Постанова № 14633544, 16.03.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2270/866/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіШевчука О.П.

при секретаріЗаїці О.В.

за участі:представника позивача

представників відповідачаОСОБА_3

Скаргіна А.В.

Ланчук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2010 року № 0003611704/0/9335, від 17.01.2011 року № 0003611704/1/64, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003611704/0/9335 від 15.12.2010 року та № 0003611704/1/64 від 17.01.2011 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому на підставі висновків викладених в акті перевірки №15/173/2849027863 від 12.04.2010 року прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення №0003611704/0/9335 від 15.12.2010 року. За результатами розгляду первиної скарги відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 17.01.2011 року № 0003611704/1/64. Позивач вважає, що акт перевірки №12411/17-4/2400316917 від 03.12.2010 року, висновки викладені в ньому є неправомірними, податкові повідомлення - рішення № 0003611704/0/9335 від 15.12.2010 року та № 0003611704/1/64 від 17.01.2011 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки суперечать вимогам ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

На підставі вищенаведеного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0003611704/0/9335 від 15.12.2010 року та № 0003611704/1/64 від 17.01.2011 року, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання за податком на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 78540 грн. 00 коп., з яких 56100 грн. 00 коп. - за основним платежем та 22440 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали та в його задоволенні просять відмовити, вважають позовні вимоги необґрунтованими, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, встановлений під час позапланової виїзної перевірки позивача та зафіксований в акті №12411/17-4/2400316917 від 03.12.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 ОСОБА_6, 02.09.2002 року зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності.

Основні види діяльності позивача за КВЕД : 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.21.0 - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Згідно свідоцтва НОМЕР_2, виданого ДПА України ОСОБА_6 являється платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером НОМЕР_3.

Відповідно до акту №12411/17-4/2400316917 від 03.12.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість, яке становить більше 50 тис. грн. за серпень 2010 року.

На підставі даного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003611704/0/9335 від 15.12.2010 року, 0003611704/1/64 від 17.01.2011 року, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання за податком на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) усього в сумі 78540,00 грн., з яких 56100,00 грн., - за основним платежем та 22440,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями .

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ФОП ОСОБА_6 завищено податковий кредит за серпень 2010 року на 56100,00 грн., по господарській операції з придбання у ТОВ "Варгос" зерна ріпака загальною вартістю 336600,00 грн., що фактично не здійснювалась та не мала на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

У відповідності до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що 01.08.2010 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагрос" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу №7/р (надалі - Договір), відповідно до якого ТОВ "Вагрос" зобов'язується продати, а ФОП ОСОБА_6 купити зерно ріпаку урожаю 2010 року по заліковій вазі, що становить 102,000 тони+/-5%. Ціна продукції з ПДВ складає 3300,00 грн. за 1 тону залікової ваги. Сума договору з ПДВ - 336600,00 грн. Сума ПДВ - 56100,00 грн. Сторони при прийманні Продукції за кількістю і якістю керуються умовами цього договору ( а не інструкціями П-6 ТА П-7) ( п.п.1.1., 2.1,2.4.,3.1. Договору). Передача продукції у власність Покупцю здійснюється в повному обсязі в термін до 30.08.2010 року. Продукція передається покупцю партіями біля естакади Виробничо-технологічної лабораторії Хмельницького КХП до відбору аналізу на якість. Передача кожної партії Продукції підтверджується накладною, в якій указана фізична вага Продукції. Момент переходу права власності вважається дата оформлення накладних. Покупець проводить оплату 100% вартості переданої йому партії Продукції готівкою в останній день поставки Продукції. Оплата проводиться за всю партію Продукції ( п.п.4.1,4.2,4.3, 5.1.,5.2.).

На підтвердження виконання договору сторонами позивачем надано під час перевірки податкову накладну № 515 від 20.08.2010 року на суму 336600,00 грн., в тому числі ПДВ 56100, 00 грн., (кількість отриманого зерна ріпаку 102 тони), видаткову накладну № 20/08-01 від 20.08.2010р., накладні : №1/ХМ від 10.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 13040 кг), №2/ХМ від 10.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 24230 кг), №3/ХМ від 12.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 16800 кг), №4/ХМ від 12.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 19160 кг), №5/ХМ від 13.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 23280 кг), №6/ХМ від 18.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 19970 кг), акт здачі-приймання товару від 20.08.2010 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №650 від 20.08.2010 року на суму 336600, 00 грн., карточку про проведення аналізу зерна №202 від 25.08.2010 року.

