Ухвала суду № 14634181, 22.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року справа №2а-9955/10/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів

Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі № 2а-9955/10/1270 за позовом Приватного підприємства "Лабіринт-С" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття поданих приватним підприємством «Лабиринт-С» податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року; зобовязання відповідача прийняти подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року; зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську перенести до електронної бази податкової служби, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття у Приватного підприємства «Лабіринт-С» податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року. Зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську прийняти та занести до особового рахунку Приватного підприємства «Лабиринт-С» (ідентифікаційний код 32586685) податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про порушення позивачем при подачі декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року вимог діючого законодавства, а обставини, на які послався відповідач в обґрунтування причин неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за вказані місяці, не підпадають під передбачений підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( далі Закон № 2181) вичерпний перелік випадків не визнання податковим органом податкової декларації як такої.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року та прийняти нову постанову, відмовивши в задоволенні позовних вимог позивач у повному обсязі .

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивачем при подачі декларацій неодноразово порушувались вимоги Закону № 2181 та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 ( далі Порядок № 166) невірно вказувався номер свідоцтва платника ПДВ, тип декларації, не якісно ставилась печатка підприємства).

В частині відмови в задоволенні певних позовних вимог постанова суду не оскаржена.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що на виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», які діяли на час виникнення та існування даних правовідносин, та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982) Приватним підприємством «Лабиринт-С» надано до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську:

- 10 серпня 2010 року податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, про що свідчить відмітка про одержання, а саме штамп Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (а.с.28-33);

- 10 серпня 2010 року податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, про що свідчить відмітка про одержання, а саме штамп Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (а.с.34-39);

- 10 серпня 2010 року податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року з додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, про що свідчить відмітка про одержання, а саме штамп Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (а.с.40-45);

- 6 серпня 2010 року податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, про що свідчить відмітка про одержання, а саме штамп Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (а.с.45-51);

- 29 вересня 2010 року податкову декларацію з податку на додану вартість за серпнеь 2010 року з додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, про що свідчить відмітка про одержання, а саме штамп Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (а.с.52-57);

- 27 жовтня 2010 року податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року з додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, про що свідчить відмітка про одержання, а саме штамп Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (а.с.58-63);

Згідно листів Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 19.08.2010 за № 39274, від 07.09.2010 за № 5798/28-521, від 01.10.2010 за № 45512, від 02.11.2010 за № 50676, податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2010 року не визнані як податкова звітність, оскільки податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2010 року, всупереч п.п.1.2 п.1 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ» затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982, вказаний недійсний номер свідоцтва платника ПДВ, податкові декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 мали помарки на печатці підприємства, що також суперечить Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982, а податкова декларація за вересень 2010 року, відповідно до абз.2 п.п.2.2 п.2 зазначеного порядку не повинна була подаватися (арк. справи 74, 80, 84, 88).

У відповідності із пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобовязань регулюється статтею 4 Закону № 2181.

Згідно пп. 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на імя керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобовязаний погасити податкове зобовязання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З огляду на зазначене податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані норми Закону № 2181 містять вичерпний перелік випадків не визнання податковим органом податкової декларації як такої. Інших випадків не визнання податкової декларації не встановлено ні Законом № 2181, ні іншими нормативно-правовими актами.

Згідно пункту 3.1 Порядку № 166 декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.4 Порядку № 166).

У разі подання декларації на паперових носіях платником згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 Порядку № 166 подається до податкової інспекції (адміністрації) за його місцезнаходженням оригінал декларації (з оригіналами відповідних додатків).

У відповідності із пунктом 4.2 Порядку № 166 у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/ (спеціальної). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобовязань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також: у разі наявності експортних операцій - оригінали пятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»); при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності.

Підпунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з підпунктом 4.4 Порядку № 166 якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобовязаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Згідно акту від 5 серпня 2010 року № 329 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з 4 серпня 2010 року було анульовано реєстрацію свідоцтва № 100206294 платника податку на додану вартість приватного підприємства «Лабиринт-С», код ЄДРПОУ 32586685, індивідуальний податковий номер 325866812360 (а.с.92).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100303042, приватному підприємству «Лабиринт-С» 28 вересня 2010 року присвоєно індивідуальний податковий номер 325866812360 (а.с.27).

При огляді в судовому засіданні судом першої інстанції оригіналів поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року не знайшли свого підтвердження доводи відповідача стосовно порушень позивачем положень Порядку № 166. Зазначені висновки суду відповідачем не заперечувались та не оспорювались, докази на їх спростування не надавались, у звязку з чим суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач з такими висновками згоден.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що знайшли своє підтвердження неправомірні дії відповідача в частині неприйняття у приватного підприємства «Лабиринт-С» податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень та серпень 2010 року, та невнесення показників податкових декларацій до особового рахунку ПП «Лабиринт-С».

Обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування причин неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень та серпень 2010 року не підпадають під передбачений підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 вичерпний перелік випадків не визнання податковим органом податкової декларації, а тому у відповідача не було підстав для відмови у прийнятті останньої.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі № 2а-9955/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова