Рішення № 14632606, 27.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 29/103-10

вх. № 3584/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача –Айрапетян Н.Ю.,

відповідача –Меліна В.С.,

розглянувши справу за позовом ТОВ "Будмонтаж", с. Пісочин

до ТОВ "ДМК Плюс", с. Марченки

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „ДМК Плюс” в якій просит суд визнати за ним право власності на комплекс, який розташований за адресою: вул. Приміська, 5а, сел. Кулиничі Харківського району, Харківської області та складається з СТО, стоянки автомобілів, автомийки та допоміжної будівлі та про зобов’язання відповідача вчинити дії.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти позову по суті не заперечує.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14 серпня 2007 року між ТОВ „ДМК Плюс” (Замовник за договором) та ТОВ „Будмонтаж” (Підрядник за договором) укладено договір підряду № С/К-03/07 (Договір № С/К-03/07). Відповідно до п. 1.1 Договору № С/К-03/07 Підрядник прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по будівництву комплексу гаражів, СТО, мойки та стоянки для автомобілів, розташованих за адресою: вул. Приміська, 5а, сел. Кулиничі Харківського району, Харківської області (надалі Об’єкт). Згідно п. 1.2 Договору № С/К-03/07 Підрядник зобов’язався виконати весь комплекс робіт по мірі отримання фінансування від Замовника.

22 серпня 2007 р. було отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт № 124/07 і Підрядник розпочав роботи на Об’єкті. У той же час в порушення умов договору фінансування робіт з боку Замовника не розпочалося, тому 20 вересня 2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № С/К-03/07.

Пунктом 4.5. Додаткової угоди № 1 від 20.09.2008 р. передбачено, що якщо на час закінчення будівельно-монтажних робіт по Договору та здачі об’єкту в експлуатацію заборгованість Замовника становитиме розмір виконання всього комплексу робіт і Замовник не виконає умови п. 4.4 Договору, він зобов’язується передати Підряднику за Актом приймання-передачі об’єкт будівництва – СТО, мойки, стоянки для автомобілів, допоміжної будівлі, розташованих за адресою: вул. Приміська, 5а, сел. Кулиничі Харківського району, Харківської області.

Судом встановлено, що на протязі всього часу будівництва Позивач неодноразово звертався до Відповідача щодо необхідності здійснення фінансування (листи від 15.09.2007 р., 28.08.2008 р. та ін.), але фінансування з боку Замовника не відбулося.

Враховуючи обмежені терміни дії дозвільних документів на об’єкт будівництва та зобов’язання Підрядника збудувати об’єкт у встановлений термін, з метою належного виконання умов Договору № С/К-03/07 Позивач був вимушений продовжувати будівництво власними силами за свій рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2009 року будівельно-монтажні роботи комплексу, який розташовано за адресою: вул. Приміська, 5а, сел. Кулиничі Харківського району, Харківської області та складається з СТО, автомийки, стоянки автомобілів, допоміжної будівлі та індивідуальних гаражів було завершено, про що свідчить Акт готовності об’єкту до експлуатації від 24.11.2009 р. (Акт готовності) та Свідоцтво про відповідність збудованого об’єкту проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 24.11.2009 р. У Акті готовності зазначено, що роботи здійснювалися Позивачем – генеральним підрядником – ТОВ „Будмонтаж”.

21.12.2009 р. виконавчим комітетом Кулиничевської селищної ради Харківського району Харківської області було видано Свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 21.12.2009 р. на комплекс, який розташований за адресою: вул. Приміська, 5а, сел. Кулиничі Харківського району, Харківської області та складається з СТО, стоянки автомобілів, автомийки та допоміжної будівлі.

У лютому 2010 року Позивач звернувся до Відповідача з законною та обгрунтованою вимогою у термін до 28.02.2010 р. компенсувати витрати підприємства у розмірі 2489 679,00 (два мільйони чотириста вісімдесят дев’ять тисяч шістсот сімдесят дев’ять грн. 00 коп.) грн., пов’язані з виконанням будівельно-монтажних робіт по Договору № С/К-03/07 або у той же термін на виконання п. 4.5 Додаткової угоди у якості компенсації понесених витрат передати за актом приймання-передачі комплекс та укласти договір купівлі-продажу Об’єкті.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач на протязі тривалого часу не має оборотних коштів на ведення нормального циклу господарської діяльності, невиконання Відповідачем зобов’язань руйнує зв’язки з його партнерами та контрагентами, негативно впливає на імідж підприємства, зазначені дії Відповідача порушують права та інтереси щодо задоволення загальногосподарського інтересу Позивача.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Ця норма кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якого, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язанням є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

Згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-териториальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 15, 16, 526, 527, 530, 610, 875, Цивільного кодексу України, статтями 175, 193, 216, 224, 226 Господарського кодексу України, статтями 4, 5, 12, 15, 22, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Будмонтаж” (код ЄДРПОУ 32057042, Харківська область, Харківський район, сел. Пісочин, вул. Кільцева, 41) право власності на комплекс, який розташований за адресою: вул. Приміська, 5а, сел. Кулиничі Харківського району, Харківської області та складається з СТО, стоянки автомобілів, автомийки та допоміжної будівлі раніше зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю „ДМК Плюс” (код ЄДРПОУ 33197947, Харківська область, Харківський район, сел. Манченки, вул. Фабрична, 15) на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 21.12.2009 р., виданого виконавчим комітетом Кулиничевської селищної ради Харківського району Харківської області.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „ДМК Плюс” (код ЄДРПОУ 33197947, Харківська область, Харківський район, сел. Манченки, вул. Фабрична, 15) передати товариству з обмеженою відповідальністю „Будмонтаж” (Харківська область, Харківський район, сел. Пісочин, вул. Кільцева, 41, код ЄДРПОУ 32057042) за актом приймання-передачі комплекс, який розташований за адресою: вул. Приміська, 5а, сел. Кулиничі Харківського району, Харківської області та складається з СТО, стоянки автомобілів, автомийки та допоміжної будівлі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ДМК Плюс” (код ЄДРПОУ 33197947, Харківська область, Харківський район, сел. Манченки, вул. Фабрична, 15) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Будмонтаж” (код ЄДРПОУ 32057042, Харківська область, Харківський район, сел. Пісочин, вул. Кільцева, 41) 85,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Суддя (підпис)