Рішення № 14632591, 20.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р. Справа № 43/31-10

вх. № 1920/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кириченко А. В., дор. № 10/1499-21 від 05.02.10 р. відповідача - Головін П.В. дор. № б/н 19.04.10 р.

розглянувши справу за позовом ВАТ "Дніпроенерго" м. Запоріжжя

до ТОВ "Торговий дім "Главмаш", м. Харків

про стягнення 6021,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ "Дніпроенерго", м. Запоріжжя звернувся до суду з позовом до ТОВ "Торговий дім "Главмаш", м. Харків про стягнення 6021,35 грн., з яких:3541,25 грн. пені; 2480,10 грн. штрафу, судові витрати покласти на відповідача.

Позов мотивовано тим, що згідно з п. 2.1 договору від 12.08.09 р. № 1364 на поставку продукції (код класифікатору 29.14.3) 2009 року виготовлення, відповідач зобов'язався здійснити постачання продукції протягом 30-ти банківських днів після підписання договору. Відповідно до вказаного пункту договору відповідачем продукцію поставлено не було, крім того направлено на адресу позивача лист № 73/08 від 31.08.09 р. про погодження продовження терміну постачання продукції.

З боку позивача було погоджено прохання відповідача щодо продовження терміну постачання та 04.09.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої було внесено зміни до п. 2.1 договору та викладено його в наступній редакції: «Постачальник постачає продукцію протягом 70-ти банківських днів після підписання договору», крім того продовжено термін дії договору до 31.12.2009.

Але, відповідачем в порушення умов договору та додаткової угоди № 1 було поставлено продукцію (муфта Н17.102.001.00) лише частково на суму 20466.00 грн., про що свідчить видаткова накладна № Рн-00083 від 09.12.2009.

Cтаном на 28.12.2009 року продукція в повному обсязі (муфта НІ 7.102.003.00) на загальну суму 35430,00 гри. не була поставлена, у зв'язку з чим відповідачем порушені умови договору в частині строків постачання продукції.

Згідно з п. 7.1 договору за порушення відповідачем термінів постачання продукції, обумовлених п. 2.1 договору, недопостачання або постачання некомплектної та неякісної продукції (п. 5.6 договору) відповідач сплачує позивачеві пеню за кожен прострочений день поставки у розмірі 0,2 % від суми продукції, що не поставлена в установлений строк або недопоставлена, або поставлена неякісна та некомплектна, що становить 3 541,25 грн, за період з 20.11.2009 по 28.12.2009 р.

Відповідно до цього ж пункту зазначеного договору за порушення термінів постачання понад тридцять календарних днів додатково передбачено стягнення штрафу в розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно поставленої продукції, що становить 2480,10 грн. Відповідачу була надіслана претензія № 10/13777 від 29.12.2009. про сплату пені та штрафу за порушення договірних зобов'язань на суму 6 021,35 грн. (пеня - 3 541,25 грн. + штраф в розмірі 2 480,10 грн.) на поточний рахунок позивача та поставку продукції (муфта Н17.102.003.00) на суму 35 430,00 грн. на адресу позивача. 30.12.2009 відповідачем було поставлено продукцію (муфта Н17.102.003.00) на адресу позивача на вищевказану суму.

Однак, пеню та штраф, відповідно до надісланої претензії, відповідач на поточний рахунок позивача не перерахував.

До початку судового засідання представники сторін звернулися до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі, вказана заява розглянута та задоволена судом, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Представник позивача наполягає на заявлених позовних вимогах, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі.

14.04.10 р. через канцелярію господарського суду надав відзив на позов, в якому зазначає, що договір № 1364 на постачання продукції був отриманий та погоджений підприємством відповідача і підписаний лише 31.08.2009 року. Про це свідчить дата відправки на квитанції про отримання цінного листа та чеку поштового відділення, заказиим цінним листом цього договору та комплекту додаткової угоди із супроводжувальним листом. Дата на договорі свідчить про дату підпису однією зі сторін, а саме позивача, та його регістраційиий номер.

