Рішення № 14632130, 04.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.11 Справа № 14/37/2011

За позовом

Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного територіально галузевого обєднання “Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу “Львівська дирекція залізничних перевезень ”ДТГО “Львівська залізниця”, м. Львів

до Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська”, с. Дубівське м. Антрацит Луганської області

про стягнення 70 580 грн. 00 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

прокурор: Прибіга І.О., посвідчення НОМЕР_1 від 13.05.10;від позивача: не прибув;

від відповідача: представник - Поета А.І., довіреність № 05/807 від 01.10.10.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 70580 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу.

Відповідач заперечує проти позову, заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій з посиланням на важке фінансове становище підприємства.

При зверненні з позовом прокурор вказав, що звертається з позовом на захист інтересів держави. В обґрунтування даного твердження прокурором процитовані норми закону України «Про прокуратуру», Господарського процесуального кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99, які регулюють право на звернення прокурора з позовом, зокрема, ст.2 ГПК України, яка визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як загрозу державним інтересам прокурором у позовній заяві одним абзацом визначено, що невиконання грошових зобовязань перед позивачем призводить до дефіциту фінансування, що позбавляє її (ДТГО “Львівська залізниця) можливості належним чином виконувати покладені на неї завдання (третій аркуш позову).

При цьому прокурором не враховано, що провізна плата за перевезення вантажу, плата за перевантаження вугілля навантаженого з перевищенням вантажопідйомності в інші вагони та їх досилка вже оплачені та стягнуті з відповідача. Позов стосується стягнення штрафних санкцій за неправильне зазначення маси вантажу у вагонах. Штрафні санкції не відносяться до грошових зобовязань, тобто обґрунтування порушених інтересів держави було надано невірно.

Оскільки позов заявлено в інтересах підприємства, а не державної установи, організації і без обґрунтування порушених інтересів держави прокурор мав підтвердити право на звернення з позовом в його інтересах, суд зобовязав ухвалами від 15.02.11, 28.02.11, 17.03.11 прокурора надати докази таких повноважень.

Львівським міжрайонним транспортним прокурором знову процитовані норми закону України «Про прокуратуру», Господарського процесуального кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99, які регулюють право на звернення прокурора з позовом. При цьому проігноровано, що звернення з позовом має на меті представництво у суді інтересів громадянина, який неспроможний через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Обґрунтування порушених інтересів держави, внаслідок чого прокурор набуває права звернення з позовом в інтересах державних та інших підприємств, Львівським міжрайонним транспортним прокурором так і не надано.

Прокурор, що приймав участь у судових засіданнях, усно зазначив, що державні інтереси у даному випадку стосуються безпеки руху на залізничному транспорті. З метою недопущення аварійності слід дотримуватись встановлених вимог щодо вантажопідйомності вагонів, не допускати її перевищення, оскільки це може призвести до катастрофи. Визначеною мірою відповідальності для порушників є стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу ( у даному випадку такого, що може потягти трагічні наслідки перевантаження). Тому прокурор застосував таку міру відповідальності до порушника відповідача у справі.

Отже, порушення інтересів держави полягає у недотриманні відповідачем правил безпеки руху на залізничному транспорті, внаслідок навантаження вагонів зверх їх вантажопідйомності та створення загрози аварійної ситуації; звернення з позовом є заходом прокурорського реагування з метою запобігання у майбутньому подібних порушень шляхом стягнення з відповідача встановленої штрафної санкції на користь ДТГО «Львівська залізниця», яка, відповідно до Статуту залізниць України, має отримати такий штраф.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що прокурор може звернутись з даним позовом в інтересах ДТГО «Львівська залізниця»в порядку ст.20 Закону України «Про прокуратуру».

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до залізничної накладної № 52610681 відповідачем у вагонах № 66186537 та № 66732009 зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію Радехів Львівської залізниці було відправлено вантаж вугілля антрацит.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол була проведена перевірка маси вантажу і встановлено, що в накладній № 52610681 у вагоні № 66186537 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70480 кг, що на 1480 кг більше ніж вказано у накладній, у вагоні № 66732009 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 69780 кг, що на 780 кг більше ніж вказано у накладній

За результатами зважування складено комерційний акт № АА 036753/195 від 08.08.10.

Прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 70580 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену масу вантажу з вантажовідправника стягується штраф у 5-кратному розмірі провізної плати.

Отже, для відповідальності вантажовідправника обовязковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.

Відповідач не надав доказів відсутності вини у невірному зазначенні ваги вантажу.

За таких підстав позов слід задовольнити у повному обсязі.

Але суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити суму штрафних санкцій до 14116 грн. з наступних підстав.

Стаття 233 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зобовязання за договором перевезення сторонами виконано вантаж доставлено, перевезення оплачено, збитки, спричинені іншим учасникам господарських відносин ДП «Придніпровська залізниця», стягнуті.

Підприємство відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, має борг по сплаті внесків до Пенсійного фонду України на суму 2032124 грн. 96 коп., борги перед підприємствами різних форм власності на суму 588083 грн., шкоди чи збитків позивачу не завдано. Тому клопотання задовольняється.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 83, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська”, сел..Дубівське, м. Антрацит, ідентифікаційний код 00179648 на користь Державного територіально галузевого обєднання “Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу “Львівська дирекція залізничних перевезень ”ДТГО “Львівська залізниця”, м. Львів, вул.Листопадового чину, 22, ідентифікаційний код 25256137 штраф 14116 грн. Наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська”, сел..Дубівське, м. Антрацит, ідентифікаційний код 00179648:

- державне мито у сумі 705 грн. 80 коп. на п/р 31118095700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095,

- витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. на п/р 31217264700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264. Наказ видати Антрацитівській обєднаній державній податковій інспекції

У судовому засіданні 04.04.11 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 05 квітня 2011 р.

Суддя Є.А.Лісовицький