД” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Герсал” (Покупець) укладено договір № 1, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2., найменування товару: олія нерафінована гідратована виморожена, фасована та олія рафінована дезодорована виморожена марки “П”, фасована, згідно накладних.

Одиниці виміру, кількість товару та загальна кількість товару зазначається в накладній (п. 2.1.).

Пунктом 3.1. договору визначено, що умови постачання встановлюється окремо на кожну партію товару за домовленістю сторін та вказуються в заявці Покупця. Якщо сторони не досягли домовленості з умов постачання, постачання здійснюється на умовах EMW склад Постачальника протягом двох календарних днів.

У випадку, якщо Покупець з власної вини не здійснив розрахунки за отриманий товар з Постачальником повністю відповідно до умов даного договору, наступний відпуск товару Покупцю здійснюється тільки за умови 100% передплати та повного погашення заборгованості (п. 3.3.).

Згідно п. 4.1. договору, загальна сума даного договору складається з суми товару, встановлюється окремо на кожну партію товару узгодження сторін і вказується в накладних.

Відповідно до п. 5.1. договору, оплата за отриману партію товару здійснюється Покупцем протягом 5 календарних днів з моменту одержання товару Покупцем шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 04.08.2010р. по 15.10.2010р. ТОВ “Герсал” перераховано на розрахунковий рахунок відповідача авансовий платіж в розмірі 100 815,00 грн. Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжним дорученням, копії яких залучено до матеріалів справи.

Однак, відповідач за вказаний період поставив позивачу товар на суму 81 970,50 грн., про що свідчать копії накладних, що додаються. Отже, відповідачем недопоставлено товару на суму 18 844,50 грн.

Встановлено, що ТОВ “Герсал” направило на адресу ТОВ “Алкор ЛТД” претензією від 20.10.2010р. з вимогою у п’ятиденний строк перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму попередньої оплати в розмірі 18 844,50 грн. або до поставити товар.

Проте претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, факт невиконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з нормами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця (…), а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712).

Згідно із п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На день розгляду спору в суді відповідач доказів поставки товару та доказів повернення позивачу за його вимогою попередньої оплати суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 18 844,50 грн. попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 753,78 грн. неустойки за несвоєчасну поставку товару.

При цьому позивач посилається на п. 4.1. договору та пункт 49 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888 (Положення).

Разом з тим, п. 4.1. договору, як зазначалось вище, сторонами визначено сума договору, а зі змісту розділу 7 договору (Відповідальність сторін) не вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, як зазначає позивач.

За таких обставин, вимоги позивач щодо стягнення з відповідача 753,78 грн. неустойки суд вважає необґрунтованими, безпідставними, у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 4 000,00 грн. судових витрат, пов’язаних з наданням послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

У контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем надано суду договір № 5/4 від 27.12.2010р. про надання юридичних послуг адвокатом Кузнєцовим А.О., згідно якого загальна вартість адвокатських послуг становить 4 000,00 грн., копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 357 та копію квитанції № 03/01-11 від 27.12.2010р. на суму 4 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи норми ст. 49 ГПК України, на відповідача відносяться витрати, пов’язані з наданням послуг адвоката в сумі 3 846,15 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –188,44 грн. державного мита та 226,92 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю “Алкор ЛТД” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3, код ЄДРПОУ 36803702, р/р 26001401335290 в ЗАТ “ОТЛ Банк” в м. Києві, МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Герсал” (69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2, оф. 1, код ЄДРПОУ 34595445, р/р 26007000729390 в ПАТ “Універсал Банк”, м. Київ, МФО 322001) –18 844 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 50 коп. попередньої оплати, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 44 коп. державного мита, 226 (двісті двадцять шість) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 846 (три тисячі вісімсот сорок шість) грн. 15 коп. послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено18.03.2011р.