Вказує, що пункт 2.1. цього договору зобов'язує Постачальника, тобто відповідача, поставити продукцію протягом 30-ти робочих днів після укладання цього договору. Підприємством відповідача була висунута пропозиція відразу подовжити термін постачання обладнання до 90 банківських днів. Але отримавши згоду відповідача на виконання договору № 1364 працівники позивача не повідомивши підприємство-відповідача зупинили оформлювання додаткової угоди, і договір був направлений до виконання без оформленої додаткової угоди. Після того, як наприкінці вересня 2009 року підприємством відповідача був отриманий лист від позивача на постачання муфт, в телефонній співбесіді підприємство відповідача повернулося до факту підписання додаткової угоди про продовження терміну поставки. Підприємство-відповідача не могло поставити це обладнання раніше ніж 90 робочих днів з приводу неможливості цієї поставки по суто технично-виробничим питанням, а ще 30 днів потрібно на обробку поковок, а саме виготовлення виробу, але строк цієї поставки не влаштовував працівників позивача. Оформлення договору було затримано, саме позивачу, його треба було почати оформлювати ще наприкінці травня 2009 року. Працівники позивача, згідно усної домовленості про недоведення факту затримки поставки до суду буквально змусили підписати додаткову угоду, згідно якої підприємство відповідача зобов'язалося поставити зубчаті муфти впродовж 70 робочих днів з моменту підписання договору № 1364. Але і в цьому випадку вони некоректно вказали строк підписання договору, встановивши його як 12.08.2009 року - дату встановлення першого підпису керівника позивача, а що цей документ ще повинен бути надісланий поштою до другої сторони, бути розглянутий та підписаний не було враховано.

Згідно з розрахунками відповідача поставку за договором № 1364 у повному обсязі впродовж 90 робочих днів від дати 12.08.2009 р. потрібно було здійснити до 16.12.2009 року.

Згідно з накладною № 00083 від 09.12.2009 року та актом приймання обладнання № 00090 від 09.12.9009 р. підприємством відповідача була відвантажена муфта Н17.102.001.00 на загальну суму 20466,00 грн. Отримане доручення №793 від 09.12.2009 р. на інженера ВППР Запорізької ТЕС ОСОБА_1

Згідно з накладною № 00089 від 22.12.2009 року та актом приймання обладнання № 00092 від 09.12.9009 р. підприємством відповідача була відвантажена муфта Н17.102.003.00 на загальну суму 35430,00 грн. Отримане доручення №811 від 21.12.2009 р. на інженера ВППР Запорізької ТЕС ОСОБА_1 На бланку цього доручення дуже ясно написано, що підстава для отримання доручення -факсимільне повідомлення позивача № 2236/21 від 16.12.2009 року.

Крім того, відповідач повідомляє про несприятливі погодні умови, які відповідач називає як форс-мажорні обставини. Тобто, як вважає відповідач, на виконання умов цього договору ще намагалися вплинути форс-мажорні обставини. Але, на думку відповідача, підприємство відповідача виконало усі зобов'язання за договором № 1364. Також відповідач звертає увагу на те, що виробництво продукції по договору № 1364 здійснювалося за рахунок підприємства відповідача без отримання від позивача попередньої оплати, а остаточний розрахунок за поставлену продукцію - впродовж 10-ти банківських діб з моменту прийняття продукції на складі позивача, тобто ніяких грошових витрат, за які б позивач мог вимагати виплати штрафу та пені, позивач не мав.

20.04.10 р. через канцелярію господарського суду позивач надав заяву про уточнення позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 33,30 грн. витрат, пов"язаних з розглядом справи за отримання довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, що підтверджується платіжним дорученням № 7682 від 16.04.10 р.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Враховуючи вищевикладене, суд покладає витрати позивача за отримання довідки з ЄДРПОУ, які пов"язані з розглядом справи у розмірі 33,30 грн., покласти на відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупністі, встановив наступне. 12.08.09 р. між сторонами по справі було укладено договір № 1364, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачеві, а позивач зобов'язався прийняти і сплатити за продукцію (код класифікатору 29.14.3) 2009 року виготовлення, в кількості, асортименті та за ціною згідно із специфікацією. Договір укдадений на суму 55896,00 грн.

