Постанова № 14633245, 16.03.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 р. Справа № 2а-1870/1075/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

представників позивача - Шишка І.Г., Недбайло С.В.,

представника відповідача - Бібік В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-1870/1075/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" (надалі по тексту позивач, ТОВ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів") звернулось до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач, Конотопська МДПІ), в якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Конотопської МДПІ від 16.02.2011 р. №0000112311 та №00000102311;

- відшкодувати понесені витрати зі сплати судового збору при подачі позову до суду в сумі 3,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Конотопською МДПІ за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за жовтень та листопад 2010 року, яка проводилась з 24.01.2011 р. по 31.01.2011 р. прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.02.2011 року №0000112311, яким встановлено порушення п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168), а саме: заниження бюджетного відшкодування у сумі 1157 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.02.2011 р. №0000102311, яким встановлено порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вищезазначеного Закону, а саме: заниження бюджетного відшкодування у сумі 1204 грн.

Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення не правомірними, враховуючи наступне.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 16.02.2011 р. №0000112311, яким збільшено суму бюджетного відшкодування в сумі 1157 грн. в Декларації з ПДВ за серпень 2010 р та встановлено порушення п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168, то вищезазначені пункти Закону №168 передбачають, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів, тобто законом надається право включити до бюджетного відшкодування суму оплати за червень 2010 р в любому наступному податковому періоді, в якому виникло від'ємне значення за даними декларації даного періоду.

Сума 1157 грн., яка зазначена в податковому повідомленні-рішення, а за даними позивача - 1204 грн. включена до декларації з ПДВ в жовтні 2010 р, не включалась до зменшення податкових зобов'язань в жодному попередньому податковому періоді, підприємство не відмовлялося від отримання суми заниження бюджетного відшкодування, а скористалося правом включення цієї суми до бюджетного відшкодування в декларації за жовтень 2010 р.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.02.2011 року №0000102311, в якому встановлено порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168, а саме: завищення бюджетного відшкодування у сумі 1204 грн. в жовтні 2010 року та нараховано штраф у розмірі 50% від неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 602,00 грн., позивач зазначає, що згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168 зазначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем таких товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)".

Згідно цього підпункту, позивачем прийняте рішення в декларації з ПДВ за жовтень 2010 р. до суми бюджетного відшкодування (рядок 25.2 декларації з ПДВ), включити суму податку, фактично сплаченого за отримані товари, послуги по податкових накладних, виписаних в червні 2010 р., але отриманих підприємством з запізненням та включених до реєстру отриманих та виданих податкових накладних до декларації з ПДВ липня місяця 2010р. В зазначеному підпункті 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168 не вказано, в якому саме попередньому періоді має бути сплачений податок, тому позивач вважає, що включивши суму ПДВ 1204 грн. до суми бюджетного шкодування в декларації з ПДВ за жовтень 2010р. не порушив норми цього підпункту.

Отже, суму податку на додану вартість, фактично сплачену за отримані товари і слуги в червні 2010р. в розмірі 1204 грн. підприємство мало право включити до суми бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ за жовтень 2010 р. , ніяких порушень діючого законодавства не відбулось.

Таким чином, позивач приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені при неправильному застосуванні законодавства з питань оподаткування.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 24.01.2010 р. по 31.01.2011 р. Конотопською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за жовтень 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2010 р., липні вересні 2010 р. та за листопад 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у жовтні 2010 р.

02.02.2011 року за результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки №49/23-5/34284857 (а. с. 10-52).

16.02.2011 р. на підставі зазначеного акту перевірки Конотопською МДПІ прийняті податкові повідомлення рішення:

- №0000102311, яким встановлено порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168, а саме: завищення бюджетного відшкодування у сумі 1204 грн. в жовтні 2010 року та яким нараховано штраф у розмірі 50% від неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 602,00 грн. (а.с.68-69);

- №0000112311, яким встановлено порушення п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168, а саме: збільшено суму бюджетного відшкодування в сумі 1157 грн. в декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 р. (а.с. 70).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п. п. 7.2.3 п.7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з аналізу вказаних норм, право на податковий кредит виникає в момент здійснення однієї з двох подій, які визначені п.7.5 ст. 7 Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Окремо варто зауважити, що відповідно до положень п.п. 5.1. ст. 5 Закону України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Абзацом "а" п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З огляду на викладені вище норми, можна дійти висновку, що суми податку на додану вартість, фактично сплачену за отримані товари і послуги в червні 2010р. в розмірі 1 157 грн. підприємство мало право включити до суми бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ жовтні 2010 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції №0000102311 від 16.02.2011 р. в частині суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 1157 грн. та штрафних санкцій в розмірі 578 грн. 50 коп. та податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції №0000112311 від 16.02.2011 р. підлягають скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позову, в частині скасування податкового повідомлення рішення №0000102311 від 16.02.2011 р. щодо завищення бюджетного відшкодування в розмірі 47 грн. та штрафних санкцій в розмірі 23 грн. 50 коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 5.3.9. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Слід також зазначити, що згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарська операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" перевіряючому було надано для перевірки платіжні доручення за червень 2010 року, якими сплачено податковий кредит в сумі 1157 грн. (а.с. 31-32).

Таким чином, позивачем залишилась не підтверджена податковими накладними сума податкового кредиту липня 2010 року в розмірі 47 грн.. Зазначена різниця випливає з того, що при підрахунку фактично сплаченої суми ПДВ постачальникам товарів, робіт (послу) у липні 2010 року та сумою податкового кредиту липня 2010 року, фактично підприємством підтверджено оплату на суму 1157 грн., а 47 грн. залишилась не підтверджена.

Крім того, суд зазначає, що представниками позивачів в судове засідання не надали жодних доказів на підтвердження зазначеної суми податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, а саме "сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.... При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього додатку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду".

Відповідно до пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" "платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому певної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку cyмv бюджетного відшкодування наступних податкових періодів".

Згідно з п.п. 7.7.7 п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом у наслідок таких перевірок, надсилає платнику податку, податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п.7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;....».

Отже, у звязку з не підтвердженням позивачем податкового кредиту в розмірі 47 грн. позовні вимоги, щодо скасування податкового повідомлення рішення №0000102311 від 16.02.2011 р. в частині суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 47 грн. та штрафних санкцій в розмірі 23 грн. 50 коп. задоволенню не підлягають

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції №0000102311 від 16.02.2011 р. в частині суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 1157 грн. та штрафних санкцій в розмірі 578 грн. 50 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції №0000112311 від 16.02.2011 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови виготовлено 21.03.2011 р.