Рішення № 14632631, 15.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 5023/1472/11

вх. № 1472/11

Суддя господарського суду Мамалуй О.О.

при секретарі судовогозасідання Яновська А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 - дов.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агропродекспорт", м. Київ

до СПДФО ОСОБА_3, м. Південне

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Агропродекспорт" звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача, ФОП ОСОБА_3 суму збитків в розмірі 754680,78 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з"явився двічі, відзив на позов не надав. Причини неявки суду не відомі, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 12.04.2010 р. між ТОВ "Агропродекспорт" та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір б/н про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні.

Відповідно до умов п.1.1 договору, Сторонами був укладений Договір (Заявка) № 94 від 30.04.2010р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно якої відповідач зобовязаний перевезти вантаж сир твердий сичужний в кількості 20000 кг. (піддони 20х0,9м) по маршруту м. Гадяч м. Санкт-Петербург автомобілем з державним номерним знаком № НОМЕР_1/НОМЕР_2, водій ОСОБА_1 Відповідно до пункту 5. Договору-заявки строк доставки вантажу до отримувача не більше 5 (пяти) діб з дати замитнення.

Відповідно до п.2.1 Договору, Відповідач (Перевізник (експедитор)) зобовязаний протягом всього маршруту та до місця розвантаження нести відповідальність за збереження вантажу, транспортувати вантаж лише під пломбами, дотримуватися інструкцій Замовника (Позивача) стосовно маршруту пересування, митної обробки, точок перетину кордону.

Згідно п.6. Договору-заявки Відповідач (Перевізник (експедитор)) має право залучати сторонніх (третіх осіб) для виконання перевозки автомобільним транспортом.

Вантаж був прийнятий до перевезення водієм, зазначеним у Договорі заявці, ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1., громадянином України, паспорт НОМЕР_5, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській обл. 11.12.2001р., місце проживання Україна, Харківська обл., АДРЕСА_1), про що свідчать CMR А № 0102564, вантажна митна декларація № 806000012/2010/340644. Адреса розвантаження товару, зазначена у CMR А № 0102564 РФ, м. Санкт-Петербург, вул. Кубинська, б.76, корпус 3 літер «А».

Вартість вантажу вказана в CMR А № 0102564 та становить 2862000,00 (два мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі) російських рублів.

Товар, що був наданий позивачем відповідачеві для перевезення, є власністю позивача, поставлявся позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТОРГ» (Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, ІПН НОМЕР_3) відповідно до укладеного 16.09.2008 р. Контракту № 39/08 та Додаткової угоди (специфікації) № 124 від 06.05.2010 р. до цього Контракту на умовах DDU - м. Санкт-Петербург (ІНКОТЕРМС-2000), відповідно до якого ТОВ «Агропродекспорт» є Продавцем, а ТОВ «ІНТОРГ» є Покупцем товару, про що зазначено у CMR А № 0102564.

Право власності позивача на товар, що зазначений у CMR А № 0102564, підтверджується видатковими накладними № ГС-00001602 від 11.05.2010р., № ГС-00001597 від 11.05.2010 р. та Договором № ДП 02-2009 купівлі-продажу товарів від 29.12.2008 р., укладеному між позивачем та ЗАТ «Гадячсир».

При перевезенні даного вантажу 17.05.2010р. в період з 9:00 до 10:00 на території складу «Александрія» по вул. Софіївська, 4 у м. Санкт-Петербург, сталась крадіжка вантажу.

16.08.2010р. СУ при МВС по Фрунзенському районі м. Санкт-Петербург було порушено кримінальну справу № 261208 за ч. 3 ст. 158 Кримінального кодексу Російської федерації.

Причиною втрати даного вантажу є крадіжка, яка сталась 17.05.2010р. на території складу «Александрія» по вул. Софіївська, 4 у м. Санкт-Петербург під час перевезення даного вантажу Відповідачем. При цьому крадіжка трапилася внаслідок невиконання Відповідачами своїх договірних зобовязань, а саме залишення транспортного засобу і вантажу без нагляду.

Отримувачем вантажу (товару) відповідно до Додаткової угоди (специфікації) № 124 від 06.05.2010 р. та CMR А № 0102564 за дорученням Покупця (ТОВ «Інторг») виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Соліс» (309294 Білгородська обл., м.Шебєкіно, вул.Мочаліна, 7 РФ).

01.06.2010 р. ТОВ «Інторг» надав позивачу довідку № 121 про те, що автомобіль НОМЕР_4/НОМЕР_2, яким перевозився товар, прибув на територію складського комплексу за адресою доставки м. Санкт-Петербург, вул. Кубинська, б.76, корпус 3, (про що є відмітка у журналі охорони комплексу), проте на територію складу (місця розвантаження) не прибув, документів для розвантаження не надав, товар для розвантаження не надав, до посадових осіб ТОВ «Інторг» не звертався.

31.05.2010 р. позивачем отриманий лист № 73 від 28.05.2010 р. від ТОВ «Соліс» про те, що товар, відправлений позивачем на адресу ТОВ «Інторг» по Контракту № 39/08 від та Додаткової угоди (специфікації) № 124 від 06.05.2010 р., не був доставлений та отриманий.

Відповідач не підтвердив передачу вантажу Отримувачу, чи Покупцю, не надав на підтвердження доставки належні документи, а саме: CMR А № 0102564 з відміткою у п.24 про отримання вантажу.