Відповідно до факсимільного листа відповідача - ТОВ "Торговий дім "Главмаш" від 31.08.09 р. № 73/08, направленого на адресу позивача, вбачається, що відповідач 27.08.09 р. отримав проект договору № 1364 від 12.08.09 р., оформленого позивачем з підприємством відповідача на поставку на адресу підприємства позивача продукції на загальну суму 55896,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив на адресу позивача свій підписаний та скріплений печаткою екземпляр договору 01вересня 2009року, про що свідчить копія опису вкладення поштового відправлення від 01.09.09 р. Відповідно до п. 2.1 договору від 12.08.09 р. № 1364, відповідач зобов'язався здійснити постачання продукції протягом 30-ти банківських днів після підписання договору. 04.09.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої сторонами було внесено зміни до п. 2.1 договору та викладено його в наступній редакції: «Постачальник постачає продукцію протягом 70-ти банківських днів після підписання договору», крім того продовжено термін дії договору до 31.12.2009.

Виходячи з умов п. 2.1. договору, додаткової угоди № 1 від 04.09.2009р., останній термін поставки продукції встановлюється - 05.12.09р.

Відповідно до п. 2.4 продукція вважається поставленою покупцеві з дати підписання сторонами видаткових накладних.

Видаткова накладна № 00083 від 09.12.2009 року на загальну суму 20466,00 грн. підписана 09.12.2009 року

Видаткова накладна № 00089 від 22.12.2009 року на загальну суму 35430,00 грн. підписана 21.12.2009 р.

Товар, відповідно до вищеперерахованих видаткових накладних було отримано за дорученням №793 від 09.12.2009 р. та за дорученням №811 від 21.12.2009 р. інженером ВППР Запорізької ТЕС ОСОБА_1

Таким чином, відповідачем фактично поставлено товар 09.12.2009р. за видатковою накладною № 00083 та 22.12.2009р. за видатковою накладною № 00089, що є порушенням строку поставки згідно до умов п.2.1 договору та додаткової угоди № 1 від 04.09.2009р.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, тому всі умови договору з моменту його укладення є однаково обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ст.ст. 525,526), а саме ст. 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов'язання належним чином у встановлений договором строк не виконав. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на форс-мажорні обставини, які нібито вплинули на виконання зазначенного договору через необгрунтованість.

Відповідно до ст.ст. 546, 611 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме: сплата неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 551 ЦК України визначено, що розмір пені встановлюється договором.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення відповідачем термінів постачання продукції, обумовлених п. 2.1 договору, недопостачання або постачання некомплектної та неякісної продукції (п. 5.6 договору) відповідач сплачує позивачеві пеню за кожен прострочений день поставки у розмірі 0,2 % від суми продукції, що не поставлена в установлений строк або недопоставлена, або поставлена неякісна та некомплектна.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені за порушення терміну поставки продукції підлягають частковому задоволенню в розмірі 1640,79 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу за порушення термінів постачання, слід зазначити наступне : в договорі від 12.08.09 р. № 1364 передбачений п. 7.1, в якому зазначено, що „За порушення ПОСТАЧАЛЬНИКОМ термінів поставки продукції, обумовлених п. 2.1 цього договору, недопоставку або поставку недокомплектної та неякісної продукції (п.5.6 цього договору), ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ПОКУПЦЕВІ пеню за кожен прострочений день поставки у розмірі 0,2% від суми продукції, що не поставлена в установлений строк, недопоставлена, або поставлена неякісна та некомплектна.

За порушення термінів поставки понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно поставленої продукції”.

Але додатковою угодою № 1 від 04.09.2009р. до договору від 12.08.09 р. № 1364 п. 2.1 було змінено та викладено в такій редакції : " Постачальник поставляє продукцію протягом 70-ти банківськіх днів після підписання договору”.

Тому вимоги в частині стягнення штрафу не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст. 525, 526, ч. 1 ст. 551, 546, 611, 629 ЦК України, ст. 193, ч. 1 ст. 230 ГК України ст.ст.1, 12, 33, 34, 44, 47, 49, 82-84 ГПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Торговий дім "Главмаш" (61082 м. Харків, вул. Межлаука, 9/3, кв. 4, р/р 26008036162300 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 32759608, ІПН 327596020379) на користь ВАТ "Дніпроенерго" (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, р/р 26002301000076 у філії ЗОУ ВАТ „Державний ощадний банк України” м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 00130872, ІПН 001308708243) пеню у розмірі 1640,79 грн., державного мита у сумі 102 грн., 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 33,30 грн. витрат, пов"язаних з розглядом справи.

В іншій частині стягнення пені відмовити.

В частині стягнення штрафу відмовити

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис)

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане 23.04.2009 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Харківського апеляційного господарського суду.