Ухвала суду № 14635009, 03.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 р.Справа № 2а-7965/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі№2а-7965/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури"

до Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Чугуївський завод паливної апаратури”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вимогами про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 08.02.2010 року №0000161522/0, від 25.02.2010 р. №0000161522/1, від 13.04.2010 року № 0000161522/2, від 17.06.2010 року №0000161522/3. В обгрунтування заявлених вимог зазначав про необгрунтованість висновків акту перевірки про порушення ним п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року по справі № 2а-7965/10/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" задоволено: визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 08.02.2010р. №0000161522/0, від 25.02.2010р. №0000161522/1, від 13.04.2010р. №0000161522/2, від 17.06.2010р. №0000161522/3.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року по справі № 2а-7965/10/2070 та прийняти нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки сторони в судове засідання не з"явилися, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що 26.01.2010 року Чугуївською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Чугуївський завод паливної апаратури” за листопад 2009 року, за результатами якої було складено Акт перевірки № 50/1522/34567376.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 391133,00 грн. та занижено ПДВ за листопад 2009 р. у сумі 20757,00 грн.

На підставі акту перевірки Чугуївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000161522/0 від 08.02.2010 р., яким підприємству донараховано 20757, 0 грн. податку на додану вартість та 6227,10 грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ “ЧЗПА” в порядку ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. М2181 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з направленням скарги від 19.02.2010р. №101/016 до Чугуївської ОДПІ.

За результатами розгляду первинної скарги (рішення від 23.02.2010 р. №1295/10/25-019), податкове повідомлення-рішення від 08.02.2010р. №0000161522/0 залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення, крім того оформлено нове податкове повідомлення-рішення від 25.02.2010р. №0000161522/1.

Підприємство направило повторну скаргу від 05.03.2010р. №101/019 до Державної податкової адміністрації у Харківській області.

ДПА у Харківській області рішенням від 08.04.2010 №1430/10/25-103, залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 08.02.2010 року №0000161522/0, від 25.02.2010 р. №0000161522/1, а повторну скаргу без задоволення. До того ж, відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 13.04.2010 р. №0000161522/2.

20.04.2010 р. була направлена скарга на податкові повідомлення-рішення Державної податкової адміністрації України.

Рішенням від 09.06.2010 №5480/6/25-0115 (з урахуванням рішення від 11.05.2010 №4479/6/25-0115 про продовження строку розгляду повторної скарги до 24 червня 2010 р.) ДПА України, залишило без змін податкові повідомлення рішення, а скаргу підприємства без задоволення. Відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 р. №0000161522/3.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, виходив з безпідставності оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не доведено факт порушень вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

П.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діючого на час спірних правовідносин), передбачено, що контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до правил п. 7.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", протягом тридцяти днів, наступних за днем отримання податкової декларації , податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Разом з тим, в акті перевірки № 50/1522/34567376 від 26.01.2010 року вказано, що перевіряючими було використано данні, викладені в акті перевірки №№ 50/1522/34567376 від 26.01.2009 р., про порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо зменшення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 391133,0 грн. Проте, як зазначалося раніше, підставою для проведення камеральної перевірки податкової звітності законодавством передбачено подання податкової декларації, а не акти про результати попередніх перевірок.

Крім цього, 26.01.2010 року було проведено перевірку показників податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року, що вчасно подавалися платником податків до контролюючого органу. Тобто, відповідачем порушено вимоги п. 7.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Щодо тверджень відповідача про необхідність врахування позивачем зменшення відємного значення в сумі 931426,0 грн., встановленого актом документальної перевірки від 26.01.2009 року №50/2311/34567376. Колегія суддів вважає, що діючим податковим законодавством не передбачено обов"язковість виконання (врахування) підприємством висновків актів перевірок, оскільки такі наслідки наступають для платника податків лише після прийняття органом державної податкової служби відповідного податкового повідомлення-рішення. Даних про те, що за результатами перевірки від 26.01.2009 року податковим органом були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення до суду не надано.

Згідно ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2010 року по справі № 4435/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 року, були визнані незаконними дії Чугуївської ОДПІ при здійсненні камеральної перевірки від 26.06.2009 року та скасовані податкові повідомлення-рішення цього податкового органу № 0000051524/0 від 10.07.2009 року, № 0000051524/1 від 20.08.2009 року та № 0000051524/2 від 29.10.2009 року, № 0000051524/3 від 18.01.2010 року.

Зазначеними судовими рішеннями, що набрали законної сили, були встановлені обставини щодо правомірності неврахування позивачем зменшеного від"ємного значення у сумі 931426 грн., встановленого актом документальної попередньої перевірки від 26.01.2009 року № 56/2311/34567376. Відповідно, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, такі обставини звільняються від доказування (вважаються доведеними).

Як наслідок, висновки акту перевірки від 26.01.2010 року № 50/1522/34567376 про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, є необгрунтованими, що зумовлює безпідставність прийняття Чугуївською ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000161522/0 від 08.02.2010 року про донараховання 20757, 0 грн. податку на додану вартість та 6227,10 грн. штрафних санкцій.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі№2а-7965/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.