Постанова № 14633360, 17.03.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/552/11

"17" березня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Задорожний І.М.,довіреність від 10.03.2011 року;

від відповідача: не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції;

до: фізичної особи підприємця ОСОБА_2;

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція (далі позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 3613,33 грн., яка в добровільному порядку останнім неоплачена.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Копія даної ухвали надіслана відповідачу 25.02.2011 року, про що свідчить запис в довідковому листі до справи, однак, згідно довідки Укрпошти від 21.03.2011р. конверт з вищезазначеною ухвалою повернуто до суду та зазначено причина повернення (досилання), а саме: за закінченням терміну зберігання.

Згідно абз. 1, 2, 4 ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не зявився і заперечень на позов не подав.

В судовому засіданні, яке відбулося 24.03.2011 року, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

Згідно ст.ст. 1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», Тернопільська обєднана державна податкова інспекції належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обовязки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець 12.01.2006 року, ід. к. НОМЕР_1, перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ.

Відповідно до вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 обрано спрощену систему оподаткування на 2010 рік, відповідно до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»від 03.07.1998року №727/98, про що свідчить корінець свідоцтва Серія З №НОМЕР_2 та свідоцтвом про сплату єдиного податку від 25.12.2009 року.

За вказаний період ставка єдиного податку на обраний підприємцем вид діяльності становила 200 грн. в місяць, що підтверджується квитанцією від 14.12.2009 року №137, яка засвідчує сплату 200 грн. єдиного податку.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок сплачувати щомісячно по 200 грн. єдиного податку.

Відповідно до ч.6 п.2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»від 03.07.1998року №727/98 субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця до 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Державного казначейства України.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в період з лютого 2010р. по листопад 2010 року несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував встановлений єдиний податок за ставкою 200 грн. в місяць, у звязку з чим за відповідачем виникла заборгованість по єдиному податку в сумі 1880,87 грн. Вказана заборгованість підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 09.11.2010 року та довідкою про наявність податкового боргу від 15.11.2010 року.

Крім того, 09.04.2010 року Тернопільською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку дотримання вимог валютного законодавства ФОП ОСОБА_2 В ході проведення перевірки за період 13.01.2006р. по 31.03.2010р. встановлено порушення:

ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»із змінами та доповненнями, в редакції чинній на дату виникнення правопорушення:

-по контракту №1 від 27.04.2009 року укладений з фірмою U.A.B. «Greenplaneta» (Taikos g.3, Vskoniu k., Kauno raj., Letuvos Respublika, Acc. LT 767044060006843147).

-по контракту №1206/09 вид 12.06.2009 року укладений з фірмою LK Legnami Sas di Komarcevich Strahinja &C (Via Centauro, 5. Casalmaggiore (CR) 26040 Italia, Cod. Fisc. e Part/IVA: 01406570190).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що належить резиденту України і незаконно знаходяться за її межами»із змінами та доповненнями від 06.11.1997р. 1246/97 та ст. 16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. №15-93.

Відповідно до абз. 2 п. 2.7 Положення «Про валютний контроль»№49 від 08.02.2000р. невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Про результати перевірки складено акт від 09.04.2010р. №3126/22-222/НОМЕР_1.

16 квітня 2010 року Тернопільською ОДПІ, на підставі акту перевірки винесено два податкові повідомлення рішення:

- №0000222200/24621 від 16.04.2010р., яким, в порядку ч. 1 ст. 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», накладено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобовязань в сумі 1562,46 грн. Заборгованість також підтверджується розрахунком пені у сфері ЗЕД по ФОП ОСОБА_2 та зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 12.01.2011р.

- №0000232200/24622 від 16.04.2010р., яким, в порядку абз. 2 п. 2.7 Положення «Про валютний контроль»№49 від 08.02.2000р., накладено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобовязань в розмірі 170 грн. Заборгованість також підтверджується розрахунком штрафних (фінансових) санкцій по ФОП ОСОБА_2 та зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 12.01.2011р.

Станом на дату розгляду справи судом загальна сума заборгованості за відповідачем склала 3613,33 (1880,87+1562,46+170,00) грн., яка останнім в добровільному порядку не сплачена, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку.

Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (чинний на момент правовідносин) узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пп. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до положень ст. 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до пп. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд встановив, що відповідачем були порушені норми чинного законодавства України, а саме Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ та Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»від 03.07.1998року №727/98, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ід. н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в розмірі 3613,33 грн., в тому числі:

- по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 87 коп., яку перерахувати на б/р 34210379700002 код платежу 16050200 зведений бюджет УДК у Тернопільському районі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012;

- пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобовязань в сумі 1732(одна тисяча сімсот тридцять дві)грн. 46 коп., на б/р 31119105700002, код платежу 210810000, державний бюджет ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяСаадулаєв А.І.

копія вірна

СуддяСаадулаєв А.І.