Відповідно до умов Контракту № 39/08 від 16.09.2008 р. та Додаткової угоди (специфікації) № 124 від 06.05.2010р. позивач (продавець товару) отримав від покупця (ТОВ «Інторг») попередню оплату у розмірі 2862000,00 (два мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі) російських рублів, яку змушений був повернути Покупцеві в силу того, що товар не був доставлений, що підтверджується Додатковою угодою до Контракту № 39/08 від 16.09.2008 р. між ТОВ «Агропродеспорт» та ТОВ «Інторг», а також випискою банку АТ «Укрексімбанк» від 02.06.2010р.

Відповідно до п. 6.3. Договору, взаємна відповідальність сторін по даному договору регулюються положенням Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р. міжнародними договорами, законодавством України та даним договором.

Правовідносини, що виникають в результаті здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом регулюються положеннями Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р., учасницею якої Україна є згідно Закону України №57-V від 01.08. 2006р. «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р.».

Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р. договір перевезення встановлюється Міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р. накладна, якщо не доведено зворотнього, являється доказом умов договору та посвідчення прийняття вантажу перевізником.

Розмір заподіяної шкоди позивачу внаслідок крадіжки вантажу, що сталась 17.05.2010р. на території складу «Александрія» по вул. Софіївська, 4 у м. Санкт-Петербург становить 2862000,00 рублів.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Згідно ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Загальна сума збитку завданого позивачу складає 2862000,00 рублів, що еквівалентно 754680,78 грн. на 17.05.2010р. (за курсом НБУ 1 руб. = 0,26369 грн.), що підтверджується звітом про визначення матеріального збитку від 17.05.201р.

Згідно п. 2 Договору (заявки) № 94 від 30.04.2010р., перевізник (експедитор) відповідає за схоронність вантажу від повної або часткової втрати, псуванню, пошкодженого прийнятого до перевезення вантажу, а також за дотримання температурного режиму 0 + 10 С в розмірі фактичного збитку.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р. перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його пошкодження, що трапилось в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачі, а також прострочку в доставці.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно ст.22 ЦК України збитками, є втрати, які особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору та втрати вантажу позивачу нанесені збитки.

Статтею 3 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р. закріплено, що Транспортер відповідає, як за свої власні дії чи недогляд, за дії і недогляд свої агентів і всіх інших осіб, послуги яких він використовує для виконання перевезення, коли ці агенти чи особи виконують покладені на них обовязки.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення, зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 52 ЗУ від 05.04.2001, № 2344-III "Про автомобільний транспорт", виконавець (перевізник) зобовязаний забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

Відповідно до п. 2. ст. 308 ГК України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно п. 3. ст. 310 Господарського Кодексу України, відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про транспорт», підприємства транспорту забезпечують збереження вантажів та багажу з часу їх прийняття для перевезення і до моменту видачі їх одержувачам, якщо інше не передбачено договором.

Згідно ст. 314 ГК України та п. 3 ст.13 Закону України «Про транспорт», перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до п. 3 ст. 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

- у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Відповідно до п.1 ст. 23 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р., транспортер (Відповідач) зобовязаний відшкодувати збитки, що виникли внаслідок повної чи часткової втрати вантажу, розмір суми, що має бути відшкодована, визначається на підставі вартості вантажу в місці і в час прийняття його для перевезення.

Також, відповідно до п. 4 ст. 23 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956р., підлягають відшкодуванню Транспортером (Відповідачем) плата за перевезення, митні збори та платежі, а також інші витрати, повязані з перевезенням вантажу, повністю у випадку втрати вантажу всього вантажу та у пропорції, що відповідає розміру збитку при частковій втраті.

Водій автомобіля «MAN TGA 01», д/н НОМЕР_1/НОМЕР_2 ОСОБА_5 після того, як прибув на територію складу ТОВ «Інторг», м. Санкт-Петербург, вул. Кубинська, 76, передав документи невідомим особам, при цьому не перевіривши їх повноважень, і за їхніми вказівками поїхав на інший склад, який не зазначений в Міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 0102564 та рахунку-фактурі №124 від 06.05.2010р., а саме на склад «Александрія» по вул. Софіївська, 4 у м. Санкт-Петербург.

Посилаючись на пояснювальну записку водія ОСОБА_5, останній залишив автомобіль на території складу не повідомивши про це будь-кого та не забезпечив охорону даного автомобіля.

Відповідно до п. 7.1. договору, ніяка відповідальність не може являтися наслідком невиконання будь-якого із положень даного договору, якщо невиконання було внаслідок причин, які знаходяться поза сферою контролю не виконуючої сторони, а саме стихійних лих, екстремальних погодних умов, пожарів, воїн, втручання зі сторони влади, загрози життю, розбійними діями зі сторони третіх осіб не повязаних з Замовником і з «Перевізником» (експедитором).

Отже, в даному випадку відповідальність за заподіяння шкоди внаслідок неналежного виконання умов Договору та положень законодавства, а саме втрати вантажу внаслідок крадіжки, лежить на Відповідачу у розмірі завданого матеріального збитку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 (62461, Харківська область, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_7 в РБ "Аваль", МФО 380805 в м. Харкові, код НОМЕР_6) на користь ТОВ "Агропродекспорт" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 32-В, р/р 26001010036985 в ПАТ "Укрексімбанк", МФО 322313, код 30058730) заборгованість в розмірі 754680,78 грн., суму державного мита в розмірі 7546,81 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамалуй О.О.

Повний текст рішення підписано 15.03.2011 р.