Рішення № 14632630, 01.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2011 р. Справа № 5023/789/11

вх. № 789/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Мельник С.А. відповідача - Мирошниченко Ю.Ю.

розглянувши справу за позовом ПСП Агрофірма "Прогрес" с. Ліговка

до ВАТ "Лозівський молочний завод " м. Лозова

про стягнення коштів по договору в сумі 83216 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма"Прогрес" ( позивач) просить суд стягнути з ВАТ"Лозівський молочний завод" ( відповідача) суму основного боргу 60683,45 грн., інфляційні втрати за період з 16.03.10 р по 30.01.11 року, 3 % річих-1496 грн.,пеню- 8695 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позову посилається на те, що 10.02.2010 року між ЗАТ"Лозівський молочний завод" та ПСП "Агрофірма "Прогрес" був укладений договір за № 47/10 купівлі-продажу. На виконання умов договору позивач до 28.02.2010 року поставив відповідачу 47 464 кг. молока в перерахунку на молоко базисної жирності на суму 189 856 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується прийомною квитанцією за №15. За період з 01.03.2010 року по 15.03.2010 року відповідач отримав 54 640 кг. молока на суму 217 124,90 грн..Розрахунки відповідачем проведені не в повному обсязі , борг на день подачі позову становить 60683,45 грн.

Відповідач проти основного боргу не заперечує та просить суд відмовити в задоволені в частині стягнення пені, розмір судових витрат розподілити у пропорційному відношенні стягнутих сум.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, відповідача., судом встановлено наступне, що 10.02.2010 року між ЗАТ"Лозівський молочний завод" та ПСП "Агрофірма "Прогрес" був укладений договір за № 47/10 купівлі-продажу. у відповідності до предмету договору "Продавець" (відповідач по справі) зобов*язався передати у власність "Покупця" молоко коров*яче термізоване, а "Покупець" (позивач по справі) зобов*язався оплатити його на умовах та в порядку визначеному цим договором. ( п.1.1 договору). Товар за якісними і кількісними показниками повинен відповідати вимогам ДСТУ 2662-97 "Молоко коров*яче незбиране. Вимоги при закупілі". ( п. 2.1 договору). Кількість товару зазначається у товаро-транспортних накладних. Ціна - у протоколах погодження цін, що є невід*ємною частиною договору (п. 2.2. договору).

На кожну партію молока виписується спеціалізована товарна накладна на перевезення молочної сировини за формою № 1-ТН(МС) затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики України № 176 від 01.07.2002 року,із заповненням в ній усіх реквізитів " щодо кількості та якості молока ( п. 4.2 договору). Сторони також погодили, що не пізніше 3-го числа місяця наступного за звітним "Покупець" на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини, виписує приймальну квитанцію за формою № 3-ПК(МС), в якій вказується кількість та вартість товару ( п.4.5 договору). Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок "Продавця" далі за текстом вчинений напис "не пізніше як 1 раз на 5 днів".

У разі прострочення оплати за передане молоко "Покупець" сплачує "Продавцю" пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п.6.2 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 року, а в частині розрахунків за поставлене молоко до моменту останього розрахунку ( п.8.1 договору). Усі зміни і доповнення до цього договору можуть бути внесені тільки за згодою сторін у формі додаткових угод. Зміни і доповлення набирають чинності з моменту підписання додаткової угоди уповноваженими представниками сторін (п.8.2 договору).

10.02.2010 року сторони погодили протокол погодження за молочну сировину (молоко коров*яче термізоване) у відповідності до якої встановлена закупівельна ціна на молочну сировину (молоко коров*яче термізоване),якість якого повинна відповідати показникам, зазначним у договорі , а саме - 4 грн. за 1 кг. , в тому числі ПДВ. Вказана ціна діє з 10.02.2010 року.( а.с.8).

На виконання умов договору позивач до 28.02.2010 року поставив відповідачу 47 464 кг. молока в перерахунку на молоко базисної жирності на суму 189 856 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується прийомною квитанцією за №15. За період з 01.03.2010 року по 15.03.2010 року відповідач отримав 54 640 кг. молока на суму 217 124,90 грн..Розрахунки відповідачем проведені не в повному обсязі , борг на день подачі позову становить 60683,45 грн.

Як уже було зазначено, сторони погодили наступний порядок здачі-приймання товару, на кожну партію молока виписується спеціалізована товарна накладна на перевезення молочної сировини за формою № 1-ТН(МС), та не пізніше 3-го числа місяця наступного за звітним "Покупець" на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини, виписує приймальну квитанцію за формою № 3-ПК(МС), в якій вказується кількість та вартість товару.

В обгрунтування позових вимог позивач надає приймальну квитанцію за №15 від 28.02.2010 року на суму 189856 грн.( а.с.9).Крім того, позивачем надана товаро-транспортна накладна на перевезення молочної продукції від 01.03.2010 року ( а.с.10), від 02.03.10 року ( а.с.11), від 03.03.10 року ( а.с.12), від 05.03.10 року ( а.с.13), від 07.03.10 року ( а.с.14), від 09.03.10 року ( а.с.15), від 11.03.10 роу ( а.с.16), від 12.03.10 роу ( а.с.17), від 14.03.10 року ( а.с.18). Також позивачем надані докази часткової сплати отриманої молочної продукції ( а.с.19-31).

12.12.2010 року позивачем надсилалася претензія з вимогою добровільно сплатити суму основного боргу з урахуванням річних,інфляційних втрат та пені. ( а.с.35),

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості позивачем визнається суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 60683,45 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо договором не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Розмір пені передбачено договором п. 6.2 - подвійна облікова ставка НБУ.,що становить 8695 грн.

Відповідачем в судовому засіданні заявлене клопотання щодо зменшення розміру пені.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій ( ст. 233 Господарського кодексу України). В судовому засіданні клопотання відповідача розглянуте та розмір пені зменшено на 50 % що становить до стягення 4347,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних, що становить в сумі 1496 грн. та інфляційних в сумі 3647 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв"язку з чим підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 536, 554, 610, 611, ч.2 ст 625, ч.1 ст. 626, 712, ч. 1 ст. 1048, 1054 - 1056, ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Визнати належним відповідачем по справі ЗАТ"Лозівський молочний завод" (код 00447310).

Позивачем позов заявлено до ВАТ"Лозівський молочний завод.

Стягнути з ЗАТ"Лозівський молочний завод" ( Харківська обл, м.Лозова, вул.Червоногвардійська,45-а р/р 26006818792270 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 351016 код 00447310) ) на користь ПСП-Агрофірма"Прорес" (Харківська обл, Сахновщанський район, с.Лигівка, вул.Леніна, 65 р/р 200043012454 в хОФ ВАТ Ощадбанк м.Харків, МОФ 351823 код 04258155) суму основного боргу 60683,45 грн, 3 % річних- 1496 грн, інфляційні втрати - 3647 грн., пеню 4347,50 грн., державне мито в сумі 701,74 грн, 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені 4347,50 грн- відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 01.04.11 року.