Постанова № 14632820, 05.04.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.03.2011 р. справа №32/225пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівВолкова Р.В.,

Новікової Р.Г., Калантай М.В.

за участю представників: від позивача: Несвіт Л.П.-ліквідатор від відповідача 1:

від відповідача 2:не зявився

не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП „Донметпром” м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від17 лютого 2011 року

по справі№32/225пн (головуючий суддя Сковородіна О.М., судді Мальцев М.Ю., Іванченкова О.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” м. Донецьк в особі ліквідатора Несвіт Людмили Пилипівни м. Донецьк

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП „Донметпром” м. Донецьк

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄРА” м.Донецьк

провизнання права власності В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” м. Донецьк в особі ліквідатора Несвіт Людмили Пилипівни м. Донецьк звернулося до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП „Донметпром” м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄРА” м.Донецьк з позовом про визнання права власності.

02.02.2011р. до господарського суду першої інстанції від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить визнати право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Нижньовартівська, 18, а саме:

- виробничий цех, який визначений за планом літерою Б-1 загальною площею 1487,5кв.м.;

- гараж, який визначений за планом літерою В-1 загальною площею 324,6кв.м.;

- залізобетонний склад, який визначений за планом літерою Г-1 загальною площею 232,2кв.м.;

- металевий склад, який визначений за планом літерою Д;

- котельну, яка визначена за планом літерою Е-1 загальною площею 146,3кв.м.;

- виробничий корпус для обробки крану, який визначений за планом літерою Ж-1 загальною площею 95,5кв.м.;

- прохідну №2, яка визначена за планом літерою З-1 загальною площею 18,3кв.м.;

- прохідну №1, яка визначена за планом літерою И-1 загальною площею 15,2кв.м.;

- 2/3 частини трансформаторної підстанції, яка визначена за планом літерою К-2 загальною площею 63,5кв.м.;

- компресорну, яка визначена за планом літерою Л-1 загальною площею 3090,4кв.м.;

- пожежну водойму, яка визначена за планом літерою М;

- огородження, які визначені за планом літерою 1-6.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. по справі №32/225пн позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним договір доручення №16-Б-1 від 22.10.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”, в особі директора ОСОБА_3, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кровельні технології”, в особі ОСОБА_1, що діє на підставі доручення.

Визнано недійсним біржовий договір №16-Б від 29.10.07р., укладений між брокерською конторою ТОВ „Кровельні технології” в особі ОСОБА_1, що діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” на підставі договору доручення від 22.10.07р., та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЄРА” , в особі директора Удовенко Г.Я.

Визнано недійсним біржовий договір №20-Б від 23.11.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЄРА”, в особі директора Удовенко Г.Я., та брокером Товарної біржі „Далиса” ОСОБА_2, що діє на підставі договору доручення від 23.11.07р., від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром”.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” (83111, м. Донецьк, вул. Нижньовартівська, 18, код ЄДРПОУ 20374100) право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Нижньовартівська, 18, а саме:

- виробничий цех, який визначений за планом літерою Б-1 загальною площею 1487,5кв.м.;

- гараж, який визначений за планом літерою В-1 загальною площею 324,6кв.м.;

- залізобетонний склад, який визначений за планом літерою Г-1 загальною площею 232,2кв.м.;

- металевий склад, який визначений за планом літерою Д;

- котельну, яка визначена за планом літерою Е-1 загальною площею 146,3кв.м.;

- виробничий корпус для обробки крану, який визначений за планом літерою Ж-1 загальною площею 95,5кв.м.;

- прохідну №2, яка визначена за планом літерою З-1 загальною площею 18,3кв.м.;

- прохідну №1, яка визначена за планом літерою И-1 загальною площею 15,2кв.м.;

- 2/3 частини трансформаторної підстанції, яка визначена за планом літерою К-2 загальною площею 63,5кв.м.;

- компресорну, яка визначена за планом літерою Л-1 загальною площею 3090,4кв.м.;

- пожежну водойму, яка визначена за планом літерою М;

