Рішення № 14632517, 12.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2010 р. Справа № 64/90-10

вх. № 1269/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю від 15.10.2008р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 4438,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Обрій» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 4438,95грн., з яких 3602,19грн. сума основного боргу; 383,95грн. пені та 70,98грн. 3% річних, 21,61грн. індексу інфляції,; 360,22грн.- 10% штраф та судові витрати, що складаються з витрат на сплату державного мита у розмірі 102,00грн. та 236,00грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Позовні вимоги заявник обгрунтовує неналежним виконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зобов"язань за договором купівлі-продажу №39/LO від 29.01.2007р., а саме неповна та несвоєчасна сплата вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

09 березня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду лист (вх. №4900), в якому вказав, що визнає заборгованість в сумі 3427,19грн. та документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі докази часткових проплат за договором у розмірі 175,00грн.

10 березня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі й пояснення, в яких вказує, що визнає позовні вимоги в сумі 3427,19грн. та просить дозволу на часткове погашення вказаної заборгованості, згідно до наданого графіку, не визнає нараховані штрафні санкції.

10 березня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області клопотання (вих. №20 від 04.03.2010 року), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з відрядженням представника позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 березня 2010 року розгляд справи був відкладений на 23 березня 2010 року.

23 березня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду заяву (вх. №6705), в якій просить суд долучити до матеріалів справи платіжне доручення №64 від 22.03.2010р. про сплату 500,00грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 березня 2010 року розгляд справи був відкладений на 12 квітня 2010 року.

08 квітня 2010 року позивач надав до канцелярії суду уточнення позовних вимог (вх. №184), в яких просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 3763,95грн., з яких 2927,19грн. сума основного боргу; 383,95грн. пені та 70,98грн. 3% річних, 21,61грн. індексу інфляції; 360,22грн.- 10% штраф та судові витрати; в іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

12 квітня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду заяву (вх. №834), в якій просить суд в порядку п.6 ст. 232 Господарського кодексу України відмовити в задоволені позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені та штрафних санкцій у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти наявності заборгованості не заперечував, проти нарахування штрафних санкцій заперечував посилаючись на строк позовної давності.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача від 08.04.2010р. як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

29 січня 2007 року між позивачем (Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Обрій") та відповідачем (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) був укладений договір купівлі - продажу №39/LO на поставку освітлювально - технічної та електротехнічної продукції. Відповідно до п.1.1 договору, продавець (позивач) зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця (відповідач) товари, а відповідач у свою чергу, у відповідності до пункту 1.2 зобов'язаний приймати від позивача товари та оплачувати їх вартість.

На виконання умов договору, в період з 29.01.2007р. по 09.11.2007р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26322,29 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковою накладною №РН-0000053 від 29.01.2007р. на суму 15548,80грн.; видатковою накладною №LО-103 від 05.03.2007р. на суму 9969,49грн.; видатковою накладною РН-0000589 від 09.11.2007р. на суму 804,00 грн.

Відповідно до п.3.1. договору, оплата за товар за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Строки оплати за товар вказуються у додатках до цього договору.

Відповідно до додатку №1/1 від 29.01.2007р. до договору, покупець зобов'язаний сплатити повну вартість поставленої продавцем партії товару на загальну суму 15548,80грн. протягом 21 банківського дня, з моменту відвантаження товару; відповідно додатку до договору від 05.03.2007р. строк оплати за накладною на суму 9969,49грн. був встановлений протягом 14 днів з моменту відвантаження товару.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, а саме з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено часткові оплати товару протягом періоду з 29.01.2007р. по 07.05.2009р. (копії банківських виписок БВ-0000618 від 24.12.2007р., БВ-0000021 від 08.01.2008р., БВ-0000024 від 10.01.2008р., БВ-0000040 від 25.01.2008, БВ-0000067 від 13.02.2008, БВ-0000153 від 21.03.2008р., банківські виписки БВ-0000330 від 05.09.2008р., БВ-0000064 від 16.01.2009р., БВ-0000103 від 24.04.2009р., БВ-0000110 від 07.05.2009р.) на загальну суму 14770,56.

Відповідачем було повернуто деякий товар, відповідно до накладної на повернення №ВН-0000030 від 20.11.2007р. - на суму 1539,53 грн. та накладної на повернення №ВН-0000029 від 20.11.2007 р. - на суму 6480,01грн., сума повернення складає - 8019,54 грн.

Після проведення часткових оплат товару та його часткового повернення, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 08 квітня 2010 року, сума боргу відповідача перед позивачем становить 2927,19грн.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з претензійними вимогами, проте, відповідач не сплатив суму боргу за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 100,00грн., до звернення позивача з позовом до суду (позовна заява надійшла до суду 18.02.2010р.), що підтверджується платіжними дорученнями №37 від 10.02.2010р. на суму 50,00грн. та №34 від 08.02.2010р. на суму 50,00грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач сплатив вказану суму до подачі позовної заяви до суду, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 100,00грн.

Окрім того, враховуючи, що відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження, якщо відсутній предмет спору, суд припиняє провадження в частині заявлених до стягнення 575,00грн. основного боргу, оскілько, відповідно до платіжних доручень № 62 від 02.03.2010р. на суму 75,00грн. та №64 від 22.03.2010р. на суму 500,00грн., відповідачем було сплачено суму заборгованості у розмірі 575,00грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 2927,19грн.

Відповідно до умов п.7.2. договору купівлі - продажу №39/LO від 29.01.2007р., за несвоєчасну чи неповну оплату або поставку товару, винна сторона зобов"язана сплатити штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого чи недопоставленого товару.

Окрім того, пунктом 7.2. договору купівлі - продажу №39/LO від 29.01.2007р. за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вказані обставини та вимоги ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) застосовується скорочений строк позовної давності в один рік, враховуючи ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 360,22 грн. та пені у розмірі 383,95грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 70,98грн. та інфляційні у сумі 21,61грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

В частині задоволення позовних вимог у розмірі У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 258, 526, 530, 610, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61183, АДРЕСА_1; у т.ч. :п/р НОМЕР_2 у ХОД АППБ Аваль м.Харків., МФО 350589; р/р НОМЕР_3 в АТ Райффайзен Банк Аваль, м. Київ, МФО 380805; код ЄДРПОУ НОМЕР_1; ІПН НОМЕР_1, св-во платника ПДВ НОМЕР_4, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1.; місце народження м. Североморськ, Мурманської області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Обрій" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, З; п/р 26006109350001 у КБ "Приватбанк" у м. Дніпропетровськ; МФО 305299, код ЄДРПОУ 24989323; ІПН 249893204630, св-во платника ПДВ №04149238) 2927,19грн. основного боргу; 70,98грн. 3% річних, 21,61грн. інфляційних витрат; державне мито у розмірі 69,39грн. та 160,55грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 100,00грн.; 383,95грн. пені та 360,22грн.- 10% штрафу;

Припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 575,00грн.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 15 квітня 2010 року.