Рішення № 14632636, 22.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Справа № 5023/1345/11

вх. №

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судовогозасідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився.

Прокурор - Суходубова І.В., посв. №91 від 14.05.08р.

Відповідач - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача СПДФО ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 2193,98 грн., а також просить суд віднести на відповідача витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючі свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором оренди № 701 від 03.08.2005 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 березня 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 березня 2011 року о 12:30 год .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 березня 2011 року, у звязку з неявкою позивача та відповідача у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 22 березня 2011 року о 12:20 год..

У призначене судове засідання 22 березня 2011 року позивач не зявився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Присутній у судовому засіданні прокурор позов підтримував та наполягав на його задоволенні, через канцелярію суду, супровідним листом надав витребувані судом документи (вх. № 6495), які судом долучені до матеріалів справи.

У судове засідання представник відповідача не зявився, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заборгованість не спростував.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно з наданої прокурором довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 16.03.2011 року, місцезнаходження відповідача 61105, м. Харків, вул.. Орловська, 21, саме на цю адресу судом надіслано процесуальні документи , а позивачем позовна заява.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 14 березня 2011 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 15 березня 2011 року за вих. № 005174.

Згідно п.4.1.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають для місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Присутній в судовому засіданні 22 березня 2011 року прокурор вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників позивача та відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляд справи по суті..

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

03 серпня 2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі позивач ) та СПДФо ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладено договір № 701 оренди нежитлового приміщення (будівлі) (далі договір), у відповідності до умов якого, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення в цокольній частині, загальною площею 10,5 кв.м (техпаспорт КП «Харківське міське БТІ, інв. № 5072 від 16.09.2004 р.) розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, літ. «А-5», що відображається на балансі КВЖРЕП Комінтернівського району м. Харкова; майно передавалось з метою використання під склад.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 03 серпня 2005 року.

Розділом 3 договору оренди ( з урахування додаткової угоди № 4 від 03 жовтня 2007 року до договору оренди) передбачено, що, Орендна плата визначається на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання “Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова” від 03.10.2007 року № 208/07 і складає з 03.10.2007 року по 31.10.2007 року 107,61 грн., а за листопад 2007 року 115,03 грн., без урахування індексу інфляції за листопад 2007 року. Ставка орендної плати з 03.10.2007 року складає 12%, за рік. (п. 3.2 договору).

Нарахування орендної плати починається з дати підписання акту прийому передачі та сплачується щомісячно на протязі 15 календарних днів наступного місяця, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується їм самостійно (п. 3.3, 3.4,3.5 договру).

Пунктом 4.6. договору передбачено, що орендар зобовязаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Додатковою угодою № 2 до договору оренди внесено зміни щодо реквізитів перерахування орендної плати.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір діє з 03 серпня 2006 року по 03 липня 2006 року..

Додатковими угодами № 3, 5 до договору продовжувався строк дії договору оренди.

Додатковою угодою № 6 продовжено строк дії договору до 03.04.2010 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення підписаному сторонами 14 жовтня 2010 року, відповідач передав позивачу орендоване приміщення.

Прокурор у судовому засіданні пояснив, що договір оренди до моменту передачі обєкта оренди (14.10.2010 року) орендарю (позивачу) був чинним та продовженим.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку за період з 03.04.2010 року по 14 жовтня 2010 року та доказів передачі орендованого майна у зазначений період, суд вважає, що станом на 13 жовтня 2010 року , договір був діючим.

Як вказує прокурор у позовній заяві, під час проведення перевірки щодо дотримання вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, встановлено, що Орендар (відповідач) систематично порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду приміщення, внаслідок чого, за період з вересня 2009 року по жовтень 2010 року, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у сумі 2047,40 грн., що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати, за період з вересня 2009 року по жовтень 2010 року в сумі 2047,40 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 701, який був укладений між позивачем та відповідачем 03 серпня 2005 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період вересень 2009 року по жовтень 2010 року в сумі 2047,40 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 9.3 договору оренди сторонами встановлено відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка станом на 01 листопада 2010 року склала 146,58 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 146,58 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога прокурора є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; відомості про рахунки в банківських установах, дату та місце народження - відсутні) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (м-н Конституції,16, м. Харків. 61003, б/р 33213871700002 в ГУДКУ у Харківській області м. Харків, МФО 851011, код ОКПО 24134490) 2047,40 грн. заборгованості з орендної плати та 146,58 грн. пені.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; відомості про рахунки в банківських установах, дату та місце народження - відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюджетної. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; відомості про рахунки в банківських установах, дату та місце народження - відсутні) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 25 березня 2011 року

справа № 5023/1345/11