- огородження, які визначені за планом літерою 1-6.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВП „Донметпром” м. Донецьк подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. по справі №32/225пн та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник вказує, що судом не перевірено наявність у позивача передбачених законодавством необхідних документів стосовно відповідності збудованого майна державним будівельним нормам, санітарним правилам, правилам протипожежної безпеки. Також, вважає що підписання директором ТОВ «Завод «Промінь»ОСОБА_3 договору доручення №16-Б-1 від 22.10.2007р. здійснювалося з відома та за згодою зборів учасників товариства. Крім того, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме, залишено без уваги питання, що земельна ділянка площею 25617 м.кв., яка знаходиться за адресою: вул. Нижньовартівська, 18, м. Донецьк, на якій розташоване спірне майно належить відповідачу 1, відповідно до договору користування №10/1244 від 21.03.2010р.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” м. Донецьк в особі ліквідатора Несвіт Людмили Пилипівни м. Донецьк не погодилось з твердженнями відповідача 1, наполягало на відмові у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та обєктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні від 30.03.2011р. представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Представники відповідачів у судове засідання не зявилися, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.

30.03.2011р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання, згідно до якого відповідач 1 просив суд відкласти розгляд справи у звязку з перебуванням представника товариства на лікарняному. Доказів викладених у клопотанні обставин, що перешкоджають розгляду справи у даному судовому засіданні відповідачем 1 не надано.

Виходячи з положень ст.28 Господарського процесуального кодексу України, відповідач 1 мав можливість визначити іншу особу, яка би представляла інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП „Донметпром” у судовому засіданні від 30.03.2011р.

Оскільки явка представників сторін ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 14.03.2011р. по справі №32/225пн не була визнана обовязковою, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання.

До того ж, відповідач 1 не був позбавлений права надіслати до суду додаткові пояснення у письмовій формі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Згідно державного акту на право постійного користування землею №003098, Кооперативу «Хімпласт»надано в безстрокове і безоплатне користування 1,0га землі в межах згідно з планом землекористування для проектування та будівництва виробничої бази.

Відповідно до рішеняння Виконавчого комітету Петровської районної ради м. Донецька №133 від 28.04.99р. було відмінено реєстрацію Кооперативу „Хімпласт”, зареєстровано зміни та доповнення до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” та визначено Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” правонаступником усіх прав та обовязків Кооперативу „Хімпласт”.

На вказаній вище земельній ділянці були збудовані адміністративні будівлі та гаражі.

26.03.2007 року між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та позивачем був укладений договір користування №10/132, відповідно до умов якого останньому надається в користування земельна ділянка загальною площею 10000кв.м., на якій знаходяться обєкти нерухомого майна: адміністративний корпус, складські приміщення виробничого призначення, виробничі цеха, гараж, розташовані в м. Донецьку по вул. Нижньовартівська, 18.

Як встановлено п.п.5.1, 5.2 договору, земельна ділянка передається в користування для виробничих цілей, цільове призначення земельної ділянки промислове виробництво.

22.10.07р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”, в особі директора ОСОБА_3, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кровельні технології”, в особі ОСОБА_1, що діє на підставі доручення, був підписаний договір доручення №16-Б-1.

Відповідно до п. 1.1. даного договору продавець (позивач) доручає, а брокер бере на себе зобовязання реалізувати на біржових торгах, які проводяться товарною біржею „Далиса”, майно продавця згідно поданої ним заявки, яка є невідємною частиною договору (додаток №1).

29.10.07р. брокерська контора ТОВ „Кровельні технології” в особі ОСОБА_1, що діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” на підставі договору доручення від 22.10.07р., та Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЄРА” , в особі директора Удовенко Г.Я., уклали біржовий договір №16-Б, предметом якого стало майно згідно переліку у додатку №1, а саме: адміністративна будівля літ. А-2, виробничий цех літ. Б-1, гараж літ. В-1, залізобетонний склад літ. Г-1, металевий склад літ. Д, котельня Е-1, виробничий корпус для обробки крану літ. Ж-1, прохідна №2 літ. З-1, прохідна літ. И-1, трансформаторна підстанція літ. К-2, компресорна літ. Л-1, пожежна водойма літ. М, огородження №1-6, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Нижньовартівська, 18.

В подальшому, вищевказане спірне нерухоме майно було відчужене відповідачем 2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром” за біржевим договором договором №20-Б від 23.11.2007р.

03.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донметпром” був укладений договір №1 відповідального зберігання.

