Рішення № 14632271, 04.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.11 Справа№ 5015/1024/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів

До відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

Про визнання договору оренди нерухомого майна продовженим

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_2 представник

від відповідача: Романяк М.О. представник

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання договору оренди нерухомого майна № Г-5469-7 від 17.08.2007р. укладеним між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто до 14.08.2013р. та визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 права на оренду нежитлового приміщення загальною площею 6,4 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. У. Самчука (Стрийський парк) на підставі договору оренди нерухомого майна № Г-5469-7 від 17.08.2007р. строком до 14.08.2013р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.02.2011 р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 15.03.2011 р.

Розгляд справи було відкладено ухвалою суду від 15.03.2011 р. з причин, викладених в ухвалі.

В судовому засіданні 04.04.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема покликається на те, що термін дії договору оренди від 17.08.2007р. закінчився 15.08.2010 р. Оскільки заява позивача скерована на адресу управління 20.12.2010 р., тобто після спливу строку договору оренди, то листом від 03.02.2011р. № 2302-285 позивача повідомлено про відмову у продовженні договору оренди та повернення документів.

В судовому засіданні 04.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

17.08.2007р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди № Г - 5469 - 7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до п.1 якого відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Львівського комунального підприємства “Зелений Львів” (Балансоутримувач), а саме: приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. У.Самчука (Стрийський парк) загальною площею 6,4 м. кв. Відповідно до п. 2.1 розділу 2 договору оренди об'єкт оренди має використовуватись для торгівлі продовольчими товарами. Згідно із п. 4.1. договору оренди - термін договору оренди визначений з 17 серпня 2007 року до 15 серпня 2010 року.

Як стверджує позивач у позовній заяві, вказаний об'єкт оренди фактично орендує з 2000р. на підставі: договору оренди нежитлових приміщень від 20.11.2000р., договору оренди від 24.07.2003р. № Г - 1554 та договору оренди від 17.08.2007р. № Г 5469-7. Факт використання вказаного об'єкту оренди позивачем підтверджується актом обстеження нерухомого майна № 2 від 22.06.2010р. (а.с.17), з якого вбачається, що позивач використовує об'єкт оренди по договору оренди за його цільовим призначенням, підтримує майно в нормальному стані, провів благоустрій, запобігає його пошкодженню та руйнуванню.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, ОСОБА_1 20.12.2010 р. звернувся до відповідача із заявою про продовження договору оренди на новий термін на тих самих умовах.

Листом № 2302 - 285 від 03.02.2011р. відповідач повідомив позивача про те, що договір оренди № Г-5469-7 від 17.08.2007р., укладений терміном до 15.08.2010р., на момент звернення припинив свою дію, тому управління позбавлене можливості вирішити питання по суті та повертає позивачу подану заяву з документами.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) 17.08.2007р. укладено договір оренди № Г - 5469 - 7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до п.1 якого відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Львівського комунального підприємства “Зелений Львів” (Балансоутримувач), а саме: приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. У.Самчука (Стрийський парк) загальною площею 6,4 м. кв.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України та аналогічними положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно із п. 4.1. договору оренди № Г-5469-7 термін договору оренди визначений з 17 серпня 2007 року до 15 серпня 2010 року.

Положенням ч. 2. ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. N 2269-ХІІ з наступними змінами встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 4.3. розділу 4 договору оренди № Г-5469-7 від 17.08.2007 р. у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовується відповідачем, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради не зверталося до позивача у встановленому законом порядку із заявою про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди № Г-5469-7 від 17.08.2007 р., у зв'язку із чим позивач продовжував користуватися об'єктом оренди та сплачувати орендну плату у встановленому договором оренди порядку та розмірі, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками, актами про виконання робіт та банківськими виписками по рахунку (а.с.32-53).

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” одностороння відмова від договору оренди не допускається. Згідно із ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від договору допускається лише тоді, коли право на таку відмову встановлено договором або законом і тоді при такій відмові договір є відповідно розірваним або зміненим.

Не заслуговують на увагу суду посилання відповідача на те, що на момент звернення позивача із заявою від 20.12.2010 р. договір припинив свою дію, оскільки відповідач ні до моменту звернення позивача із відповідною заявою про продовження дії договору оренди, ні у встановлений договором та чинним законодавством термін не скерував позивачу чи то заяви, чи то повідомлення про припинення договірних відносин.

Відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б підтверджували, що відповідно до п.4.3 договору відповідачем надіслано на адресу позивача заяву про припинення або зміну умов договору.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Як вбачається із долучених до матеріалів справи рахунків та банківських виписок по рахунку (а.с.32-53) у відповідача відсутня заборгованість по сплаті орендної плати.

Не заслуговують на увагу суду посилання відповідача на абз. 4, 5 ст. 72 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, відповідно до якого орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди нерухомого майна.

Оскільки, згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, суд вважає, що закон про держбюджет не може вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Крім того, в п. 5.4 вказаного Рішення № 10 згадується про ст. 92 Конституції, якою визначено сфери (зокрема, бюджетну), котрі мають регулюватися виключно законом. Закон України “Про державний бюджет” є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення він не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. У цьому ж пункті Рішення № 10 зазначається, що Конституція не надає закону про держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що в силу ст.764 ЦК України, ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п.4.3. договору оренди, з 15.08.2010р. договір оренди № Г-5469-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.08.2007р. був продовжений на той самий термін і на тих самих умовах до 14.08.2013р.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача в сумі 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Визнати договір оренди нерухомого майна № Г-5469-7 від 17.08.2007р., укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто до 14.08.2013р.

3. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право на оренду нежитлового приміщення загальною площею 6,4 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. У. Самчука (Стрийський парк) на підставі договору оренди нерухомого майна № Г-5469-7 від 17.08.2007р. строком до 14.08.2013р.

4. Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79011, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.04.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.