Згідно п.4.2 Договору продукція передається покупцю партіями біля естакади Виробничо-технологічної лабораторії Хмельницького КХП до відбору аналізу на якість.

Тобто доставка товару здійснювалась за рахунок продавця. Твердження відповідача про те, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на підтвердження перевезення товару, спростовуються тим, що їх наявність не є безумовною умовою для підтвердження поставки, оскільки згідно п.2 Переліку №207, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2009 року №207 для юридичної особи або підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, необхідна накладна або інший документ, що підтверджує право власності на вантаж. На підтвердження передачі товару партіями відповідачу позивачем під час перевірки надано товарні накладні. Товарно-транспортні накладні потрібні, якщо вантажні перевезення здійснюються на договірних умовах (п.1 Переліку №207 постанови КМУ від 25.02.2009 року №207). Тому їх наявність в даному випадку не є обов`язковою.

Крім того, підтвердженням того, що зерно ріпаку заліковою вагою 102 тони ввозилось транспортом на територію ТОВ"Хмельницький КХП" підтверджується листом останнього за вих.№503 від 02.12.2010 року.

На підтвердження виконання вимог ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 27.04.2007 року №997-V щодо зберігання зерна ріпаку заліковою вагою 102 тони у зернових складах, отриманого ФОП ОСОБА_6 від ТОВ"Вагрос", позивачем надано суду договір №1011-00001 від 09.07.2010 року про приймання, очистку. сушку, зберігання та відвантаження зерна, укладеного позивачем з ТзОВ "Хмельницький комбінат хлібопродуктів", складські квитанції на зерно : №977 від 04.08.2010 року, №996 від 10.08.2010 року, №1000 від 12.08.2010 року, №999 від 12.08.2010 року, №1005 від 13.08.2010 року, №1008 від 18.08.2010 року.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належні докази на підтвердження реального характеру відносин позивача з вказаним контрагентом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р., із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На день укладення договору купівлі-продажу №7/р від 01.08.2010 року , та на період його виконання державна реєстрація ТОВ"Вагрос" не скасована, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11.03.2011 року. Одним із основних видів діяльності ТОВ"Варгос" згідно запису №1 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11.03.2011 року є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Крім того, зазначене товариство перебувало на обліку в ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва за №33898 та згідно виданого ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва свідоцтва від 19.07.2010 року №100293680 зареєстроване платником податку на додану вартість.

На підтвердження відображення податкових зобов`язань ТОВ"Вагрос" по операції відвантаження товару ФОП ОСОБА_6 на суму поставки -280500,00 грн., суму ПДВ - 56100,00 грн., позивачем надано копію податкової Декларації з ПДВ за серпень 2010 року та додаток №5 до неї, із доказами надіслання її до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва.

Судом встановлено, що господарська операція з придбання у ТОВ "Варгос" зерна ріпака загальною вартістю 336600,00 грн., фактично здійснювалась. Крім того, як встановлено судом в подальшому придбаний ріпак реалізований позивачем із отриманням прибутку, в межах оподатковуваних операцій, ТзОВ "Кернел-Трейд" , ідентифікаційний код 31454383, що підтверджується договором поставки №В342/11 від 20.08.2010 року, актом приймання-передавання зерна від 25.08.2010 року, накладною №9 від 21.08.2010 року, податковою накладною №9 від 21.08.2010 року, довіреністю №1663 від 25.08.2010 року, складською квитанцією №1016 від 25.08.2010 року, податковою Декларацією з ПДВ за серпень 2010 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2010 року, банківською випискою по операціях по поточному рахунку ФОП ОСОБА_6, виданої Хмельницькою філією ПАТКБ "Приватбанк".

Таким чином, суд вважає, що ФОП ОСОБА_6 надано належні докази на підтвердження реального характеру господарської операції позивача з ТОВ "Вагрос" по придбанню зерна ріпаку, яка мала на меті подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а тому правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень від 15.12.2010 року №0003611704/0/9335, від 17.01.2011 року № 0003611704/1/64, а тому їх слід скасувати.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст.158-163, 186,254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2010 року № 0003611704/0/9335, від 17.01.2011 року № 0003611704/1/64.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2011 року

СуддяО.П. Шевчук