Рішення № 14632597, 26.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 62/50-10

вх. № 2092/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Арсені О.В., посв. №69 від 07.05.09р. позивача - не з"явився 3-й особи - не з"явився відповідача - Барабаш А.А., директор

розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Харків в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дурга" м. Харків

про стягнення 64505,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Дурга" 63632,27 грн. боргу по орендній платі та 873,43 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.10р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Московському районі міста Харкова.

26.04.10р. прокурор та представник позивача звернулись до суду із узгодженим клопотанням про відмову від позову, в якому просять суд прийняти їх відмову від позову в частині стягнення 15700,33 грн. заборгованості, у зв"язку із тим, що вказану суму вже було стягнуто з відповдіача рішенням Харківського окружного адміністративного суду.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, судом встановлено, що з боку прокурора її підписано Арсені О.В., повноваження якого підтверджуються посвідченням №69 від 07.05.09р., з боку позивача заяву підписано предсавником Грєнкова І.В., повноваження якого підтверджуються довіреністю №08-11/650/2-10 від 23.03.10р.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по

суті.(ст.29 ГПК України).

Відповідно до 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі вправі відмовитися від позову.

Враховуючи те, що відмова від позову є правом позивача, його одностороннім волевиявленням, суд не зв"язаний думкою іншої сторони у справі та думкою третіх осіб щодо цього волевиявлення та щодо припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги погоджену між позивачем та прокурором заяву про відмову від позову, та керуючись ст.78 ГПК України, господарський суд приймає відмову позивача та прокурора від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на наведене провадження у даній справі в частині стягнення 15700,33 грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Наслідком відмови позивача від позову відповідно до ст.80 ГПК України є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же самих підстав.

Представник позивача та прокурор підтримують позовні вимоги (з урахуванням відмови від позову) та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та наданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву (вх.№9439 від 26.04.10р.) визнає позовні вимоги, однак, зазначає, що відповідач не має можливості погасити її.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

25.06.04р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” в державному реєстрі земель 25.06.04р. за №7554/04, у відповідності до умов якого позивач на підставі рішення ХІХ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 25.02.04р. № 18/04 “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об’єктів” надав в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,1389 га, яка знаходяться за адресою: м. Харків, вул.Героїв Праці, 35 для будівництва торгівленього комплексу, замість приміщень №19-36 нежитлової будівлі літ."А-1" та КПП, що зносяться, (але не пізніше прийняття об"єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації цього об"єкту. Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком: на період будівництва до 01.02.07р.; на період експлуатації до 01.02.29р. Згадана земельна ділянка була фактично передана відповідачеві у користування 25.06.04р., що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.06.04р.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі на рахунок державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць на період будівництва складає: 2004 рік - 325,74 грн.; 2005 рік - 434,33 грн.; 2006 рік - 639,42 грн.; з 2007 року - 1206,46 грн. На період експлуатації з 01.02.07р. - 3738,34 грн. на місяць.

Крім того, 17.04.06р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі (далі договір), що зареєстрований у Харківській регіональній філії

Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” в державному реєстрі земель 17.04.06р. за №640667100055, у відповідності до умов якого позивач на підставі рішення XL сесії Харківської міської ради IV скликання від 28.09.05р. № 170/05 “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об’єктів” надав в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0410 га, яка знаходяться за адресою: м. Харків, вул.Героїв Праці, 35 для реконструкції нежитлових приміщень №8-18 будівлі літ. "А-1" з приєднанням до торгівленього комплексу (але не пізніше прийняття об"єкту до експлуатації) та її подальшої експлуатації. Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком: на період реконструкції до 01.10.07р. (але не пізніше прийняття об"єкту до експлуатації); на період експлуатації до 01.10.30р. Згадана земельна ділянка була фактично передана відповідачеві у користування 17.04.06р., що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 17.04.06р.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі на рахунок державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць на період реконструкції складає: 2006 рік - 234,60 грн.; з 2007 року - 442,64 грн. На період експлуатації з 01.10.07р. - 1340,40 грн. на місяць.

Відповідно до пунктів 10, 11 названих вище договорів орендна плата за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вказує прокурор у позовній заяві, Орендар (відповідач) систематично порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду землі, внаслідок чого станом на 16.03.10р. у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за землю у сумі 63632,27 грн.

Судом встановлено, що відповідач у податковій декларації №3145, поданій 29.01.08 р., самостійно визначив щомісячний розмір орендної плати у сумі 6014,53 грн. Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника третьої особи, наданими у судовому засіданні.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про плату за землю" платежі за землю у вигляді земельного податку чи орендної плати зараховуються до бюджетів місцевого

самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.

За приписами до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Крім того, згідно п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки комунальної власності).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Статтями 24, 35 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, та навпаки відповідач визнав навність у нього боргу по орендній платі, а також приймаючи до уваги відмову позивача та прокурора від позову в частині стягнення 15700,33 грн., суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 47931,94 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 873,43 грн. пені за неналежне виконання відповідачем обов"язку по сплаті орендної плати.

Згідно з п. 14 договорів оренди землі від 25.06.04р. та від 17.04.06р., у разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня із

розрахунку 120 % облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення платежу. Пеня нараховується разом із заборгованістю.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання зпорушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати, передбаченої Договорами, складає 873,43 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по повній та своєчасній оплаті орендної плати, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 873,3 грн., відповідають вимогам договору, чинному законодавству України та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 549, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, ст. 2, 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 14, 20, 27 Закону України "Про плату за землю", ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", п.1.4. ч.1 ст.1, п.5.1 ст.5, п. 16.1.1. ст.16, п.16.1.2. ст.16, п.16.4.1. ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача та прокурора від позову в частині стягнення 15700,33 грн. боргу.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 15700,33 грн. боргу по орендній платі - припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дурга" (61144, м.Харків, вул.Героїів Праці, 33-Д, кв.42, р/р2600319174001 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 24341390) на користь Харківської міської ради (р/р 33211812700007 ГУДКУ в Харківській області, МФО851011, одержувач УДК у Московському районі міста Харкова, код одержувача 24134596, код бюджетної класифікації 13050500) 47931,94 грн. боргу по орендній платі та 873,43 грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дурга" (61144, м.Харків, вул.Героїів Праці, 33-Д, кв.42, р/р2600319174001 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 24341390) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 488,04 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дурга" (61144, м.Харків, вул.Героїів Праці, 33-Д, кв.42, р/р2600319174001 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 24341390) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 178,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/50-10 підписано 27.04.10р.