Відповідно до п. 1.1. зберігач (відповідач 1) зобовязаний зберігати майнові активі поклажедавця (позивача), зазначені в додатку №1 до даного договору, які передані поклажедавцем, та повернути майно поклажедавцю у схоронності.

Майно зберігається за адресою: 83111, м. Донецьк, вул. Нижньовартівська, 18.

За даними БТІ спірне майно було проінвентаризовано, як адміністративний корпус літ. А-2, виробничий корпус літ. Б-1, гараж літ. В-1, залізобетонний склад літ. Г-1, котельня Е-1, виробничий корпус для обробки газового крану літ. Ж-1, будівля трансформаторної підстанції літ. К-2, компресорна літ. Л-1, пожежна водойма літ. М, огородження №1-6.

Як було встановлено під час судового провадження у вказаній справі, рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 30.03.2009р. біржовий договір №20-Б від 23.11.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донметпром” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЄРА”, був визнаний дійсним та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Донметпром” право власності на спірне нерухоме майно.

Проте, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21.07.10р. вказане рішення було скасоване, а справа направлена на новий розгляд до того ж суду.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду, який обгрунтовано та правомірно задовольнив позовні вимоги виходячи з наступного.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 і 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Зі змісту договору доручення №16-Б-1 від 22.10.07р. вбачається, що з боку позивача договір був підписаний директором ОСОБА_3

Розділом ІХ Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” визначено, що на підприємстві створюється виконавчий орган дирекція, яку очолює генеральний директор. Дирекція вирішує усі питання діяльності товариства , крім тих, які є виключною компетенцією зборів засновників. Дирекція підзвітна зборам засновників та організовує виконання їхніх рішень, які є компетенцією засновників підприємства. Генеральний директор представляє інтереси підприємства і діє від імені товариства у межах встановлених даним статутом та установчими документами.

Як це вже встановлено у рішенні суду першої інстанції, директор ОСОБА_3 не мав відповідних повноважень на підписання договору доручення №16-Б-1 від 22.10.2007р.

Доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” схвалило в подальшому дії директора ОСОБА_3 щодо укладання договору доручення №16-Б-1 від 22.10.07р. в матеріалах справи відсутні.

Як зазначено у інвентарній справі, спірне майно БТІ визначине як самочинно збідоване та в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем в судовому порядку було визнано право власності на спірне майно.

Відповідно до частини 2 ст. 376 Цивільного кодексу України прямо вказано, що особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином продавець спірного майна - Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” не набуло права власності на майно відчужене на користь відповідача 2 у справі. Ця обставина давала суду першої інстанції безумовні підстави для визнання договору доручення №16-Б-1 від 22.10.2007р., біржевого договору №16-Б від 29.10.2007р. та біржевого договору №20Б від 19.11.2007р. недійсними. При цьому, суд першої інстанції діяв в межах повноважень наданих йому пунктом 1 частини 1 ст. 83 ГПК України

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки регулює відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створені нової речі самочинному будівництві були порушені.

Згідно з частинами першою та другою цієї статті кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За змістом частини пятої ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За приписами ст.95 Земельного кодексу України та ст.25 Закону України «Про оренду землі»орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови згоди на це орендодавця.

Як зазначалось раніше, відповідно до державного акту №003098 земельна ділянка передавалась позивачу саме для проектування та будівництва виробничої бази.

Крім того, виходячи зі змісту договору користування №10/132 від 26.03.2007р. земельна ділянка передається в користування для виробничих цілей, цільове призначення земельної ділянки промислове виробництво.

Отже, матеріалами справи підтверджено додержання позивачем цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, відсутність порушення прав інших осіб в контексті частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.

Відповідно до ст.321, ст.328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист не тільки свого цивільного права, а й цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом обєктивного і прямо не опосередкований у субєктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним обєктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

В ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обовязок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку щодо наявності всіх правових підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно збудовані обєкти нерухомості у судовому порядку.

За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи відповідача 1, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. у справі №32/225пн колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП „Донметпром” м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. у справі №32/225пн - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. у справі №32/225пн - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Р.В. Волков

Судді: Р.Г. Новікова

М.В. Калантай

Отжимаем замок и вставляем текст набранный в Wordе